-
21 получать
получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.* * *несов.; сов. - получ`ить1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого) -
22 поперёк
1) упоперек, уперек, (у)півперек, напівпереки, навперек. Положить бревно -рёк дороги - покласти деревину впоперек дороги. Вдоль и -рёк - в(з)довж і впоперек, в(з)довж і навхрест. Схватить кого -рёк тела - вхопити кого за поперек. Он мне -рёк горла стал - він мені кісткою в горлі став, він мені сіллю в оці став. Становиться кому -рёк дороги - заступати шлях (дорогу) кому, ставати кому притичиною. Знаю его вдоль и -рёк - знаю його вздовж і впоперек; (пренебр.) знаю його як облупленого;2) (наперекор) всупереч, наперекір, насупереки. Не говори -рёк - не говори всупереч. Всё мне -рёк делает - усе мені наперекір (всупереч, насупереки) робить, чинить.* * *1) нареч. упо́перек, попере́к2) предл. с род. п. попере́к (кого-чого) -
23 похожий
на кого на что схожий, похожий на кого, на що, підхожий, поді[о]бний до кого, до чого. [Він був схожий з виду на матір (Н.-Лев.). Сама на себе не схожа стала, така журба її бере (Рудч.). Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти (Г. Барв.). Оттакі й підхожі думки плутались у кожного в голові (Грінч.). Все здавалось чужим, чудним, не подібним до того, що було вчора (Коцюб.)]. Портрет не -хож на оригинал - портрет не схожий на оригінал. Они -жи друг на друга - вони схожі один на одного (поміж собою), вони підхожі, подібні один до одного. -жий как вылитый, как две капли воды - схожий, як викапаний, достоту схожий, достотній, чистий, чистісінький. [Син - викапаний (чистий, достотній) батько. Достоту на брата схожий]. Бывать, быть -жим на кого, на что - підходити до кого, до чого, скидатися, подобати, походити на кого, на що; см. II. Походить. [Чоловік до чоловіка бува підходить. День на день і ніч на ніч не скидається (Васильч.). Походить на те, ніби-то акція - гроші? (Кониськ.)]. Родиться, оказаться -жим на кого - уродитися, удатися, вийти в кого, викинутися в кого и на кого, скинутися, здатися на кого. [Чорт її знає, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). Удався я, мабіть, у того пращура свого, у Савлука козака (М. Вовч.). Ні один син не викинувсь на батька (Херс.). Така і повненька, і біла і рум'яна, чорноока, чорнобрива, як мати, і на норов трохи скинулась на неї (Мирн.). Ні, гарний був Мазепа мій, а ти так здавсь на чорта злого (Греб.)]. Стать на человека (на людей) -жим - вилюдніти. [Між товариством став він скоро відживати, став виявляти здібності до вчення, осмілів, вилюднів, як кажуть (Васильч.)]. Похоже на это, на то - підхоже до цього, до того; скидається на це, на те. [Це тільки трошки на правду скидається, а більш до брехні підхоже]. Это ни на что не -же - це вже не знати що.* * *( на кого-что) схо́жий (на кого-що), поді́бний (до кого-чого) -
24 пруд
1) став (-ву), ум. ставок (-вка). [Між ярами над ставами верби зеленіють (Шевч.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). На великому ставу виспа (остров) (М. Вовч.)]. -ды прудить - стави гатити. [Загатив Бог стави всюди (Рудан.)]. Хоть пруд пруди (перен.) - хоч греблю гати (Ном.). Место, где был пруд - ставище, ставидло, стависько. [На ставидлі коні пасуться (Гр.). Перелізши через тинок, пішли ставищем (Васильч.)];2) см. Гать, Запруда, Плотина.* * *став, -у; ( поменьше) ставо́к, -вка́ -
25 становой
III\становой о́й кафта́н — станови́й капта́н
1) прил. станови́й\становой о́й при́став — дорев. станови́й при́став; диал. асе́сор
2) в знач. сущ. дорев. станови́й, -ого; диал. асе́сор3) (прил.: главный) диал. станови́й\становой о́й — я́корьмор. станови́й я́кір
\становой о́й хребе́т, \становой а́я жи́ла — станови́й хребе́т, станова́ жи́ла
-
26 пруд
гидр.став, -ву; ( меньшего размера - еще) ставо́к, -вка́ -
27 пруд
гидр.став, -ву; ( меньшего размера - еще) ставо́к, -вка́ -
28 конвеєрний постав
конве́йерный ставУкраїнсько-російський політехнічний словник > конвеєрний постав
-
29 постав
-
30 риштачний постав
решта́чный ставУкраїнсько-російський політехнічний словник > риштачний постав
-
31 стояк
техн. став ( стояк), сто́йка, стоя́к, усто́й, ште́ндер -
32 товчильний постав
толче́йный ставУкраїнсько-російський політехнічний словник > товчильний постав
