ствердження

См. также в других словарях:

• ствердження — я, с. Дія за знач. ствердити, стверджувати …   Український тлумачний словник

• ствердження — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• життєствердження — я, с. Ставлення до життя, сповнене оптимізмом, бадьорістю, вірою в перемогу добра над злом …   Український тлумачний словник

• життєствердження — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• дозвіл — (ствердження права на здійснення чогось), згода, санкція; благословення, благословенство (перев. на шлюб); ліцензія (дозвіл державних органів на право торговельного обміну між ким н., користування чимсь тощо) …   Словник синонімів української мови

• рекокгинция — ствердження правдивості документа, підтвердження …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• АННА (группа) — АННА …   Википедия

• пак — I рідко па/ки, част., розм. 1) підсил. Уживається для збільшення експресивності висловлення, підкреслюючи значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних і відносних займ. та присл. займенникового походження, щоб… …   Український тлумачний словник

• авжеж — част., розм. 1) Уживається для ствердження якої небудь думки (найчастіше у відповідях); аякже, так, звичайно. 2) ірон. Уживається (з підвищеною інтонацією) із запереченням у значенні, близькому до чом не так!, якраз!, отож! 3) діал. Уживається в… …   Український тлумачний словник

• аякже — част., розм. 1) Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. 2) Уживається для вираження незгоди з чим небудь, заперечення, відмови …   Український тлумачний словник

• ввід — (уві/д), вво/ду, ч. 1) Те саме, що введення. •• Ввід у володі/ння юр. передача кому небудь у власність майна, спадщини і т. ін. через ствердження права на володіння відповідним юридичним актом. 2) тех.Спеціальний канал для проведення куди небудь… …   Український тлумачний словник