Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

стул

  • 1 стул

    техн.
    1) ( подставка) стіле́ць, -льця́
    2) ( деревянная опора) стояне́ць, -нця́; ( башмак для крепления рельса) умо́стка

    Русско-украинский политехнический словарь > стул

  • 2 стул

    техн.
    1) ( подставка) стіле́ць, -льця́
    2) ( деревянная опора) стояне́ць, -нця́; ( башмак для крепления рельса) умо́стка

    Русско-украинский политехнический словарь > стул

  • 3 стул

    1) стіле́ць, -льця́; дзи́ґлик, -а

    сиде́ть ме́жду двух \стул льев (ме́жду двумя́ льями) — перен. сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в)

    электри́ческий \стул л — електри́чний стіле́ць

    2) спец. стіле́ць; ( деревянная опора) стояне́ць, -нця́
    3) ( действие кишечника) ви́порожнення

    име́ть л — ви́порожнитися

    Русско-украинский словарь > стул

  • 4 стул наковальни

    стіле́ць кова́дла

    Русско-украинский политехнический словарь > стул наковальни

  • 5 стул наковальни

    стіле́ць кова́дла

    Русско-украинский политехнический словарь > стул наковальни

  • 6 фундаментный стул

    Русско-украинский политехнический словарь > фундаментный стул

  • 7 фундаментный стул

    Русско-украинский политехнический словарь > фундаментный стул

  • 8 стілець ковадла

    стул накова́льни

    Українсько-російський політехнічний словник > стілець ковадла

  • 9 Пружинчастый диван

    стул канапа, крісло на (с)пружинах.

    Русско-украинский словарь > Пружинчастый диван

  • 10 стілець

    техн. стул ( подставка), табуре́т

    Українсько-російський політехнічний словник > стілець

  • 11 стоянець

    техн. стул ( деревянная опора)

    Українсько-російський політехнічний словник > стоянець

  • 12 торч

    фунда́ментный стул

    Українсько-російський політехнічний словник > торч

  • 13 умостка

    Українсько-російський політехнічний словник > умостка

  • 14 вставать

    встать вставати (встаю, встаєш), сов. встати, (о мног.) повставати. [Ой устану я раненько. Устають над Гуманем дими (Кул.). Всі ще вдосвіта повставали]. В-вать, -ать (с места) - підводитися, підвестися, вставати, встати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, звестися на ноги, стати на рівні ноги. -вать с трудом - зволікатися, зволоктися. Встать поспешно - схопитися. -ать с лошади - зсідати, зсісти з коня. -ать на стул, на колени - ставати, стати на стілець, навколішки. -вать, -ать на собственные ноги - спинатися (сп'ястися) на власні ноги; (являться, возникать) ставати, стати, повставати, повстати, виникати, виникнути. [Стає перед очима давнина наша. В голові повставав цілий рій відповідних спогадів (Крим.). Спомини виникали в його голові (Крим.)]. -вать, -ать против кого - повставати (повстати) проти кого, на кого, підніматися (піднятися) на кого. -вать, -ать на защиту - обставати, обстати за ким, за чим, вступатися, вступитися за кого, за що.
    * * *
    несов.; сов. - встать
    1) устава́ти, уста́ти и мног. повстава́ти; ( подниматься на ноги) підво́дитися, підве́стися; (об утре, зареве) здійма́тися, здійня́тися и зня́тися
    2) (за кого-что - подниматься на защиту чего-л.) става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти (за кого-що); обста́вати, обста́ти (за ким-чим, за кого-що); ( восставать) повстава́ти, повстати, постава́ти, поста́ти
    3) ( возникать) постава́ти, поста́ти, става́ти, стати, виника́ти, ви́никнути
    4) (становиться на что-л.; приступа́ть к какой-л. работе) става́ти, ста́ти
    5) ( останавливаться) ставати, ста́ти

    Русско-украинский словарь > вставать

  • 15 незанятый

    1) (пустой) порожній, пустий, вільний, гулящий, не в роботі, (незаполненный) незапорожнений; (о земле: пустующий) ваканце[ьо]вий, (диал.) забильний. [Чи нема де порожнього місця сісти? (Чигиринщ.). Король довідався, що вдома його престол порожній (Куліш). Було тоді багато місця вільного (Грінч.). Можна знайти яку гулящу будівлю (Грінч.). Під олію візьми шклянку, вона не в роботі (порожня) (Звин.). Ваканцьова земля (Звин.). Землі забильної скільки хочеш, аби-б здолав обробляти (Новомоск.)]. -тый стул - вільний стілець. Быть -тым - бути порожнім и т. п., порожнювати, пустувати, порожнем стояти, гуляти, не в роботі бути; (о земле) ваканцювати; см. ещё Пустовать;
    2) (о времени) вільний, гулящий. [Часу вільного багато (Грінч.). Сумні часи гулящі в тюрмі (Грінч.)];
    3) (о человеке) неза(й)нятий (коло чого), вільний (від чого), гулящий. [Незайняті візники поволі роз'їздилися (В. Підмог.). Прикидається такий час, що вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід (Драг.)]. Ничем -тый - нічим не за(й)нятий, вільний від усякої праці;
    4) (незаимствованный) непозичений в кого; (неперенятый) незапозичений в кого, непере(й)нятий від кого.
    * * *
    неза́йнятий, неза́нятий

