судову

См. также в других словарях:

• Необходимая оборона (Украина) — Статья содержит ошибки и/или опечатки. Необходимо проверить содержание статьи на соответствие грамматическим нормам русского языка …   Википедия

• судовой — судовой, судовая, судовое, судовые, судового, судовой, судового, судовых, судовому, судовой, судовому, судовым, судовой, судовую, судовое, судовые, судового, судовую, судовое, судовых, судовым, судовой, судовою, судовым, судовыми, судовом,… …   Формы слов

• віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє …   Український тлумачний словник

• запозиватися — а/юся, а/єшся, недок., запізва/тися, ву/ся, ве/шся, док., заст. Починати судову справу проти кого небудь …   Український тлумачний словник

• позиватися — а/юся, а/єшся, недок. Звертатися з позовом на кого небудь до суду. || з ким. Мати з ким небудь судову справу. || зневажл. Постійно судитися, займатися позовами …   Український тлумачний словник

• позов — по/зову і рідко по/зву, ч. 1) Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. •• Віндикаці/йний по/зов позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Зустрі/чний по/зов власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої… …   Український тлумачний словник

• правосуддя — я, с. 1) Суд, судова діяльність держави; юстиція. || Установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2) Розгляд судових справ; судочинство. 3) Справедливий суд …   Український тлумачний словник

• префект — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. 2) У деяких країнах (зокрема у Франції) – урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно територіальній одиниці (департаменті). 3) У… …   Український тлумачний словник

• слухати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким , чим небудь звуки; намагатися сприймати що небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого небудь. || Прислуховуючись,… …   Український тлумачний словник

• тяганина — и, ж. 1) Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. 2) Справа, суперечка, яка виникає при зіткненні чиїх небудь інтересів, завдає багато клопоту і розтягується на довгий час. || заст. Про судову справу. 3) Шум,… …   Український тлумачний словник

• тягатися — а/юся, а/єшся, недок., розм. 1) Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. || Переходити, переїжджати з місця на місце, жити в різних місцях. 2) Вчащати куди небудь або до кого небудь. || Вести неморальний спосіб… …   Український тлумачний словник