Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

строить+ряды

  • 1 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 2 выстраивать

    -ся, выстроивать, -ся, выстроить, -ся (о здании) вибудовувати, -ся, будувати, -ся, вибудувати, -ся. -ить - виставити, поставити. [Хату собі поставили]; (только о каменном) вимуровувати, -ся, мурувати, -ся, вимурувати, -ся; (о войске) ушиковувати, -ся, шикувати, -ся, у[по]шикувати, -ся, вишикувати, -ся, уставляти, -ся, уставити, -ся. [Пошикувати в рівні лави (Єфр.). Вишикувалися в ряди (Л. Укр.)]. Выстраиваемый - вибудовуваний, вимуровуваний, у[ви]шиковуваний. Выстроенный (о здании) - вибудуваний, вимуруваний; (о войске) - у[по,ви]шикований, уставлений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыстроить
    1) ( сооружать) вибудо́вувати, ви́будувати и мног. повибудо́вувати; ( строить) будува́ти, побудува́ти и збудува́ти, ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити
    2) (ставить строем, в ряды) вишико́вувати, ви́шикувати, шикува́ти, пошикувати, уставля́ти, уста́вити

    Русско-украинский словарь > выстраивать

См. также в других словарях:

  • строить — и строить. В знач. «сооружать, воздвигать» строить, строю, строит, несов. Строить мост, завод. В знач. «сделать тройным, соединить по три, втрое» строить, строю, строит (не рекомендуется строить, строю, строит), сов. Строить ряды …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • строить — I стро/ить ро/ю, ро/ишь; нсв. см. тж. строиться, стройка 1) (св. вы/строить и постро/ить) что Сооружать, возводить, воздвигать (здание, постройку, сооружение) Строить дом …   Словарь многих выражений

  • строить — 1) строить строю, строишь; несов., перех. 1. (сов. выстроить и построить) также без доп. Сооружать, возводить, воздвигать (здание, постройку, сооружение). Строить дом. Строить мост. Строить железную дорогу. Строить баррикады. □ Я слышал, что… …   Малый академический словарь

  • строить — I. СТРОИТЬ рою, роишь; нсв. 1. (св. выстроить и построить). (что). Сооружать, возводить, воздвигать (здание, постройку, сооружение). С. дом. С. мост. С. железную дорогу. С. город, посёлок. С. электростанцию. С. подземный переход. Быстро,… …   Энциклопедический словарь

  • Средние торговые ряды — Вид на Храм Василия Блаженного и Средние торговые ряды (справа) Средние торговые ряды (Красная площадь, д. 5)  комплекс зданий в центре Мос …   Википедия

  • Торговые ряды (Кострома) — Достопримечательность Торговые ряды …   Википедия

  • АЛЕКСАНДР III МАКЕДОНСКИЙ — Царь Македонии в 336 323 гг. до Р.Х. Сын Филиппа II и эпирской царевны Олимпиады. Род. в 356 г. до Р.Х., ум. 13 июня 323 г. до Р.Х. Ж: 1) Роксана; 2) Статира. По свидетельству Плутарха, Александр еще в отроческом возрасте проявлял редкий здравый… …   Все монархи мира

  • Total War: Rome — Rome: Total War Разработчик Creative Assembly Издатель *Sega (тек.)*1C (в России) Дата выпуска 22 сентября 2004 Платф …   Википедия

  • Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… …   Большая биографическая энциклопедия

  • СССР. Эпоха социализма —         Великая Октябрьская социалистическая революция 1917. Образование Советского социалистического государства          Февральская буржуазно демократическая революция послужила прологом Октябрьской революции. Только социалистическая революция …   Большая советская энциклопедия

  • Москва* — первопрестольная стол. России. История. Первое летописное слово о М. относится к 1147 г., когда суздальский князь Юрий Долгорукий в этой своей вотчинной усадьбе давал сильный обед пир своему союзнику и другу северскому князю Святославу Ольговичу… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»