старо

старо-. Древнегреческий - старогрецький. Древнеперсидский - староперський. Древнеиндусский - староіндійський, старогіндуський и т. п. Древнекристаллический - старокристалічний, давньокристалічний.

отрешиться

1) бути відлученим, відділеним, відставленим и т. д. - см. Отрешать;

2) позбуватися, позбутися чого, відкидатися, відкинутися від кого, від чого, відставати, відстати від чого. -шиться от старой привычки - позбутися старої звички (завички), відкинутися, відстати від старої звички. -шиться от иллюзий, от мысли о чём-л. - позбутися ілюзій, спустити з думки що.

* * *

несов.; сов. - отреш`иться

1) ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися; ( отрекаться) зріка́тися, зректи́ся; ( освобождаться) звільня́тися, звільни́тися; (избавляться - о мыслях, мнении) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися

2) строит. (несов.) усува́тися, звільня́тися; звільня́тися

тж. стародев`ический

1) старо́ї (род. п.), ба́бин, -а, -е, ба́би (род. п.), стару́хи (род. п.)

2) старо́ї (род. п.)

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *

быть должным муси[і]ти, мати, матися. Должен, должна (с оттенком принуждения) - мусить, (должный бы) - повинен, повинна, має, мається. [Хоч не хочу, так мушу (Грінч.). Ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.). Краса з добром єднатися повинна. Сагайдачний визначив, хто що має робити (Загір.). Звідки це виходить, що ми маємо бути їхніми рабами? (Крим.). Чи зійшло сонце? - Мало зійти вже. Взавтра я маю(сь) їхати на село. Малася чужа бути, тепер моя будеш. Малося (должны (бы) были) йти в город, та дощ не пустив]. Должно - слід, треба, (полагается) належить, (подобает) годиться. [Не слід (не годиться) тобі лаятись]. Должно быть - мабуть, мусить бути, повинно, певне[о], десь, відай, либонь; срв. Вероятно. [Обіцявся вернутися, та мабуть і згинув (Шевч.). Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі (Шевч.). Певне ти, дівчино, иншого кохаєш. Десь, зима та не скінчиться - нарікають діти (Л. Укр.). Під лісом, повинно, є вода. Відай, було їм добре (Л. Укр.). Либонь то луснула дурна в старої скрипки там струна (Крим.)]. Не должно (бы) быть - не повинно бути. Как должно - як слід, як мусить бути. [Поховали громадою, як слід по закону (Шевч.)]. Поступать, как должно честному человеку - чинити так, як мусить (як повинна) чесна людина; як годиться; як личить (лицює) чесній людині. Как быть должно - як має бути, як випадає.

* * *

кудлатий, кошлатий, лахматий, пелехатий, патлатий, лахмануватий, розко[у ]шланий, розчухраний. [Голова в його нечесана, кудлата (кошлата) (Київщ.). Ой, одчиняй, мати, хату: везем тобі пелехату, з розплетеними косами (Весільна пісня). Плинуть хмари високо над розкушланим дахом старої каплиці (Корол.). Розчухраний та чорний, як ефіоп (Корол.)]. Становиться -тым - кудлатіти, кошлатіти, пелехатіти, патлатіти.

* * *

1) митниця; см. Мытница;

2) шахрайство, махлярство; срв. Плутовство;

2) користолюбність, користолюбство, зажерливість (-вости); срв. Любостяжание;

4) бідування, поневіряння, злидні (-нів); срв. Мыкание 3. [Перспективи повороту старої недолі, вікового поневіряння (Рада)]. Терпеть -ства - поневірятися, бідувати, злиднів зазнавати. [З пуп'яночку сирота Захарко поневірявся по наймах (Крим.)];

5) -ства (обыкнов. во мн. ч.), церк. - митарства. [Водять душу по митарствах (Звин.)]. Пройти все -ства - перейти всі митарства, побувати в бувальцях. [Побував у бувальцях, - знає, що кий, що палиця (Приказка)]. Пойти по -ствам - піти по митарствах. [Десь моя справа по митарствах ходить (Лубенщ.)].

* * *

1) голизна, голість (-лости), (стар.) нагота. [Свята голизна, та й годі (Коцюб.). Наготи старої нічим одягти (Шевч.)]. Невеянный хлеб - не голод, посконная рубаха не -та - полов'яний хліб не голод, пачосна сорочка не нагота (Номис);

2) убозтво, бідність, нестатки (-ків), злидні (-нів); срв. Бедность;

3) біднота, голота, харпацтво; срв. Беднота 2.

* * *

підмога, підпора, підтримання. [Заводили при церквах братства на підмогу старої віри української (Куліш). На підпору своїй фальшивій гіпотезі (Крим.)].

* * *

1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;

2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).

* * *

1) послухати кого, чого. [Послухав співів. Послухав його ради. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої (Квітка)];

2) (послушаться) послухати(ся) кого; см. Послушаться. -шайте, что я вам скажу - (по)слухайте, що я вам скажу. -шай! - слухай (-но), агов!

* * *

1) послу́хати; почу́ти

2) ( послушаться) послу́хатися, послу́хати

пошутить жартувати (иноді, злегка), пожартувати, шуткувати, пошуткувати, штукувати, поштукувати з кого (над кем), з ким (с кем). [Пожартував трохи з старої (Коцюб.). З панянками пожартуєм (Шевч.)].

* * *

1) старо́го (род. п.), старика́ (род. п.), ді́дів, -дова, -дове, ді́да (род. п.)

2) ста́рця (род. п.)

3) ста́рця (род. п.), жебракі́в, -ко́ва, -ко́ве, жебрака́ (род. п.)

наверзтися. [Меле, що на язик наверзеться]. В. на ум - вплисти (3-е л. впливе) в голову, набрести в голову, вхопитися голови. [Так отже послухайте, яка то старої голови на старість дурниця вхопилася (Франко)].