-
81 tailor-made
a1) строгих ліній, простій, чоловічого покрою ( про жіночий одяг); строго одягнений ( про жінку)2) виготовлений на замовлення; зроблений за замовленням; пристосованийa score tailor-made for radio — музика, написана за замовленням для радіо
furniture tailor-made for a small apartment — малогабаритні меблі, зроблені на замовлення; cпeц. виготовлений для спеціального застосування
4) тex. прив'язаний до місця5) iм. строгий жіночий одяг; сигарета або цигарка машинного набивання -
82 tailored
ato wear an exquisitely tailoreded suit — носити чудово зшитий костюм; викроєний, зшитий
2) строгих ліній, простий ( про жіночий одяг)3) гладкий, простий, строгий -
83 tight
I [tait] n; амер.2) смітник навколо м'яча ( регбі)II [tait] a1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугийthe trigger of the gun was tight — спуск у рушниці був тугий; міцний
to keep a tight hold on smth — міцно триматися за щось, вчепитися за щось
2) щільний, непроникний; компактний; герметичнийtight barrel /cask/ — барило для рідини
tight cooper — бондар, що робить барила для рідини
tight coil — c-г. сухий /ущільнений/ ґрунт
tight defense — вiйcьк. суцільна оборона
tight formation — aв. зімкнутий лад
the roof is tight — дах не протікає; щільно закритий
with tight lips — щільно стиснувши губи; щільно загнаний
tight cork — пробка, яка щільно засіла
tight fit — тex. нерухома посадка
3) тісний, звужений, вузький; що облягаєtight shoe [coat] — тісний черевик [-е пальто]
4) туго натягнутий, напружений5) щільно забитий, набитий, заповненийthe straits were tight with ice — протоки були забиті льодом; щільний; заповнений, напружений
6) cл. весело, під мухою, на взводіas tight as a drum /as a brick/ — сильно п'яний
to get tight — надратися, нализатися
7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важкоmoney is tight — гроші важко дістати; грошей не вистачає /мало/; money is a bit tight with me y мене немає зайвих грошей [порівн. тж. a]
8) строгий, твердийto keep a tight hand /rein/ on smb — тримати когось у їжакових рукавицях
the larger the audience, the tighter the controls — чим більше аудиторія, тим суворіше перевірка; стислий, скупий; скований, ( про мову); потайливий, стриманий, неговіркий
he is a tight talker — він не балакучий; = він не говорить зайвого
9) скупий, скареднийto be tight with one's money — притримувати /скупо витрачати/ гроші [порівн. тж. 7,;]
10) дiaл. охайний, акуратний11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритнийthat's a tight fellow! — спритний, нічого не скажеш!
12) cпopт. майже рівний ( про шанси)tight match — змагання рівних, змагання з майже рівними шансами в учасників
••tight bargain — aмep. угода з невеликими шансами нажитися
tight corner /place, spot, squeeze/ — небезпечне /ризиковане/ або скрутне становище
his lies got him in a tight place — він так забрехався, що тепер йому буде нелегко виплутатися
III [tait] advup tight — cл. збуджений, напружений; з нервами на взводі
1) щільно, міцно, тугоto close smth tight — щільно закрити щось
to hold /to keep/ smth tight — міцно тримати щось; натягати щось
to draw smth tight — затягувати щось
to hug smb tight — міцно обіймати когось
2) щільно, тісно3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не уступати, стояти на своєму
blow me tight! — icт. ну е ну!, чорт візьми!
-
84 tight-laced
[tait'leist]aзатягнутий ( у корсет); строгий, що дотримується зовнішньої пристойності -
85 uptight
a1) стурбований, стривожений; що нервує2) скутий, напружений; настороженийto be uptight about smth — остерігатися чого-н., думати про що-н з побоюванням
3) озлобленийto be uptight about smth — вороже відноситися до чого-н.
