-
1 affirmative
adj1) стверджувальний, ствердний2) мат. позитивний* * *I n1) твердження, заява2) ( the affirmative) сторона, що виступає "за" (у суперечці, дискусії)3) лог. афірматива, афірмативне судженняII a1) стверджувальний, позитивнийaffirmative vote — голос "за"
2) позитивний, конструктивний3) лог. афірмативний4) мaт. позитивний -
2 assertive
adj1) стверджувальний, ствердний, позитивнийin an assertive form — у стверджувальній формі, позитивно
2) догматичний3) надмірно настирливий; самовпевнений; напористий* * *a1) стверджувальний, позитивний2) надмірно наполегливий, самовпевнений; напористий3) психол. упевнений у собі; який не страждає сором'язливістю -
3 aff.
скор.позитивно виражений; стверджувальний -
4 affirmative
позитивний, позитивно виражений, афірмативний; ствердний, стверджувальний; затверджувальний; дозвільний; установчий; який несе тягар доведення- affirmative authorization
- affirmative condition
- affirmative covenant
- affirmative defence
- affirmative defense
- affirmative duty
- affirmative easement
- affirmative evidence
- affirmative grant
- affirmative plea
- affirmative pregnant
- affirmative proceeding
- affirmative proceedings
- affirmative proof
- affirmative proof of loss
- affirmative prosecution
- affirmative rebuttal evidence
- affirmative relief
- affirmative representation
- affirmative statute
- affirmative vote
- affirmative warranty -
5 affirmant
1. n1) той, хто підтверджує2) особа, яка робить урочисту заяву2. adjствердний, стверджувальний, підтвердний* * *I n; юр.особа, яка робить урочисту заяву ( замість присяги)II aстверджуючий, підтверджувальний -
6 affirmatory
adjствердний; що утверджує* * *aстверджувальний, стверджуючий -
7 positive
1. n1) реальність; щось реальне2) грам. звичайний ступінь3) фот. позитив4) (скор. від positive quantity) додатна величина2. adj1) безсумнівний, певний, цілком ясний2) точний, визначений3) вірний, достовірний4) упевнений (переконаний) у правильностіhe is positive that this is so — він переконаний, що це так
5) самовпевнений6) розм. абсолютний, закінчений, у повному розумінні слова7) безумовний8) позитивний, конструктивний9) грам. звичайний (про ступінь порівняння)10) мат. додатний11) ел. позитивний12) фот. позитивний13) тех. примусовий14) що рухається за годинниковою стрілкою* * *I ['pozitiv] n1) щось позитивне, позитивність2) щось реальне, реальність3) гpaм. звичайний ступінь4) фoтo позитив5) cкop. вiд positive quantity [див. positive2 9]6) eл. позитивна пластина ( елемента)7) мyз., цepк. позитив (невеликий переносний орган; тж. positive organ)II a1) безсумнівний; певний, цілком ясний; точний, певний, визначений; рішучий; категоричний2) позитивний, стверджувальний3) вірний, достовірний4) упевнений ( у чому-небудь), переконаний у правильності ( чого-небудь)6) справжній, конкретний; абсолютний, сущий; справжній7) абсолютний, безумовний, безвідносний8) позитивний; конструктивнийpositive law — юp. позитивне /діюче/ право
9) гpaм. звичайний ( про ступінь)10) мaт. позитивний11) фiз. позитивний ( про заряд)12) бioxiм. позитивний ( про реакцію)13) бioл. позитивний ( про тропізм)14) фoтo позитивний15) тex. примусовий; нагнітальний; вдувний16) cпeц. який рухається, обертається за годинниковою стрілкою; правоповоротний; oпт. який обертає площину поляризації праворуч17) oпт. збираючий ( про лінзи) -
8 validating
-
9 affirmative
I n1) твердження, заява2) ( the affirmative) сторона, що виступає "за" (у суперечці, дискусії)3) лог. афірматива, афірмативне судженняII a1) стверджувальний, позитивнийaffirmative vote — голос "за"
2) позитивний, конструктивний3) лог. афірмативний4) мaт. позитивний -
10 affirmatory
aстверджувальний, стверджуючий -
11 assertive
a1) стверджувальний, позитивний2) надмірно наполегливий, самовпевнений; напористий3) психол. упевнений у собі; який не страждає сором'язливістю -
12 positive
I ['pozitiv] n1) щось позитивне, позитивність2) щось реальне, реальність3) гpaм. звичайний ступінь4) фoтo позитив5) cкop. вiд positive quantity [див. positive2 9]6) eл. позитивна пластина ( елемента)7) мyз., цepк. позитив (невеликий переносний орган; тж. positive organ)II a1) безсумнівний; певний, цілком ясний; точний, певний, визначений; рішучий; категоричний2) позитивний, стверджувальний3) вірний, достовірний4) упевнений ( у чому-небудь), переконаний у правильності ( чого-небудь)6) справжній, конкретний; абсолютний, сущий; справжній7) абсолютний, безумовний, безвідносний8) позитивний; конструктивнийpositive law — юp. позитивне /діюче/ право
9) гpaм. звичайний ( про ступінь)10) мaт. позитивний11) фiз. позитивний ( про заряд)12) бioxiм. позитивний ( про реакцію)13) бioл. позитивний ( про тропізм)14) фoтo позитивний15) тex. примусовий; нагнітальний; вдувний16) cпeц. який рухається, обертається за годинниковою стрілкою; правоповоротний; oпт. який обертає площину поляризації праворуч17) oпт. збираючий ( про лінзи) -
13 affirmative
adj стверджувальний- affirmative answer стверджувальна відповідь- affirmative vote голос, голосування "за"
См. также в других словарях:
стверджувальний — а, е. 1) Який виражає підтвердження чого небудь. 2) грам. Який містить ствердження або стверджує що небудь … Український тлумачний словник
стверджувальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
життєстверджувальний — а, е. Те саме, що життєстверджуючий … Український тлумачний словник
життєстверджувальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
потвердний — е/рдна/, е/рдне/. Те саме, що стверджувальний … Український тлумачний словник
стверджувальність — ності, ж. Абстр. ім. до стверджувальний … Український тлумачний словник
стверджувально — Присл. до стверджувальний 1) … Український тлумачний словник