    Русско-украинский словарь > незанятый

  • 16 неудобный

    1) невигідний, (редко) недогідний, (очень редко) непридобний, (чаще несподручный) незручний, не з руки, (зап.) ненаручний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповороткий, (-ный для взятия, в работе) непохватний; неспосібний. [Починалася довга та втомлива дорога з невигідними ночівлями (Корол.). Невигідне ліжко (Київ). Непридобне крісло (М. Вовч.). Якась незручна ложка (Київ). Лице (його) ледве витикалось із кованих, багатих риз, важких і незручних (Коцюб.). У національностях бачать вони незручну перешкоду за-для сьогочасних інторесів (Грінч.). Вила неповороткі, бо дуже довгі й товсті (Вовч.). Ваша коцюбка дуже непохватна,- верніть мені мою (Звин.)]. -ное время - неслушний (незручний) час, невчасна доба. Притти в -ное время - прийти невчас(но) (неслушного часу). -ная дорога - невигідна (неспосібна, погана) дорога. -ная обувь - невигідне взуття, -ні черевики, -ні чоботи. -ная одежда - невигідна (реже незручна) одежа, -ний одяг. -ное положение (по отнош. к окруж. местности) - невигідне становище, -на позиція. Лежать в -ном положении - невигідно лежати, (неловко) незручно лежати. -ный стул - невигідний стілець;
    2) (непригодный) непридатний, негодящий, неспосібний, (для постройки ещё, диал.) неприютний (Кролевеч.). -ная земля - непридатна земля, -ний ґ[г]рунт, невжитки (-ків). [Ліс займає 39% простору, сіножаті і толоки 16%, невжитки 19% (Калит.)];
    3) (о человеке) невигідний, (очень редко) непридобний. [Невигідний пожилець (Київ). З якутських «приїсків» більшість цих непридобних громадян назад не повертається (Корол.)];
    4) (неловкий) незручний, ніяковий, (затруднительный) скрутний, (неприятный) прикрий, неприємний. -ное положение - ніякове (незручне, скрутне, прикре) становище.
    * * *
    1) незру́чний; (лишённый комфорта, неуютный) неви́гідний; (несвоевременный, неподходящий) неслу́шний; ( неловкий) ні́яковий и нія́ковий; ( невыгодный) неви́гідний
    2) ( о земле) с.-х. неприда́тний
    3) (неспособный на что-л., к чему-л.) незда́тний

    Русско-украинский словарь > неудобный

См. также в других словарях:

  • стул — стул/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • стул — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? стула, чему? стулу, (вижу) что? стул, чем? стулом, о чём? о стуле; мн. что? стулья, (нет) чего? стульев, чему? стульям, (вижу) что? стулья, чем? стульями, о чём? о стульях 1. Стулом называется… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СТУЛ — (нем. Stuhl). Мебель для одиночного сидения. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СТУЛ в медицине «иметь стул» значит то же, что «ходить на низ» Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка …   Словарь иностранных слов русского языка

  • стул — Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. стул мебель, стуло, дифрос, стулья, стульчак, кресло, стулик, стульчик;… …   Словарь синонимов

  • стул — СТУЛ, а, мн. лья, льев, муж. Предмет мебели сиденье на ножках со спинкой, на одного человека. Жёсткий, мягкий с. Сесть на с. Встать со стула. Сидеть между двух стульев (перен.: в каком н. деле, споре занимать колеблющуюся, двусмысленную позицию;… …   Толковый словарь Ожегова

  • СТУЛ — СТУЛ, стула, мн. стулья, стульев, муж. 1. Род мебели для сиденья, снабженной спинкой (для одного человека). 2. употр. для обозначения действия кишечника, испражнения (мед.). У больного сегодня не было стула. 3. Подставка под какой нибудь механизм …   Толковый словарь Ушакова

  • СТУЛ 1 — СТУЛ 1, а, мн. лья, льев, м. Предмет мебели Ч сиденье на ножках со спинкой, на одного человека. Жёсткий, мягкий с. Сесть на с. Встать со стула. Сидеть между двух стульев (перен.: в каком н. деле, споре занимать колеблющуюся, двусмысленную… …   Толковый словарь Ожегова

  • СТУЛ 2 — СТУЛ 2, а, м. (спец.). Действие кишечника, испражнение. Нормальный с. У больного был с. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • стул — СТУЛ, а, м. (или стул дырявый). Унитаз …   Словарь русского арго

  • стул — а; мн. стулья, льев; м. 1. Род мебели: предмет на четырёх ножках, без подлокотников, обычно со спинкой, предназначенный для сидения одного человека. Венские стулья. Складной с. Посадить ребёнка на с. Поставить с. к окну. Старый с. Купить новые… …   Энциклопедический словарь

  • Стул — I м. 1. Предмет мебели на ножках и со спинкой, предназначенный для сидения одного человека. отт. перен. разг. Занимаемое кем либо место, должность. 2. Подставка под какой либо механизм, инструмент, строение и т.п. II м. Действие кишечника;… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»