-
1 станина пулемёта
стано́к кулеме́таРусско-украинский политехнический словарь > станина пулемёта
-
2 станина пулемёта
стано́к кулеме́таРусско-украинский политехнический словарь > станина пулемёта
-
3 верстат-автомат
стано́к-автома́тУкраїнсько-російський політехнічний словник > верстат-автомат
-
4 верстат-хиталка
стано́к-кача́лкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > верстат-хиталка
-
5 верстатне зачеплення
стано́чное зацепле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > верстатне зачеплення
-
6 верстатний парк
стано́чный паркУкраїнсько-російський політехнічний словник > верстатний парк
-
7 верстатниця
стано́чница -
8 станок-качалка
стано́к-кача́лкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > станок-качалка
-
9 обстояние
стано́вище; ( обстоятельства) обста́вини, -вин -
10 становление
стано́влення -
11 положение
1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.* * *1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан4) (свод правил, законов) поло́ження5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження6) ( действие) покла́дення, поклада́ння -
12 друкарський верстат
типогра́фский стано́к, печа́тный стано́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > друкарський верстат
-
13 личкувальний верстат
полиро́вочный стан, шлифова́льный стано́к, полирова́льный стано́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > личкувальний верстат
-
14 штампувальний верстат
штампова́льный стано́к, штампо́вочный стано́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > штампувальний верстат
-
15 исход
1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).* * *1) ( действие) ви́хід, -ходу2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нокнайти́ \исход д в чём — да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим, зара́дити собі́ в чо́му, пора́дити собі́ з чим
не́ было друго́го \исход да, как... — не було́ і́ншого ви́ходу (і́ншої ра́ди), як
нет \исход да из э́того положе́ния — нема́є (нема́) ра́ди з цим стано́вищем, нема́є (нема́) ви́ходу (поряту́нку) з цього́ стано́вища
3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́в \исход де (к \исход ду, на \исход де) ме́сяца — (к концу, в конце) у кінці́ (під кіне́ць, на кіне́ць, наприкінці́, на спа́ді, на схи́лі) мі́сяця
\исходд боле́зни — кіне́ць хворо́би
4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку\исход д соревнова́ния — результа́т (на́слідок, на́слідки) змага́ння
-
16 неловкий
1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.* * *1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чнийпопа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі
-
17 пулемётный
кулеметний, скорострільний.* * *I\пулемётный к — кулеме́тний стано́к
II\пулемётный к для ко́вки лошаде́й — стано́к для підко́вування (кува́ння) ко́ней
кулеме́тний -
18 спасение
1) ( действие) рятува́ння, врятува́ння; ви́рятування; спасі́ння, спасе́ння\спасение ние погиба́ющих — рятува́ння (сов. урятува́ння) ги́нучих
для \спасение ния положе́ния — для врятува́ння стано́вища, щоб урятува́ти стано́вище
2) (избавление от опасности, способ спастись) поряту́нок, -нку, ряту́нок; поряті́вля3) рел. спасі́ння, спасе́ння -
19 становище
1) стано́вище; ( лагерь), та́бір, -бору2) (селение, посёлок) стано́вище -
20 станок
См. также в других словарях:
Стано — Стано, Джеральд Джеральд Стано англ. Gerald Eugene Stano Имя при рождении … Википедия
стано́вье — становье, я; р. мн. вий … Русское словесное ударение
стано́чник — станочник … Русское словесное ударение
Стано, Джеральд — Джеральд Стано англ. Gerald Eugene Stano … Википедия
Станоёски, Звонко — Звонко Станоёски Звонко Станојоски Страны … Википедия
Стано — (Юрий Stano) польский дипломат и стихотворец XVII столетия. Двенадцать раз был депутатом на сейме, дважды был отправляем с дипломатическими поручениями к Порте Оттоманской и раз в Москву; умер в 1649 г. Издал, в стихах, книгу: О poselstwach w… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
стано́к — 1) нка, м. 1. Машина для обработки металла, дерева и т. п. или для изготовления, производства чего л. Токарный станок. Фрезерный станок. Типографский станок. Ткацкий станок. □ Этот цех, Юлька, чтоб ты знала, гордость завода . Там конструируют… … Малый академический словарь
стано́вье — я, род. мн. вий, дат. вьям, ср. То же, что становище (в 1 знач.). На всю жизнь запомнится эта первая ночь в охотничьем становье. Арамилев, За жар птицей … Малый академический словарь
стано́чник — 1) а, м. Рабочий, работающий на станке1 (в 1 знач.). 2) а, м. 1. устар. Смотритель почтовой или ямской станции, сторож на станке2 (в 1 знач.). Станочники не наделены землей, и все их существование зависит от почтовой гоньбы. Короленко,… … Малый академический словарь
стано́чница — ы, ж. женск. к станочник 1 … Малый академический словарь
стано́чный — 1) ая, ое. прил. к станок 1 (в 1 знач.). Станочное оборудование. Станочный парк. 2) ая, ое. устар. и обл. прил. к станок 2. Станочный житель. □ На следующей станции старик, станочный староста, выразил нам прямое подозрение, что мы прокутившиеся… … Малый академический словарь