Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

стену+и+т

  • 1 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 2 дрогнуть

    1) см. Дрожать;
    2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.
    * * *
    I
    ( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзти
    II
    ( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися

    Русско-украинский словарь > дрогнуть

  • 3 клинышек

    клинець (-нця), клинчик, (для глухой заклинки) заплішка; срвн. Клин 1. Забитые в стену -ки перед мазкой - клинцьовання. [Глина по стінах давно облупилася, стирчало саме клинцьовання (Г. Барв.)]. Набивать -ками стену - см. Клинцовать.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    клино́к, -нка́, клине́ць, -нця́ и кли́нець, -нця, кли́нчик

    Русско-украинский словарь > клинышек

  • 4 венчать

    техн.
    ( крышу) виве́ршувати; ( стену) вінча́ти, вінцюва́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > венчать

  • 5 набивать

    техн., несов. набива́ть, сов. наби́ть
    1) набива́ти, наби́ти; ( наполнять - ещё) начиня́ти и начи́нювати, начини́ти, напако́вувати, напакува́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти
    2) (набойку, каблук и т. п.) прибива́ти, приби́ти
    3) ( колышками стену) клинцюва́ти, поклинцюва́ти
    4) ( узор на ткани) вибива́ти, ви́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > набивать

  • 6 набивка

    техн.
    1) (материал, предмет) набиття́, щільни́ця, защі́льник
    - кожаная набивка
    - пеньковая набивка
    - резиновая набивка
    - сальниковая набивка
    - уплотнительная набивка
    - упругая набивка
    - хлопчатобумажная набивка
    2) ( действие) набиття́, (неоконч. д. - ещё) набива́ння; ( наполнение) начи́нення, (неоконч. д. - ещё) начиня́ння и начи́нювання, напакува́ння, (неоконч. д. - ещё) напако́вування; ( уплотнение) защі́льнення, (неоконч. д. - ещё) защі́льнювання
    3) (набойки, каблука и т. п.) прибиття́, (неоконч. д. - ещё) прибива́ння
    4) ( колышек в стену) клинцюва́ння
    5) ( узора на ткани) вибиття́, (неоконч. д. - ещё) вибива́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > набивка

  • 7 венчать

    техн.
    ( крышу) виве́ршувати; ( стену) вінча́ти, вінцюва́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > венчать

  • 8 набивать

    техн., несов. набива́ть, сов. наби́ть
    1) набива́ти, наби́ти; ( наполнять - ещё) начиня́ти и начи́нювати, начини́ти, напако́вувати, напакува́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти
    2) (набойку, каблук и т. п.) прибива́ти, приби́ти
    3) ( колышками стену) клинцюва́ти, поклинцюва́ти
    4) ( узор на ткани) вибива́ти, ви́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > набивать

  • 9 набивка

    техн.
    1) (материал, предмет) набиття́, щільни́ця, защі́льник
    - кожаная набивка
    - пеньковая набивка
    - резиновая набивка
    - сальниковая набивка
    - уплотнительная набивка
    - упругая набивка
    - хлопчатобумажная набивка
    2) ( действие) набиття́, (неоконч. д. - ещё) набива́ння; ( наполнение) начи́нення, (неоконч. д. - ещё) начиня́ння и начи́нювання, напакува́ння, (неоконч. д. - ещё) напако́вування; ( уплотнение) защі́льнення, (неоконч. д. - ещё) защі́льнювання
    3) (набойки, каблука и т. п.) прибиття́, (неоконч. д. - ещё) прибива́ння
    4) ( колышек в стену) клинцюва́ння
    5) ( узора на ткани) вибиття́, (неоконч. д. - ещё) вибива́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > набивка

  • 10 вінчати

    техн. венча́ть ( стену)

    Українсько-російський політехнічний словник > вінчати

  • 11 клинцювання

    техн. клинцева́ние, наби́вка ( колышек в стену)

    Українсько-російський політехнічний словник > клинцювання

  • 12 клинцювати

    техн. набива́ть ( колышками стену)

    Українсько-російський політехнічний словник > клинцювати

  • 13 вздёргивать

    вздёрнуть підтягати, підтягти вгору, смикати, смикнути вгору (за нитку, мотузок). В. на виселицу - почепити на шибеницю. В. нос - дерти, задерти носа, кирпу гнути. Вздёрнутый нос - кирпатий (кирпатенький) ніс, кирпа.
    * * *
    несов.; сов. - вздёрнуть
    1) (дёргая, поднимать вверх) підійма́ти, підійняти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти; попідніма́ти; ( подтягивать) підтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и мног. попідтяга́ти и попідтя́гувати; ( подбрасывать) підкида́ти [догори́], підки́нути [догори́]

    \вздёргивать плеча́ми — зни́зувати, зниза́ти и знизну́ти (здвига́ти и здви́гувати, здвигну́ти, стена́ти, стену́ти, стина́ти, стину́ти) плечи́ма

    2) ( вешать) ві́шати, пові́сити и мног. пові́шати

    Русско-украинский словарь > вздёргивать

  • 14 вздрагивать

    вздрогнуть здригатися, здригнутися, кидатися, кинутися, стенатися, стенутися, движіти, здвигатися, стрепехатися, стрепенутися, тріпнутися. [За кожним гуркотом грому вона неспокійно кидалася (Коцюб.). Від плачу стенається тіло худеньке (Л. Укр.)]. В. с испугу, особенно во сне - жахатися, (сов.) жахнутися. [І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався (Свидн.). Грюкнув дверима, аж дитина жахнулася]. Он вздрогнул - він іздригнувсь, його струс(о)нуло.
    * * *
    несов.; сов. - вздр`огнуть
    здрига́тися, здригну́тися и диал. здригну́ти, стена́тися, стену́тися, стина́тися, стину́тися; ( вскидываться) кида́тися, ки́нутися; ( дрожать) тремті́ти, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти; ( содрогаться) ті́патися, ті́пнутися, стрі́пуватися, стрі́пнутися, усилит. стріпону́тися, стрепену́тися сов., здвига́тися и здви́гуватися, здвигну́тися, стру́шуватися, струси́тися и струсну́тися и усилит. струсону́тися; ( с испуга) жаха́тися, жахну́тися

