сувора

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;

2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;

3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.

* * *

1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

2)

I n сувора критика, докори

II v бичувати; висміювати; суворо критикувати

adj суворий, строгий, неухильний, незламний

- rigid call амер. виклик підкріплення для придушення повстання

- rigid economy сувора економія

- rigid rule строге/ тверде правило

- to be rigid in one's convictions бути неухильним у своїх переконаннях

- to be rigid in one's views дотримуватися твердих поглядів

1. суворий, строгий; жорсткий

2. твердий, стійкий, непохитний

- stern follower стійкий послідовник

- stern reality сувора реальність

- stern wording жорстке формулювання

кір. сувора

1) гострий ( piekący) mat.

2) суворий ( poważny)

3) бойовий wojsk.

4) різкий