-
101 process
I n1) процес; хід розвитку2) перебіг, рух, хід3) юp. виклик до суду; судовий припис; судочинство; судовий процес4) тex. технологічний процес, прийом, спосіб; режимprocess shooting — кiнo комбінована кінозйомка
5) пoлiгp. фотомеханічний спосіб6) aнaт. відросток, придаток, виріст, лопата; виступ (кістки, нервової клітини); бoт. відросток7) "процес" ( вид зачіски)II aоброблений, переробленийIII v1) юp. порушувати справу, починати процес; надсилати кому-небудь повістку до суду2) піддавати обробці, обробляти; обробляти (документацію, книги, що надходять до бібліотеки)3) пoлiгp. відтворювати фотомеханічним способом4) cл. оформляти (візу, документи); розглядати (заяву, проект, кандидатуру)IV v, -
102 sist
I [sist] n; діал.; юр.призупинення або припинення судочинства; приписання судді призупинити або припинити судочинствоII [sist] v; діал.; юр.2) викликати до суду; refl з'являтися до суду -
103 star-chamber
astar-chamber proceedings — таємне або упереджене судочинство
-
104 suit
I [s(j)uːt] n1) костюм ( suit of clothes)gym suit — тренувальний костюм; жіночий костюм, ансамбль
2) набір, комплектII [s(j)uːt] n1) прохання, клопотання2) сватання; залицяння3) злагода, гармонія4) icт. присутність у почеті феодала5) юp. позов; судова справа; судовий процес; судочинство ( suit in law)6) кapт. мастьIII [s(j)uːt] v1) задовольняти вимогам; підходити, влаштовувати2) бути корисним, придатним3) годитися; відповідати, підходити; личити, пасувати5) забезпечувати ( suit up)to suit oneself with smth — запасатися чим-небудь; забезпечувати себе чим-небудь
-
105 arbitral
adj арбітражний, третейський- arbitral award арбітражна ухвала; ухвала суду- arbitral court арбітражний суд- arbitral procedure арбітражне судочинство -
106 judicial
adj1. судовий, законний2. суддівський3. розсудливий, розважливий; безсторонній, неупереджений- judicial decision рішення суду- judicial organ судовий орган- judicial proceeding засідання суду; судочинство- to bring judicial proceedings against smbd. передавати справу на когось до суду -
107 jurisdiction
n1. судочинство; здійснення правосуддя2. юрисдикція; підсудність; підвідомчість3. підвідомча галузь; сфера повноважень- civil jurisdiction цивільна юрисдикція- consular jurisdiction консульська юрисдикція- creeping jurisdiction повзуча юрисдикція- criminal jurisdiction кримінальна юрисдикція- domestic jurisdiction внутрішня компетенція- indisputable jurisdiction безперечна юрисдикція- local jurisdiction місцева юрисдикція- exemption from criminal jurisdiction звільнення з-під кримінальної юрисдикції- exercise of jurisdiction здійснення юрисдикції- to be subject to the jurisdiction of one's country знаходиться під юрисдикцією своєї країни- to come within jurisdiction підлягати під юрисдикцію- to exercise jurisdiction виконувати юрисдикцію- to grant exemption from civil and criminal jurisdiction надати звільнення з-під цивільної та кримінальної юрисдикції- to have jurisdiction respecting foreign consuls здійснювати юрисдикцію стосовно іноземних консулів- to retain jurisdiction зберегти юрисдикцію
См. также в других словарях:
судочинство — а, с. Діяльність судових органів, пов язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. •• Криміна/льне (ка/рне) судочи/нство розгляд кримінальних справ … Український тлумачний словник
судочинство — [судочи/нство] ва, м. (на) в і … Орфоепічний словник української мови
судочинство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
квазісудочинство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Судебная система Великого княжества Литовского — Судебная система Великого княжества Литовского система специализированных органов государственной власти (судов), осуществлявших правосудие на территории Великого княжества Литовского. Источниками права до XVI века были древнерусское право… … Википедия
каді — невідм., ч. Духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату) … Український тлумачний словник
карний — а, е. 1) юр. Який учинив злочин проти життя і майна. || у знач. ім. ка/рний, ного, ч. Той, хто вчинив злочин проти життя й майна. 2) юр. Який становить замах на життя і майно. 3) юр. Пов язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя… … Український тлумачний словник
правосуддя — я, с. 1) Суд, судова діяльність держави; юстиція. || Установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2) Розгляд судових справ; судочинство. 3) Справедливий суд … Український тлумачний словник
судовий — а/, е/. 1) Прикм. до суд 1 4). Судовий вирок. •• Судові/ пала/ти іст. у судовій системі Росії 1864 1917 рр. – інстанції, вищі відносно окружних судів, що створювалися зазвичай на території декількох губерній. Судови/й поєди/нок іст. у Сер. віки в … Український тлумачний словник
суспільне благо — товар або послуга, надання якої одному споживачеві рівнозначне її доступності й іншим. Приватний сектор не може забезпечувати неподільні, неконкурентні в споживанні скуспільні блага (національна безпека, судочинство, правопорядок і т. п.).… … Словник бюджетної термінології
правосуддя — (судова діяльність перев. держави), юстиція, суд, судівництво; судочинство (розгляд судових справ) … Словник синонімів української мови