-
41 универсальный
универса́льныйuniversala;\универсальный магази́н см. универма́г.* * *прил.universal; polifacéticoуниверса́льное сре́дство — remedio universal, panacea f
универса́льный магази́н — grandes almacenes
универса́льный стано́к — torno (máquina-herramienta) universal
* * *прил.universal; polifacéticoуниверса́льное сре́дство — remedio universal, panacea f
универса́льный магази́н — grandes almacenes
универса́льный стано́к — torno (máquina-herramienta) universal
* * *adjgener. polifacético, universal, polivalente -
42 шлифовальный
шлифова́||льныйfaceta;\шлифовальный стано́к facetstablo;\шлифовальныйть faceti (гранить);poluri (полировать).* * *прил.de pulir, de pulimentarшлифова́льный стано́к — pulidora f, rectificadora f, esmeriladora f, pulidora f
шлифова́льный круг — disco abrasivo
* * *adj1) gener. de pulimentar, de pulir2) eng. lijante, amoladero -
43 становиться
стано́вится темно́ безл. — il se fait nuit
мне стано́вится ску́чно безл. — je commence à m'ennuyer [mɑ̃n-]
* * *vgener. (кем-л.) devenir (qn) (A 30 ans il est devenu astronaute.), passer, se faire, se garer (о машине и т.п.), se mettre, se placer, se rendre -
44 точильный
точи́ль||ный\точильный ка́мень akriga ŝtono;\точильныйщик akrigisto.* * *прил.de afilar, de aguzarточи́льный брусо́к, точи́льный ка́мень — afiladera f, piedra de afilar (de amolar); eslabón m
точи́льный реме́нь — afilón m; suavizador m ( для правки бритв)
точи́льный стано́к — afiladora f
* * *à aiguiser [ɛg(ɥ)i-]точи́льный брусо́к — meule f à aiguiser ( или à affûter), affiloir m
точи́льный реме́нь — cuir m à repasser
точи́льный стано́к — machine f à affûter, affûteuse f
точи́льная мастерска́я — aiguiserie f
-
45 исход
1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).* * *1) ( действие) ви́хід, -ходу2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нокнайти́ \исход д в чём — да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим, зара́дити собі́ в чо́му, пора́дити собі́ з чим
не́ было друго́го \исход да, как... — не було́ і́ншого ви́ходу (і́ншої ра́ди), як
нет \исход да из э́того положе́ния — нема́є (нема́) ра́ди з цим стано́вищем, нема́є (нема́) ви́ходу (поряту́нку) з цього́ стано́вища
3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́в \исход де (к \исход ду, на \исход де) ме́сяца — (к концу, в конце) у кінці́ (під кіне́ць, на кіне́ць, наприкінці́, на спа́ді, на схи́лі) мі́сяця
\исходд боле́зни — кіне́ць хворо́би
4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку\исход д соревнова́ния — результа́т (на́слідок, на́слідки) змага́ння
-
46 неловкий
1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.* * *1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чнийпопа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі
-
47 пулемётный
кулеметний, скорострільний.* * *I\пулемётный к — кулеме́тний стано́к
II\пулемётный к для ко́вки лошаде́й — стано́к для підко́вування (кува́ння) ко́ней
кулеме́тний -
48 спасение
1) ( действие) рятува́ння, врятува́ння; ви́рятування; спасі́ння, спасе́ння\спасение ние погиба́ющих — рятува́ння (сов. урятува́ння) ги́нучих
для \спасение ния положе́ния — для врятува́ння стано́вища, щоб урятува́ти стано́вище
2) (избавление от опасности, способ спастись) поряту́нок, -нку, ряту́нок; поряті́вля3) рел. спасі́ння, спасе́ння -
49 становище
1) стано́вище; ( лагерь), та́бір, -бору2) (селение, посёлок) стано́вище -
50 станок
-
51 одобрительный
-
52 установка
інсталяцыя; усталяванне; усталяваньне; устанаўліваць; устаноўка* * * -
53 гамма-установка
гамма-установкагама-ўстаноўка, гама-ўстаноўкiРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > гамма-установка
-
54 станок
м1) тех. Wérkzeugmaschine f, Wérkbank f (умл.)сверли́льный стано́к — Bóhrmaschine f
тока́рный стано́к — Dréhmaschine f
2) воен. ( оружия) Lafétte f -
55 становиться
I1) несов.; сов. стать на какое-л. место sich stéllen (h) (обстоятельства места тк. wohin?); взобравшись на что-л. тж. stéigen stieg, ist gestíegen; ступить на что-л. tréten er tritt, trat, ist getréten на что-л. auf AСтанови́сь [стань] сюда́ [здесь], за де́рево [за де́ревом], о́коло меня́ [ря́дом со мно́й]. — Stell dich hierhér, hínter den Baum, nében mich.
