-
1 hobble
1. n1) кульгання, шкандибання; припадання на одну ногу2) затинання (у мовленні); заїкання3) пута4) вузька спідниця5) розм. скрутне становище; ніяковість2. v1) кульгати, шкандибати2) затинатися (на слові)3) триножити (коня)4) утруднювати; плутати* * *I n1) накульгування, шкандибання; припадання на одну ногу3) кінські пута; перешкода4) = hobble skirt5) дiaл., icт. скрутний станII a1) кульгати, накульгувати; шкутильгати; заважати ходьбі; змушувати кульгати3) стриножити ( коня); ускладнювати, шкодити, плутати -
2 hopple
1. n1) пута (для коня)2) перен. кайдани; пута2. v1) стриножити (коня)2) зв'язати руки й ноги; перешкодити; заплутати, обплутати* * *I n II v(ć) триножити ( коня); зв'язати по руках, ногах; перешкодити; заплутати, обплутати -
3 sideline
I ['saidlain] n1) бічна лінія; cпopт. бічна лінія ( майданчика); pl місця за межами спортивного майданчика, арени, поля; pl місця глядачів; позиція людини, що не бере участі у грі, в акції2) зaл. бічна гілка3) побічна робота; побічні заняття; додаткова група товарів ( в асортименті магазину)4) мотузка для стриноження ( коней)II [`saidlain] vстриножити ( коня); зв'язувати, обмежувати можливості -
4 hobble
I n1) накульгування, шкандибання; припадання на одну ногу3) кінські пута; перешкода4) = hobble skirt5) дiaл., icт. скрутний станII a1) кульгати, накульгувати; шкутильгати; заважати ходьбі; змушувати кульгати3) стриножити ( коня); ускладнювати, шкодити, плутати -
5 sideline
I ['saidlain] n1) бічна лінія; cпopт. бічна лінія ( майданчика); pl місця за межами спортивного майданчика, арени, поля; pl місця глядачів; позиція людини, що не бере участі у грі, в акції2) зaл. бічна гілка3) побічна робота; побічні заняття; додаткова група товарів ( в асортименті магазину)4) мотузка для стриноження ( коней)II [`saidlain] vстриножити ( коня); зв'язувати, обмежувати можливості
См. также в других словарях:
стриножити — жу, жиш, док., перех. 1) Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з єднавши їх з однією задньою ногою, або прив язати голову до передніх ніг. || Обкрутити, обв язати чим небудь тіло, ноги; зв язати. 2) перен. Підкорити своїй волі; приборкати … Український тлумачний словник
стриножити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попутати — аю, аєш, док., перех. 1) Зв язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. 2) розм., рідко. Те саме, що поплутати. •• Біс попу/тав про несвідомо зроблену недоречність, негативний вчинок … Український тлумачний словник
стриножений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стриножити. || стрино/жено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
приборкати — I = приборкувати (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну / небезпечну для інших), прикрутити, прикручувати, у[в]гамувати, у[в]гамовувати, у[в]покорити, у[в]покорювати, о(б)говтати, о(б)говтувати, стриножити … Словник синонімів української мови
