-
1 ствердний
матем. утверди́тельный -
2 ствердний результат
положи́тельный результа́т ( об ответе)Українсько-російський політехнічний словник > ствердний результат
-
3 twierdzący
ствердний -
4 confirmative
ствердний; підтверджувальний, затверджувальний -
5 подтвердительный
ствердний, потвердний. -ное приказание - потвердний наказ.* * *підтве́рдний и підтвердни́й, потве́рдний и потвердни́й; стве́рджувальний -
6 affirmative
позитивний, позитивно виражений, афірмативний; ствердний, стверджувальний; затверджувальний; дозвільний; установчий; який несе тягар доведення- affirmative authorization
- affirmative condition
- affirmative covenant
- affirmative defence
- affirmative defense
- affirmative duty
- affirmative easement
- affirmative evidence
- affirmative grant
- affirmative plea
- affirmative pregnant
- affirmative proceeding
- affirmative proceedings
- affirmative proof
- affirmative proof of loss
- affirmative prosecution
- affirmative rebuttal evidence
- affirmative relief
- affirmative representation
- affirmative statute
- affirmative vote
- affirmative warranty -
7 positive
позитивний; абсолютний; безумовний; конструктивний; ствердний; схвальний; самовпевнений; встановлений ( порядок тощо); приписаний ( про дію тощо)- positive allegation
- positive breath test
- positive condition
- positive declaration
- positive discrimination
- positive duty
- positive euthanasia
- positive evidence
- positive fraud
- positive identification
- positive law
- positive misprision
- positive prescription
- positive promise
- positive proof
- positive referendum
- positive reprisal -
8 affirmant
1. n1) той, хто підтверджує2) особа, яка робить урочисту заяву2. adjствердний, стверджувальний, підтвердний* * *I n; юр.особа, яка робить урочисту заяву ( замість присяги)II aстверджуючий, підтверджувальний -
9 affirmative
adj1) стверджувальний, ствердний2) мат. позитивний* * *I n1) твердження, заява2) ( the affirmative) сторона, що виступає "за" (у суперечці, дискусії)3) лог. афірматива, афірмативне судженняII a1) стверджувальний, позитивнийaffirmative vote — голос "за"
2) позитивний, конструктивний3) лог. афірмативний4) мaт. позитивний -
10 affirmatory
adjствердний; що утверджує* * *aстверджувальний, стверджуючий -
11 assertive
adj1) стверджувальний, ствердний, позитивнийin an assertive form — у стверджувальній формі, позитивно
2) догматичний3) надмірно настирливий; самовпевнений; напористий* * *a1) стверджувальний, позитивний2) надмірно наполегливий, самовпевнений; напористий3) психол. упевнений у собі; який не страждає сором'язливістю -
12 affirmative
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > affirmative
См. также в других словарях:
ствердний — а/, е/. 1) Який виражає згоду з чим небудь, який підтверджує що небудь. 2) спец. Який містить підтвердження. Ствердна частка … Український тлумачний словник
ствердний — прикметник … Орфографічний словник української мови
життєствердний — а, е. Те саме, що життєстверджуючий … Український тлумачний словник
життєствердний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ствердливий — а, е. Те саме, що ствердний … Український тлумачний словник
ствердність — ності, ж. Властивість за знач. ствердний … Український тлумачний словник
ствердно — Присл. до ствердний 1) … Український тлумачний словник
оптимістичний — (сповнений віри у краще майбутнє, в успіх; перейнятий бадьорістю, життєрадісністю); життєствердний; життєрадісний (завжди радісний, веселий); життєлюбний (який любить життя) … Словник синонімів української мови
позитивний — 1) (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), ствердний, ствердливий 2) див. серйозний I … Словник синонімів української мови