Куда́ (где) мне стать? — Wohín soll ich mich stéllen?
Он стал на стул. — Er stieg [stéllte sich] auf éinen Stuhl.
Не станови́сь на э́ту ступе́ньку, она́ сло́мана. — Tritt nicht auf díese Stúfe, sie ist kapútt.
2) встать как-л. sich stéllen ↑станови́ться на цы́почки, на го́лову — sich auf die Zéhenspitzen, auf den Kopf stéllen
станови́ться пе́ред кем-л. на коле́ни — vor jmdm. níederkni|en [sich hínkni|en]
Ста́ньте пря́мо! — Stellt euch geráde hín!
3) сов. стать остановиться stéhen bleiben blieb stéhen, ist stéhen gebliebenЧасы́ ста́ли. — Die Uhr ist stéhen geblíeben.
Ло́шади ста́ли. — Die Pférde blíeben stéhen.
станови́ться в о́чередь — sich ánstellen
IIОн встал в о́чередь. — Er stéllte sich án.
несов.; сов. стать1) кем / чем / каким-л. wérden er wird, wúrde, ist gewórden кем / чем / каким-л. → N, превратиться в кого / что-л. zu DОн стал студе́нтом, хоро́шим учи́телем. — Er wúrde Studént, ein gúter Léhrer.
Мы ста́ли друзья́ми. — Wir wúrden Fréunde.
Она́ ста́ла его́ жено́й. — Sie wúrde séine Frau.
Он хо́чет стать перево́дчиком. — Er will Übersétzer wérden.
Э́то ста́ло це́лью его́ жи́зни. — Das wúrde das Ziel [zum Ziel] séines Lébens.
Э́то ста́ло у него́ привы́чкой. — Das ist ihm zur Gewóhnheit gewórden.
Он стал совсе́м други́м. — Er ist ein ánderer gewórden.
Дни стано́вятся коро́че. — Die Táge wérden kürzer.
Ста́ло темно́. — Es wúrde dúnkel.
Стано́вится холодне́е. — Es wird kälter.
2) тк. сов. стать начать что-л. делать begínnen begánn, hat begónnen, ánfangen er fängt án, fing án, hat ángefangen что-л. делать zu + InfinitivДе́ти ста́ли игра́ть. — Die Kínder begánnen zu spíelen. / Die Kínder fíngen án zu spíelen.
3) не ста́ну делать что-л. переводится по модели: не буду делать что-л. формой Futur соотв. глагола; не стал делать что-л. - по модели: не сделал что-л. - Perfekt u Präteritum соотв. глаголаЯ не ста́ну э́то чита́ть. — Ich wérde das nicht lésen.
Он не стал есть. — Er hat nicht gegéssen.
Мы не ста́ли об э́том говори́ть. — Wir háben darüber nicht gespróchen.
-
56 тепло
Idie Wärme =, тк. ед. ч.прия́тное тепло́ — éine ángenehme Wärme
держа́ть но́ги в тепле́ — die Füße warm hálten
От пе́чки идёт тепло́. — Der Ófen verbréitet Wärme.