4) чинний, манірний, строгийan uptight white community — селище, в якому відособлено живуть білі
5) неімущій; що переживає фінансові ускладненняan industry which is already uptight — галузь промисловості, що вже знаходиться в напруженому фінансовому становищі
-
86 vegan
-
87 veganist
-
88 взыскательный
1) вибагливий, вимогливий;2) немилостивий (для провин), суворий.* * *вимо́гливий; ( притязательный) виба́гливий; ( строгий) суво́рий; ( немилосердный) немилосе́рдий, немилосе́рдний -
89 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р -
90 карцер
карцер (-ру). [Ворожила йому нулі, єдиниці, карцер та инші шкільні біди (Васильч.)]. Исправительный -цер - карний карцер. Отвести в -цер - відпровадити до карцеру. Посадить в -цер - завдати до карцеру кого. Строгий -цер - тяжкий карцер.* * *ка́рцер -
91 колонна
1) колона, (гал.) колюмна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто храми для богів, багатіям чертоги будує з мармуру, в горорізьбу фронтон ясний оздоблює, чи в лініях колон задовольняє смак вибагливий і строгий (М. Рильс.). Ввели його і при колоні у порога там поставили (Л. Укр.). Ґанок на штучно різблених стовпах (Р. Край). От палац… буду спати до раненька у сего слупа (Федьк.)]. Витая -на - кручена колона. -на с ложками - жолобчаста колона. -на коринфского ордена - колона коринт(ій)ського ордену. Фронтон с восемью -нами - фронтон на (у) вісім колон;2) (памятник) колона; стовп (-па). [Вандомська колона];3) (военн.) колона, (стар.) батова (-ви). -на по три - колона трійками. Каждый отряд о трёх -нах - кожний загін (відділ) на три колони (батови). Обозная -на - обозна валка. -на арестантов - колона арештантів;4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. стосу), (ум.) стосик, стовпчик, (пров.) табунчик. [І табунчик книжок перед їм (Звин.)];5) (столбец шрифта) стовпець (-пця), стовпчик, (оттиск из гранки) шпальта. Книга в две -ны - книжка на дві шпальти.* * *коло́напя́тая \колонна — полит. п'я́та коло́на
-
92 крутой
1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.* * *крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий -
93 неослабный
неослабний, непослабний, (усердный) щирий, пильний, запопадливий, (постоянный) постійний, повсякчасний, невпинний, безупинний, безнастанний, незмінний, (строгий) суворий, (неутомимый) невтомний. -ный надзор - неослабний (пильний, постійний, суворий) догляд за ким, за чим. -ное наблюдение, -ная слежка - запопадливе (безупинне) слідкування (стеження), запопадлива, (безупинна) стежа за ким. -ное попечение - неослабне (щире, незмінне) піклування, повсякчасні турботи про (за) кого, про (за) що.* * *неосла́бний, непосла́бний; ( бдительный) пи́льний -
94 пост
I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).II. Пост -1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.* * *Iпост, -аII церк.на посту́ — на посту́
піст, род. п. по́сту -
95 прекрутой
ду́же крути́й; ( круто возвышающийся) ду́же стрімки́й; (очень суровый, строгий) ду́же суво́рий -
96 приказ
1) наказ, приказ, розказ (-зу), загад (-ду), (стар.) розказання, (предписание) припис (-су). [Невже кривавий наказ оцей дала вам королева? (Грінч.). Біда не знає приказу (Ном.). А батько наче забув панський загад (М. Вовч.). Лісник пильнував панського розказу (М. Вовч.)]. Строгий -каз - гострий, суворий наказ. -каз по армии - наказ військові. По -зу - з наказу. Согласно -зу и -за - згідно з наказом, відповідно до наказу. Во исполнение -за - виконуючи наказ. Уплатить тому-то или его -зу - заплатити такому-то або за його наказом. Дать -каз - наказати, наказ(а) видати. Исполнить -ние - розказ (наказ) учинити, виконати;2) стар. (учреждение) - приказ (-зу);3) стар. - см. Завещание.* * *1) нака́з, -у; ро́зказ, -у, зака́з, -у; за́гад, -у2) ист. прика́зприка́зы обще́ственного призре́ния — прика́зи грома́дської опі́ки
-
97 пробирать
