-
41 prog
I n; діал.2) прост. їжа; пожива ( для розуму)II v; діал.злидарювати, жебрати; випрошувати їжуIII сл.; жарг.; див. proctor I 1 IV сл.; жарг.; див. ргос torize V n; діал.1) гострий інструмент або знаряддя; стилет2) поштовх; стусанVI v; діал.протикати, простромлювати; заколювати -
42 spurn
I n1) стусан, удар ногою2) презирлива відмова; зневага, презирливе ставленняII v1) штовхати, копнути ногою2) відкидати, відхиляти презирливо; відштовхувати; пихато поводитися ( з ким-небудь); презирливо ставитися (до кого-небудь, чого-небудь); (at) нехтувати -
43 thrust
I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
44 wakener
-
45 yerk
n; діал.1) удар; стусан2) поштовх; ривок -
46 пхаць
висувативисуватисявисунутивисунутисяпересуватипересунутипоштовхпросуватипросуватисяпросунутипросунутисястусанштовхатиштовхнути -
47 пхнуць
висувативисуватисявисунутивисунутисязапхнутипересуватипересунутипоштовхпросуватипросуватисяпросунутипросунутисяпхнутистусанштовхатиштовхнути -
48 штурхель
поштовхстусанштурхан -
49 горб
1) горб, ум. горбик, горбок, горбочок;2) (выпуклость) горбок, горбовина;3) (спина) хребет, спина, кряж (р. кряжа). Накласть кому в горб - відлатати, набити кого, надавати стусанів кому, полатати кому боки. Гнуть, погнуть горб - гнути, попогнути спину, кряжити, попокряжити (над роботою).* * *горб, -агнуть \горб — перен. лама́ти хребе́т (хребта́), гну́ти спи́ну (горба́)
-
50 загвоздка
1) (действие) загвожджування, загвоздіння, забивання (забиття) гвіздям;2) (предмет) загвіздка;3) (тумак) стусан (-на), духопелик;4) притичина. Вот в чём -ка - от де притичина.* * *прити́чина, закови́ка, закови́чка -
51 колотушка
1) (деревян. молоток) киянка;2) (дверной молот вм. звонка) стукачка, стукальце, гру[ю]кальце;3) (сторожевая) клепало, калатало, калаталка, клепачка;4) (удар) стусан (-на);5) (мутовка) колотівка, збивачка, копистка; б) (сплетница) колотниця;7) (на шее коровы или козы) бовтало, калатало, калатальце, (металл.) брязкотільце;8) (для инкрустац. работ) макогін (-гона);9) (яичница) колотуха, колочена яєшня;10) (для забив. камней в мостовую) довбня, довбеха, довбешка, товкачка, (с насаженным бруском) трамбівка, забивачка, вбивачка.* * *1) ( деревянный молоток) кия́нка, довбе́шка, довбе́нька2) ( сторожевая) стука́чка, сту́калка, стукало, калата́ло, калата́чка, калата́йло, клепа́ло, клепа́чка3) (удар кулаком, тумак) стуса́н, -а -
52 нагревать
нагреть1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.* * *несов.; сов. - нагретьнагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти\нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки
-
53 насовывать
насовать чегоI. насовувати, насовати, (напихивать) напихати, напхати, (о мног.) понасовувати, понапихати чого. Насованный - насований, напханий, понасовуваний, понапих(ув)аний. -ться -1) (стр. з.) насовуватися, бути насовуваним, насованим, понасовуваним и т. п.;2) (набиваться толпой) напихатися, напхатися, напиратися, напертися, насунути. [Наперлося багато народу (Сл. Гр.). А людей скільки насунуло до нас! (Звин.)];3) (вдоволь, сов.) - а) (совая) насоватися, натикатися; б) (соваясь) насоватися, (туда-сюда) наметушитися, (локтями) напихатися и т. п.; срв. Совать, -ся.II. Насовывать, насунуть что на что - насувати и насовувати, насунути, (о мног.) понасувати и понасовувати що на що; срв. Надвигать. [Шапку на очі насунув (Котл.)]. Насунутый - насунутий и насунений, понасовуваний. -ться -1) насувати(ся) и (реже) насовуватися, насунути(ся), понасувати(ся) и понасовуватися; бути насовуваним, насунутим (насуненим), понасовуваним; срв. Надвигаться. [Мовчки насунули хмари (Грінч.)];2) (наталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися, натрапляти, натрапити на кого, на що.* * *I несов.; сов. - насов`ать1) насува́ти и насо́вувати, -совую, -совуєш, мног. понасо́вувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти2) (сов.: побить) наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, надава́ти -даю, -даєш [стусанів, під ре́бра, попід ре́бра]II несов.; сов. - нас`унутьнасува́ти и насо́вувати, -совую, -совуєш, насу́нути и мног. понасува́ти и понасо́вувати -
54 нахлобучка
1) (действие) - см. Нахлобучивание, Нахлобучение;2) прочуханка, натруска, перегін (-гону), напірка; см. Нагоняй. [Від кого прочуханки сподіватись? (Самійл.). Буде йому за те од батька натруска! (Звин.)];3) стусан (-на) по голові;4) (шапчонка) шапчина.* * *прочуха́н, прочуха́нка, на́гінка, на́труска -