Я люблю́ тепло́. — Ich hábe es gern warm. / Ich líebe die Wärme.
Э́тим расте́ниям необходи́мо мно́го тепла́. — Díese Pflánzen bráuchen viel Wärme.
Сего́дня де́сять гра́-дусов тепла́. — Es sind héute zehn Grad Wärme.
IIВ тепле́ ма́сло раста́яло. — In der Wärme ist die Bútter zerláufen.
1) warm wärmer, am wärmstenОна́ о́чень, сли́шком тепло́ оде́та. — Sie ist sehr warm, zu warm ángezogen.
Одева́йся тепле́е, сего́дня хо́лодно. — Zíeh(e) dich wärmer án, es ist héute kalt.
2) сердечно hérzlichТам нас тепло́ принима́ли. — Wir wúrden dort hérzlich empfángen.
3) безличн. в знач. сказ. es ist warm кому-л. D; стано́вится тепло́ es wird warm wúrde warm, ist warm gewórdenСего́дня на у́лице тепло́. — Héute ist es warm dráußen.
В ко́мнате бы́ло тепло́. — Im Zímmer war es warm.
Ле́том здесь тепло́. — Im Sómmer ist es hier warm.
Стано́вится тепло́. — Es wird warm.
Ста́ло совсе́м тепло́. — Es ist ganz warm gewórden.
Ско́ро ста́нет тепле́е. — Bald wird es wärmer.
Тебе́ тепло́? — Ist (es) dir warm?
В рукави́цах (мои́м) рука́м тепло́. — In den Fáusthandschuhen hábe ich wárme Hände [sind méine Hände warm].
-
57 холодно
1) безличн. в знач. сказ. es ist kalt; стано́вится хо́лодно es wird kalt es wúrde kalt, es ist kalt gewórdenСего́дня о́чень хо́лодно. — Héute ist es sehr kalt.
Вчера́ бы́ло ещё хо́лодне́е. — Géstern war es noch kälter.
В ко́мнате ста́ло хо́лодно. — Im Zímmer wúrde es kalt.
2) кому-л. - безличн. в знач. сказ. (es) ist kalt ↑ кому-л. D; стано́вится хо́лодно es wird kalt ↑ кому-л. D; переводится тж. глаголом fríeren fror, hat gefróren с изменением структуры предложения кому-л. → NМне хо́лодно. — Mir ist kalt. / Ich fríere. / Mich friert.
Мне ста́ло хо́лодно. — Mir wúrde (es) kalt. / Ich begánn zu fríeren.
Рука́м бы́ло хо́лодно. — Ich fror an den Händen.
3) неприветливо kühlОн при́нял нас о́чень хо́лодно. — Er empfíng uns sehr kühl.
-
58 автомат
automaton, mechanized sewing unit* * *автома́т м.1. ( автоматический выключатель) (automatic) circuit-breakerвключа́ть автома́т — close the circuit-breakerвключа́ть автома́т повто́рно — reclose the circuit-breakerвыключа́ть автома́т — open the circuit-breakerавтома́т коммути́рует то́ки коро́ткого замыка́ния — the circuit-breaker interrupts [switches, breaks] short-circuit currentsобесто́чивать автома́т (напр. для ревизии, ремонта) — isolate the circuit-breakerотключа́ть автома́т — trip the circuit-breakerрасцепля́ть автома́т — trip the circuit-breaker2. ( в значении стано́к) см. станок-автомат3. ( абстрактный) киб. automaton, machineабстра́ктный автома́т — abstract automatonактуа́льный автома́т — actual automatonавтома́т балансиро́вки ав. — trim controllerбалансиро́вочный автома́т — automatic balancer, automatic balancing machineбарометри́ческий автома́т ав. — barometric switch, baroswitchавтома́т безопа́сности ( паровой турбины) — overspeed governor, disengaging clutchавтома́т безопа́сности, скоростно́й — emergency governorавтома́т без па́мяти — memoryless automaton, memoryless machineбесконе́чный автома́т — infinite automaton, infinite machineбу́нкерный автома́т — automatic hopper-feed machineвероя́тностный автома́т — probabilistic automaton, probabilistic machineвесово́й автома́т — automatic weighing machine, automatic weigherвесово́й, дози́рующий автома́т — automatic weigherавтома́т включе́ния резе́рва [АВР] — automatic throw-over [transfer] circuit-breakerвозду́шный