пробрать1) (растения) проривати, прорвати, проріджувати, прорідити;2) прогортати, прогорнути. [Я солому прогортаю, зернята шукаю (Пісня)];3) (волосы на голове, пробор) проділяти, проділити (волосся, проділь, ряд);4) (о ветре, холоде) проймати, пройняти. [Вітер холодний проймає (Харківщ.)];5) (журить кого) гримати, нагримати на кого, вичитувати, вичитати кому (молитву), картати, викартати, шпетити, вишпетати кого. Пробранный -1) прорваний, проріджений;2) прогорнутий;3) проділений.* * *несов.; сов. - пробр`ать1) (пронизывать, охватывать) пройма́ти, пройня́ти; пробира́ти, пробра́ти2) (кого - делать строгий выговор, бранить) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробира́ти, пробра́ти, шпе́тити, пошпе́тити (кого)3) ( посев) с.-х. перебира́ти, перебра́ти, пробира́ти, пробра́ти; ( пропалывать) пропо́лювати, прополо́ти, прорива́ти, прорва́ти, прорі́джувати, проріди́ти4) ( волосы) проділя́ти, проділи́ти -
98 проборка
1) см. Пробирание 1 - 2;2) (нагоняй) прочуханка, натруска.* * *1) ( действие) перебира́ння, пробира́ння; пропо́лювання, прорива́ння, прорі́джування2) ( строгий выговор) прочуха́н, прочуха́нка, на́гінка, на́труска -
99 разборчивый
1) (строгий, требовательный при выборе) розбі́рливий; ( притязательный) виба́гливий; ( прихотливый) примхли́вий; ( привередливый) перебі́рливий\разборчивыйый вкус — розбі́рливий (вимо́гливий) смак
\разборчивыйая неве́ста — перебі́рлива (виба́глива) відда́ниця
2) (легко понимаемый, различаемый) розбі́рливий, розбі́рний; ( чёткий) чітки́й\разборчивыйая по́дпись — розбі́рливий пі́дпис
\разборчивыйый по́черк — розбі́рливий (розбі́рний, чі́ткий) по́черк
-
100 строгость
1) суво́рість, -рості; стро́гість, -гості; шти́вність, -ності2)\строгостьти — (мн.: строгие порядки, меры) суво́рі за́ходи (-дів); (строгий порядок) суво́рий поря́док (-дку)
См. также в других словарях:
строгий — строгая, строгое; строг, строга, строго. 1. Очень требовательный, взыскательный, требующий точного исполнения чего н. «Вот наши строгие ценители и судьи.» Грибоедов. «Царь был строг и не охотник таким соблазнам потакать.» Крылов. Строгий отец.… … Толковый словарь Ушакова
СТРОГИЙ — СТРОГИЙ, взыскательный, требовательный, бдительный, исполнительный, точный, неуклонный, ·противоп. снисходительный, уступчивый; верный, адежный, точный. | Суровый, немилостивый, жестокий, грозный, не прощающий вины. Строгий отец, начальник, не… … Толковый словарь Даля
строгий — Взыскательный, грозный, жестокий, крутой, неумолимый, придирчивый, требовательный, притязательный, суровый, драконовский, катоновский, брезгливый, привередливый, разборчивый. Драконовские (драконовы) законы. Железная рука. Она попала в жесткие… … Словарь синонимов
Строгий — Строгий: «Строгий» («Лебедь») эскадренный миноносец типа «Сокол». «Строгий» эскадренный миноносец проекта 7У … Википедия
СТРОГИЙ — СТРОГИЙ, ая, ое; строг, строга, строго, строги и строги; строже; строжайший. 1. Очень требовательный, взыскательный. С. начальник. С. экзаменатор. 2. Суровый, жёсткий. Строгое обращение. С. тон. Строгое предупреждение. С. выговор. 3. Не… … Толковый словарь Ожегова
строгий — строгий, кратк. ф. строг, строга, строго, строги и допустимо строги; сравн. ст. строже, превосходн. ст. строжайший … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
строгий — прил., употр. часто Морфология: строг, строга, строго, строги и строги; строже; нар. строго 1. Строгим называют того, кто не допускает в общении с кем либо, в чьём либо поведении отклонений от какой либо нормы, требует соблюдения каких либо… … Толковый словарь Дмитриева
строгий — 1 • жутко строгий • неимоверно строгий • необыкновенно строгий • подчеркнуто строгий 2 • строгий запрет • строгий нейтралитет • строгий учет … Словарь русской идиоматики
строгий — объявить строгий выговор • действие получить строгий выговор • действие, получатель … Глагольной сочетаемости непредметных имён
строгий — строг, строга, строго, укр. строгий, болг. строг, сербохорв. стро̏г, словен. strȏg, чеш. strohy краткий, сжатый; строгий, сухой , польск. srogi жестокий . Русск. слово обычно считается заимств. из польск., а вся эта группа слов сближается со… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
строгий — (очень требовательный, взыскательный) с кем и к кому. Строгий с людьми (к людям). Мать безумно любила ее, но была с нею ужасно строга (Достоевский). ...Тогда станичное начальство, строгое к разному странствующему люду, арестовало бы нас (Горький) … Словарь управления