    Русско-украинский словарь > вздрагивать

  • 15 вмазка

    вмазування, вмазання. Вмазка в стену, напр. котла и т. д. - вмуровування, (сов.) вмурування. [Вмурування казана].
    * * *
    ума́зання, ума́зування; умурува́ння, умуро́вування

    Русско-украинский словарь > вмазка

  • 16 вмазывать

    вмазать вмазувати, вмазати. [Вмазала люстерко (зеркальце) у стіну (Грінч.)]; (в стену: котлы и т. д.) вмуровувати, вмурувати (казан); (стёкла в оконницы) замазувати, замазати.
    * * *
    несов.; сов. - вм`азать
    ума́зувати, ума́зати; ( вмуровывать) умуро́вувати, умурува́ти

    Русско-украинский словарь > вмазывать

  • 17 врываться

    ворваться вдиратися, вдертися, впиратися (пертися), впертися. В-ться, подрывши стену - вгрібатися, вгребтися; (о воде потоком) - сов. линути, люнути.
    * * *
    I несов.; сов. - вр`ыться
    урива́тися, ури́тися; угріба́тися, угребти́ся; уко́пуватися, укопа́тися
    II несов.; сов. - ворв`аться
    (входить силою, стремительно проникать) урива́тися, увірва́тися; ( вламываться) удира́тися, уде́ртися и удра́тися; ( вбегать) уганя́тися и уго́нитися, угна́тися и увігна́тися

    Русско-украинский словарь > врываться

  • 18 вставлять

    вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.
    * * *
    несов.; сов. - вст`авить
    уставля́ти, уста́вити; ( слово в разговор) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути, дото́чувати, доточи́ти, утуля́ти, утули́ти

    Русско-украинский словарь > вставлять

  • 19 выводить

    I. вывести
    1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];
    2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];
    3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];
    4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;
    5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];
    6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;
    7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;
    8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;
    9) в. из себя - дратувати, роздратувати;
    10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.
    II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].
    * * *
    I в`ыводить II вывод`ить
    несов.; сов. - в`ывести
    виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > выводить

  • 20 драться

    1) битися, (описат.) чубитися, скубтися. [Пани б'ються (скубуться), а в мужиків чуби тріщать];
    2) (об одежде, обуви) дратися, дертися. [Дереться - на нове береться];
    3) -ться на гору, на стену и т. п. - дратися, дертися, пнутися на гору, на стіну.
    * * *
    I
    1) ( устраивать драку) би́тися
    2) (сражаться, воевать) би́тися, воюва́ти
    3) (перен.: бороться за что-л.) боро́тися
    II др`аться
    страд.
    де́ртися, дра́тися, рватися, роздира́тися, розрива́тися, шматува́тися

    Русско-украинский словарь > драться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Стену лбом не прошибёшь — Прост. Экспрес. Бесполезно, безнадёжно предпринимать что либо из за недостатка сил. Я долго отнекивался, а теперь вижу, что стену лбом не прошибёшь (Белинский. Письмо И. И. Панаеву, 22 февр. 1839). Такие заявления я слышал не только со стороны… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Головой о стену (фильм, 2004) — Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Головой об стену (фильм). Головой о стену Gegen die Wand …   Википедия

  • Головой о стену (фильм — Головой о стену (фильм, 2004) Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Головой об стену (фильм). Головой о стену Gegen die Wand Жанр драма Режиссёр …   Википедия

  • Поцелуй сквозь стену — Поцелуй сквозь стену …   Википедия

  • Битва за Красную стену — Первая мировая война Дата 12 марта 1917  18 мая 1917 Место Окрестности Монастира, горы Баба …   Википедия

  • Головой об стену (фильм — Головой об стену (фильм, 1959) Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Головой об стену (фильм). Головой о стену La Tête contre les murs Жанр драма Режиссёр …   Википедия

  • на стену лезть — (иноск.) прийти в отчаянье, неистовство, исступление; с готовностью бороться с неодолимыми препятствиями Лбом стены не пробьешь . Ср. Ничего не было для Белинского важнее и выше дела, за которое он стоял, мысли, которую он защищал и проводил: тут …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Головой об стену (фильм, 1959) — Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Головой о стену (фильм). Головой о стену La Tête contre les murs …   Википедия

  • Снесите эту стену — Рейган выступает перед Бранденбургскими воротами «Снесите эту стену!» (англ. Tear down this wall!)  фраза, произнесенная президентом США …   Википедия

  • Полезть на стены (стену) — ЛЕЗТЬ НА СТЕНЫ. ПОЛЕЗТЬ НА СТЕНЫ (СТЕНУ). Прост. Экспрес. Приходить в крайнее раздражение, исступление. [Рудин] в душе был холоден и чуть ли не робок, пока не задевалось его самолюбие: тут он на стены лез (Тургенев. Рудин). Замолчи, дурак!… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ёрш для заделки в стену — лапка для заделки в стену — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия Синонимы лапка для заделки в стену EN split …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»