автома́т — air circuit-breakerавтома́т выглубле́ния (плу́га) — lift clutchвы́сший автома́т — “higher” automatonгальванопласти́ческий автома́т — plating machineавтома́т гаше́ния по́ля — automatic field killer, automatic field-suppression circuit-breakerавтома́т давле́ния ( в высотном скафандре) — automatic pressure controlдетермини́рованный автома́т — (finite) deterministic automaton, (finite) deterministic machineдискре́тный автома́т — discrete automaton, discrete machineавтома́т для вы́емки буты́лок из я́щика — decraterавтома́т для дугово́й сва́рки — arc-welding machineавтома́т для дугово́й сва́рки под флю́сом — submerged arc-welding machineавтома́т для изготовле́ния оболо́чковых форм литейн. — automatic shell moulding machineавтома́т для обвя́зки руло́нов — automatic bonding unitавтома́т для обма́зки спи́чечных коро́бок — box painting machineавтома́т для сме́ны грампласти́нок — record (auto-)changerавтома́т для укла́дки буты́лок в я́щик — craterдыха́тельный автома́т — lung-governed breathing apparatusавтома́т загру́зки ав. — artificial feel (system), artificial feel unit, feel simulatorзапа́ечно-откачно́й автома́т элк. — sealing-exhausting machineзато́чный автома́т — automatic grinderзато́чный автома́т для кру́глых пил — automatic circular-saw grinderавтома́т защи́ты от погаса́ния фа́кела ( в топке) — flame safeguard systemавтома́т защи́ты се́ти [АЗС] — (automatic) circuit-breakerавтома́т защи́ты се́ти отключа́ется авари́йно — the circuit-breaker opens on a fault (current) [under abnormal conditions]избы́точный автома́т — redundant automaton, redundant machineквазиэквивале́нтный автома́т — quasi-equivalent automaton, quasi-equivalent machineкокономота́льный автома́т текст. — automatic cocoon-reeling machineкомбинато́рный автома́т — combinatorial automatonкоммутати́вный автома́т — commutative automaton, commutative machineконе́чный автома́т — finite(-state) automaton, finite(-state) machineконе́чный, бло́чный автома́т — finite modular automatonконтро́льно-весово́й автома́т пищ. — automatic checking balanceконтро́льно-измери́тельный автома́т — inspection machineконтро́льный автома́т — automatic checking machineавтома́т контро́ля пла́мени ( топки) — flame detectorкопирова́льный автома́т — automatic tracer(-equipped) machineкромкоги́бочный автома́т — automatic flanger, automatic crimperкруглочуло́чный автома́т — automatic seamless hosiery machineкулачко́вый автома́т — automatic cam-controlled machineлё́гочный автома́т ( респиратора) — lung-governed oxygen inlet [admission] valveлистоштампо́вочный автома́т — ( для тонкого листа) automatic sheet stamping press; ( для толстого листа) automatic plate stamping pressлите́йный автома́т — automatic casting machineавтома́т максима́льного напряже́ния — overvoltage circuit-breakerма́сляный автома́т — oil circuit-breakerавтома́т механи́ческой настро́йки переда́тчика или приё́мника — autopositioner, auto-tune systemавтома́т Мили́ — Mealy automatonмногокулачко́вый автома́т — automatic multicam machineмноголине́йный автома́т — multiple line automatonмногопозицио́нный автома́т — automatic multistation machineавтома́т многошпи́ндельный автома́т — automatic multispindle machineмота́льный автома́т — automatic winding machineавтома́т Му́ра — Moore automatonавтома́т нави́вки се́ток элк. — grid machine, grid latheнавигацио́нный автома́т — ground-position indicator, automatic