-
1 стирання
техн. истира́ние, стира́ние -
2 стирання запису
стира́ние за́писиУкраїнсько-російський політехнічний словник > стирання запису
-
3 стирання зображення
стира́ние изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > стирання зображення
-
4 випробування на стирання
испыта́ние на истира́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > випробування на стирання
-
5 истирание
стирання.* * *1) ( действие) стира́ння; розтира́ння; стира́ння; стирання2) спец. стира́ння, стертя́ -
6 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
7 притирание
1) (действ.) притирання; натирання; стирання;2) (чем притирают) масті (мн.).* * *1) ( действие) притира́ння; натира́ння2) ( косметическое средство) притира́ння; масть, -ті -
8 истирание
ua\ \ стиранняen\ \ [lang name="English"]abrasion, attrition, rubbingde\ \ [lang name="German"]Verschleißen, Abnutzungfr\ \ \ [lang name="French"]abrasion, usure par frottement, attritionудаление слоев материала за счет его изнашивания при внешнем трении скольжения
См. также в других словарях:
стирання — я, с. Дія за знач. стирати … Український тлумачний словник
стирання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
97.040.60 — Кухонний посуд, ножові вироби та столове приладдя ГОСТ 4.69 81 СПКП. Посуда фарфоровая и фаянсовая. Номенклатура показателей качества ГОСТ 17151 81 Посуда хозяйственная из листового алюминия. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 17151 71 ГОСТ… … Покажчик національних стандартів
абразивність гірських порід — абразивность горных пород rocks abrasivity, abrasiveness Schleifschärfe von Gesteinen здатність гірських порід зношувати тверді тіла, які контактують з ними (деталі машин, бурових доліт, інструменти і т.і). Зумовлена в основному міцністю,… … Гірничий енциклопедичний словник
ДСТУ ISO 6370-1:2005 — Посуд зі склоподібним та фарфоровим емалевим покривом. Визначення тривкості до стирання. Частина 1. Прилад для випробування на стирання (ISO 6370 1:1991, IDT) [br] НД чинний: від 2008 01 01 Зміни: Технічний комітет: ТК 116 Мова: Метод прийняття:… … Покажчик національних стандартів
ДСТУ ISO 6370-2:2005 — Посуд зі склоподібним та фарфоровим емалевим покривом. Визначення тривкості до стирання. Частина 2. Метод визначення втрати у масі після глибокого стирання (ISO 6370 2:1991, IDT) [br] НД чинний: від 2008 01 01 Зміни: Технічний комітет: ТК 116… … Покажчик національних стандартів
гумка — и, ж. 1) Шматочок гуми, признач. для стирання написаного. 2) Присмачений ароматичними речовинами шматочок гуми, що використовується для жування. Жувальна гумка … Український тлумачний словник
еклетизм — у, ч. 1) Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е. – 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до стирання відмінностей між ученнями й школами. 2) Механічне поєднання в одному вченні різнорідних … Український тлумачний словник
залізнення — я, с. 1) Нанесення (напилюванням або іншим способом) шару заліза на поверхню металевих виробів. Дає змогу відновлювати зношені частини машин, зменшувати стираність деталей і т. ін. 2) Втирання цементу (до сталевого блиску) в бетонні покриття.… … Український тлумачний словник
засіб — собу, ч. 1) Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що небудь, досягти чогось; спосіб. 2) чого, який. Те, що служить знаряддям у якій небудь дії, справі. || перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін., необхідні для здійснення чого небудь,… … Український тлумачний словник
мачулка — и, ж. Жмуток мачули (у 1 знач.) або інших волокон для миття, стирання бруду тощо … Український тлумачний словник