55 оттузить
кого надавати кому стусанів, штовханів; бебехи кому надсадити. См. Отколотить.* * *віддуба́сити, віддухопе́лити; ( поколотить) поколошма́тити, налупи́ти, відлупи́ти -
56 перевёртыш
1) перевертень (-тня), перекидень (-дня);2) штурханець (-нця), стусан (-на). [Як дам стусана, то й перекинешся].* * *пере́вертень, -тня -
57 потузить
кого (побить кулаком) покулачити, постусувати, потузати, потасувати кого, надавати стусанів кому; срв. Поколотить.* * *віддуба́сити, відлупи́ти, відлупцюва́ти, поколошма́тити -
58 пошатываться
пошататься, пошатнуться1) похитуватися, хитатися, похитатися, похитнутися, схитнутися, хитнутися, (обыкновенно с отрицанием) ухитнутися; (покачиваться) хилитатися, похилитатися, хилитнутися, коливатися, поколиватися, коливнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися, похибнутися, (только о людях нетвёрдо стоящих на ногах) заточуватися, заточитися, точитися, поточитися куди, до чого. -ваясь подходить, подойти к кому, к чему - підточуватися, підточитися до кого, до чого. [Пішла злегка похитуючись, мов п'яна (Черкас.). Гнат, коливаючись мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.). Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Гр.). Пливе човен води повен, коли-б не схитнувся (не схибнувся) (Чуб.). Ой оре міщанин та й заточується (Чуб.). П'яний поточився і впав (Грінч.)]. Этот удар заставил его -нуться - цей стусан примусив його схитнутися (похитнутися, схибнутися, заточитися, поточитися). Его вера -нулась - його віра схитнулася, похитнулася, захиталася. -нуться в вере - схитнутися, похитнутися, захитатися у вірі. -нуться на трудном пути (переносно) - схибнутися (схибити) на непевній дорозі. Здоровье -нулось - здоров'я упало, занепало, схитнулось, похитнулось. -нувшийся авторитет - захитаний авторитет;2) пошататься - (пошляться) повештатися, потинятися, пошалатися, помотатися. [Повештався я тутечки чимало на своєму віку (Сторож.). Поміж людьми помотається, - звичаїв набирається (Гр.)].* * *похи́туватися; ( о человеке) пото́чуватися -
59 тумак
Iстуса́н, -а, штовха́н, -а, штурха́н, -а, духопе́лик, товче́ник, буха́н, -а, бухане́ць, -нця́, туса́н, -а, уменьш. штовха́нець, -нця, штурха́нець, -нцядать тумака́ — да́ти стусана́ (штовхана́, штурхана́, штурханця́), стусну́ти, штовхну́ти, усилит. стусону́ти
IIполучи́ть тумако́в — покуштува́ти (діста́ти) стусані́в (штовхані́в, штурхані́в)
1) ( вид зайца) тума́к, -а2) ( подкрашенный мех зайца) тума́кIII см. тунец IV( о малосообразительном человеке) тума́ -
60 Кокова
Коковка1) головка; срвн. Набалдашник и Головка 3;2) (агрон.: дерев. молоток) довбня, довбешка;3) кий (р. кия), кийок (-йка), ключка; срвн. Палка;4) стусан, тусан (-на), стусак (-ка), стусень (-сня); срвн. Тумак.
См. также в других словарях:
стусан — а/, ч. Удар кулаком. || Різкий удар ногою, коліном. Надавати стусанів. || Елемент бойового гопака – удар кулаком … Український тлумачний словник
стусан — сана, ч. Св. Стусан; удар кулаком, невеликої сили … Словник лемківскої говірки
стусан — (удар кулаком), штовхан штовханець, штурх[к]ан, штурх[к]анець, бухан, буханець, тукан, гепак, духопел(ик), товченик, тичок, туса[у]н … Словник синонімів української мови
стусан — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бухан — а/, ч., розм. 1) Пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина. 2) Стусан, штовхан, штурхан … Український тлумачний словник
духан — I а, ч. Корчма, невеликий ресторан, крамничка на Кавказі та Близькому Сході. II а/, ч., діал. Стусан, духопелик … Український тлумачний словник
надавати — I даю/, дає/ш, док., розм. 1) перех. Дати що небудь у якійсь кількості або в кілька заходів. 2) неперех. Побити кого небудь. Надавати ляпасів. Надавати стусанів. 3) неперех. Завдати поразки кому небудь, перемогти когось. 4) перех., діал.… … Український тлумачний словник
пендель — я, ч., розм. Удар, стусан, нанесений ногою ззаду по сідницям. •• Отри/мати пе/нделя бути вигнаним з участі у грі, з роботи, з команди та ін … Український тлумачний словник
стус — а/, ч., діал. Стусан … Український тлумачний словник
стусень — сня, ч., рідко. Те саме, що стусан … Український тлумачний словник
тасун — а/, ч., розм., рідко. Те саме, що стусан; штовхан, штурхан … Український тлумачний словник