navigatorнедетермини́рованный автома́т — stochastic automaton, stochastic machineнеинициа́льный автома́т — noninitial automatonавтома́т непреры́вного де́йствия — automatic continuously operating machineниткошве́йный автома́т полигр. — automatic book sewerносо́чный автома́т — automatic half-hose machineобё́рточный автома́т — packaging machineоднопозицио́нный автома́т — automatic single-station machineодношпи́ндельный автома́т — automatic single-spindle machineавтома́т опа́ливания монти́рованных но́жек элк. — bulb blowing machineопределё́нный автома́т — definite automatonосновопробо́рный автома́т — automatic drawing-in [entering, warp-drawing] machineавтома́т паралле́льного де́йствия — automatic parallel-action machineпатро́нный автома́т — automatic chucking machineпа́чечно-укла́дочный автома́т — automatic cigarette bundlerавтома́т переключе́ния скоросте́й — automatic speed selection deviceавтома́т переко́са ав. — брит. swashplate; амер. wobble plateпескостру́йный автома́т — automatic sand-blasting machineпескостру́йный, стержнево́й автома́т литейн. — automatic core sand-blasting machineпламечувстви́тельный автома́т тепл. — burner-flame controller, combustion safeguard equipment, flame-failure detectorавтома́т повто́рного включе́ния — reclosing circuit-breaker, automatic circuit recloserавтома́т пода́чи то́плива ав. — fuel-flow proportionerавтома́т подъё́ма плу́га — plough clutchавтома́т подъё́ма плу́га, крючко́вый — hook liftавтома́т подъё́ма плу́га, ре́ечный — rack liftавтома́т подъё́ма плу́га, храпово́й — ratchet liftавтома́т подъё́ма плу́га, шестерё́нчатый — gear liftполиграфи́ческий автома́т — automatic printerавтома́т после́довательного де́йствия — automatic step-by-step action machineавтома́т приё́мистости ав. — (automatic) acceleration control (unit)автома́т продо́льно-фасо́нного точе́ния — Swiss-type [sliding-head type] automatic latheпрутко́вый автома́т — automatic bar-stock machineразли́вочно-уку́порочный автома́т — automatic filling-and-capping machineразме́нный автома́т — coin changerРа́сселов автома́т — Russell's slot-machineавтома́т расторможе́ния авто — anti-skid device, skid-sensing unitрасту́щий автома́т — growing automatonрасцепля́ющий автома́т — releaserсамовоспроизводя́щийся автома́т — self-reproducing automatonсамодви́жущийся автома́т — self-moving automatonсамонастра́ивающийся автома́т — self-adaptive automatonавтома́т с бесконе́чным коли́чеством состоя́ний — infinite-state automaton, infinite-state machineсбо́рочный автома́т — automatic assembly machineсбо́рочный автома́т для шарикоподши́пников — automatic ball-bearing assembly machineсва́рочный автома́т — automatic welding machine, automatic welderсва́рочный, двухдугово́й автома́т — two-head automatic arc-welding machineсва́рочный, дугово́й автома́т — automatic arc-welding machineсва́рочный, многодугово́й автома́т — multiarc automatic welding machineскле́ечный автома́т кфт. — automatic splicerавтома́т с коне́чной па́мятью — finite-memory automatonавтома́т с кулачко́вым управле́нием — automatic cam-controlled machineавтома́т с магази́нной загру́зкой загото́вок — automatic magazine-feed machineавтома́т с механи́змом свобо́дного расцепле́ния — trip free circuit-breakerавтома́т с ограниче́нием на вхо́де — input-restricted automatonсоломкополирова́льный автома́т лес. — splint-shaping machineсоломкоруби́льный автома́т лес. — splint-chopping [splint-cutting] machineсоломкоукла́дочный автома́т лес. — splint-levelling machineсортиро́вочный автома́т — automatic sorting machineспи́чечный универса́льный автома́т — universal match machineавтома́т с програ́ммным управле́нием — programme-controlled machineстереоти́пный отливно́й автома́т — fully automatic stereoplate [stereotype] caster, automatic casting machineстохасти́ческий автома́т — stochastic automaton, stochastic machineтка́цкий автома́т — automatic loomторговы́й автома́т по прода́же газе́т, спи́чек и т. п. — брит. newspaper, matches etc. slot-machine; амер. newspaper, matches etc. vending machineтривиа́льный автома́т — trivial automaton, trivial machineуниверса́льный автома́т — universal circuit-breakerустано́вочный автома́т — current-limiting circuit-breakerуто́чно-перемо́точный автома́т текст. — automatic weft [pirn] winderфасо́вочный автома́т (напр. для масла, муки и т. п.) — weighing-and-packing machineфикси́рованный автома́т — fixed automaton, fixed machineавтома́т франки́рования пи́сем — postage permit printerцепевя́зальный автома́т — automatic chain-bending machineцифрово́й автома́т1. digital automaton2. digital [switching] network, digital [switching] circuitчасти́чно-определё́нный автома́т — partially specified automaton, partially specified machineчуло́чный автома́т — automatic hosiery machineэтикетиро́вочный автома́т — automatic labeller* * * -
59 АПВ
АПВ сокр. [автомати́ческое повто́рное включе́ние]1. ( действие) automatic reclosure2. ( устройство) automatic recloserАПВ (автомати́чески) возвраща́ется в состоя́ние гото́вности к но́вому де́йствию — the automatic recloser resets [is reset] automaticallyАПВ остаё́тся во включё́нном состоя́нии — the automatic recloser holds closedАПВ стано́вится на блокиро́вку в отключё́нном состоя́нии — the automatic recloser locks open* * * -
60 атмосфера
air метео, atmosphere, medium* * *атмосфе́ра ж.1. ( единица давления) atmosphere, atm2. atmosphere, airвозмуща́ть атмосфе́ру — disturb the atmosphere, disturb the airвходи́ть в атмосфе́ру — enter the atmosphere; ( о возвращающемся космическом летательном аппарате) re-enter the atmosphereзагрязня́ть атмосфе́ру — pollute the atmosphereзаража́ть атмосфе́ру (напр. при ядерном взрыве) — contaminate the airзонди́ровать атмосфе́ру (напр. ракетами) — sound [probe] the atmosphereперепуска́ть, напр. пар, во́здух в атмосфе́ру — bypass, e. g., steam, air to wasteсообща́ться с атмосфе́рой — be vented to atmosphereвну́треннее простра́нство прибо́ра сообща́ется с атмосфе́рой — the insides of the meter are vented to atmosphereатмосфе́ра стано́вится неприго́дной для дыха́ния — the air is rendered [becomes] irrespirableабсолю́тная атмосфе́ра [атм] ( единица давления) — absolute atmosphere, atm(abs)адиабати́ческая атмосфе́ра — adiabatic atmosphereбарокли́нная атмосфе́ра — baroclinic atmosphereбарометри́ческая атмосфе́ра — barometric atmosphereбезопа́сная атмосфе́ра — non-hazardous [safe] atmosphereве́рхняя атмосфе́ра — upper atmosphereвзрывоопа́сная атмосфе́ра — explosive atmosphereвла́жная атмосфе́ра — damp atmosphereвосстанови́тельная атмосфе́ра — reducing atmosphereга́зовая атмосфе́ра — gaseous atmosphereзагазо́ванная атмосфе́ра — gas-laden atmosphereзащи́тная атмосфе́ра — protective atmosphereзвё́здная атмосфе́ра — stellar atmosphereатмосфе́ра Земли́ — Earth [terrestrial] atmosphereземна́я атмосфе́ра — terrestrial atmosphereизбы́точная атмосфе́ра ( единица давления) — gauge atmosphere, atm gaugeио́нная атмосфе́ра — ionic atmosphere, ionic mediumиску́сственная атмосфе́ра — prepared atmosphereнейтра́льная атмосфе́ра — neutral atmosphereатмосфе́ра неприго́дная для дыха́ния — irrespirable atmosphereни́жняя атмосфе́ра — lower atmosphereнорма́льная атмосфе́ра [атм] ( единица давления) — atmosphere, atmокисли́тельная атмосфе́ра — oxidizing atmosphereокружа́ющая атмосфе́ра — ambient airопа́сная атмосфе́ра — hazardous atmosphereатмосфе́ра пе́чи — furnace atmosphereпечна́я атмосфе́ра — furnace atmosphereпло́тная атмосфе́ра — dense atmosphereполитро́пная атмосфе́ра — polytropic atmosphereразрежё́нная атмосфе́ра — rarefied [tenuous] atmosphereрудни́чная атмосфе́ра — underground air, mine atmosphereатмосфе́ра с за́данными сво́йствами — controlled atmosphereсо́лнечная атмосфе́ра — solar atmosphereстанда́ртная атмосфе́ра [СА] ( единица давления) — standard atmosphere, SA (не путать с норма́льной атмосфе́рой, атм)… в усло́виях станда́ртной атмосфе́ры — in standard atmosphere, in SAтехни́ческая атмосфе́ра [ат] ( единица давления) — technical atmosphere, atтурбуле́нтная атмосфе́ра — turbulent atmosphere, turbulent [rough] airсоверша́ть полё́т в турбуле́нтной атмосфе́ре — fly in turbulent [rough] airуду́шливая атмосфе́ра — irrespirable atmosphereусло́вная атмосфе́ра см. стандартная атмосферафизи́ческая атмосфе́ра [атм] ( единица давления) — (physical) atmosphere, atmэтало́нная лаборато́рная атмосфе́ра — standard laboratory atmosphere* * *
См. также в других словарях:
Стано — Стано, Джеральд Джеральд Стано англ. Gerald Eugene Stano Имя при рождении … Википедия
стано́вье — становье, я; р. мн. вий … Русское словесное ударение
стано́чник — станочник … Русское словесное ударение
Стано, Джеральд — Джеральд Стано англ. Gerald Eugene Stano … Википедия
Станоёски, Звонко — Звонко Станоёски Звонко Станојоски Страны … Википедия
Стано — (Юрий Stano) польский дипломат и стихотворец XVII столетия. Двенадцать раз был депутатом на сейме, дважды был отправляем с дипломатическими поручениями к Порте Оттоманской и раз в Москву; умер в 1649 г. Издал, в стихах, книгу: О poselstwach w… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
стано́к — 1) нка, м. 1. Машина для обработки металла, дерева и т. п. или для изготовления, производства чего л. Токарный станок. Фрезерный станок. Типографский станок. Ткацкий станок. □ Этот цех, Юлька, чтоб ты знала, гордость завода . Там конструируют… … Малый академический словарь
стано́вье — я, род. мн. вий, дат. вьям, ср. То же, что становище (в 1 знач.). На всю жизнь запомнится эта первая ночь в охотничьем становье. Арамилев, За жар птицей … Малый академический словарь
стано́чник — 1) а, м. Рабочий, работающий на станке1 (в 1 знач.). 2) а, м. 1. устар. Смотритель почтовой или ямской станции, сторож на станке2 (в 1 знач.). Станочники не наделены землей, и все их существование зависит от почтовой гоньбы. Короленко,… … Малый академический словарь
стано́чница — ы, ж. женск. к станочник 1 … Малый академический словарь
стано́чный — 1) ая, ое. прил. к станок 1 (в 1 знач.). Станочное оборудование. Станочный парк. 2) ая, ое. устар. и обл. прил. к станок 2. Станочный житель. □ На следующей станции старик, станочный староста, выразил нам прямое подозрение, что мы прокутившиеся… … Малый академический словарь