-
33 более
більше, більш, гірше, над. [Ми ще гірше дивувалися. Тому чоловікові уже над сто літ. Над смерть біди не буде]. Тем более - надто, тим паче, поготів, і потім (ставится в конце фразы). [Коли щеня не задавив, мене не займе поготів]. Чем более - тем более - де-далі, то все більш. Более-менее - здебільша, здебільшого. [Поприбирав у хаті здебільшого]. Более или менее - більш-менш, більше-менше. [Став більше-менше незалежний від батька]. Всё более и более - що[чим]-раз більше, все геть та й геть. Более всего - (най)більш за все, (най)більш од усього, найпаче, найбільш. Более того - ще-ж і надто, ще й більш од того. Как можно более - що-найбільш(е), як-найбільш(е), як-мога більше.* * *1) бі́льше, більш2)\более си́льный — сильні́ший, більш си́льний
\более развито́й — більш розви́нений, розви́неніший
\более укреплённый — більш укрі́плений
\более че́го — (с указанием на превышение какой-л. нормы, меры) по́над що
тем \более — тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
-
34 взяться
узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.* * *узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що) -
35 видеть
1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.* * *ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́тиви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите
-
36 вкопанный
укопаний. Стал, как вкопанный - став, як укопаний, наче прикипів до місця.* * *уко́паний, зако́панийкак (сло́вно, то́чно) \вкопанный — як (на́че, нена́че, мов, немо́в) уко́паний, як (на́че) прикипі́в (прикипі́лий) [до мі́сця]
-
37 водоотводный
водовідхильний. В. жолоб - лотік (р. лотоку), риштак; (в мельнице) лотоки (р. -ків). Водоотводная труба - ринва. [У нас на даху лотік (риштак) перержавів, став дірявий, вода з лотоку не добігає до ринви].* * *водовідвідни́й и водовідві́дний -
38 возвышение
1) (действие от гл. возвысить, возвышать) - піднімання, підняття, піднесення, знесення, знімання (здіймання), підвищування, вивищення, звеличення [Звеличення власного народу], вславлення;2) (возвышенное место, холм) підвищення [Великий майдан з храмом посередині на чималім підвищенні (Л. Укр.). Перед вівтарем на підвищенні стоїть священик], високість [Серед церкви зробили невеличку високість, і там став архієрей (Черніг.)], винесення, вивищення, шпиль, лобок (р. лобка). См. ещё Возвышенность 2;3) (о сане, должности и т. п.) вищість. [Вітали його теперішнім високим саном, пророкуванням вищости нової (Кул.)].* * *1) ( действие) підніма́ння, підняття́, підійма́ння, здійма́ння, зніма́ння, підне́сення; підви́щення, (неоконч.) підви́щування; підніма́ння, підійма́ння, здійма́ння, зніма́ння2) мат. підне́сення3) см. возвышенность 1)4) (площадка, помост выше пола, земли) підви́щення, узви́шшя -
39 выселять
выселить виселяти, виселити, відселяти, відселити, (насильно) викидати, викинути; (с земельного участка) вируговувати, виругувати, (многих) повируговувати. [Я вас відселю звідсіль геть отуди над став. Її викинуто з кімнати, бо не мала чим платити].* * *несов.; сов. - в`ыселитьвиселя́ти, ви́селити и мног. повиселя́ти и повисе́лювати -
40 гатить
загатить гатити, загатити, перегатити, ґардувати, заґардувати. [Греблю вже загачено. Став перегачено греблею]. Загаченный - загачений, перегачений, заґардований.* * *гати́ти, уга́чувати
См. также в других словарях:
став — став, а … Русское словесное ударение
став — 1. СТАВ, а; м. 1. Устройство в виде рамы, коробки и т.п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л. С. пилы. Мельничный с. Конвейерный с. С. для крепления породы в шахтах. 2. Составная часть чего л. Невод в … Энциклопедический словарь
СТАВ — СТАВ, става, муж. 1. То, что поставлено; укреплено (обл.). 2. То, на чем что нибудь поставлено, укреплено, напр. рама для пилы на лесопилке (обл., спец.). || Крестьянский ткацкий стан (обл.). 3. Часть водоотливной установки в руднике, подающая… … Толковый словарь Ушакова
Став — I м. устар. 1. Устройство (рама, коробка и т.п.), служащее для крепления чего либо. 2. Крестьянский ткацкий стан. II м. местн. то же, что ставок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Став — I м. устар. 1. Устройство (рама, коробка и т.п.), служащее для крепления чего либо. 2. Крестьянский ткацкий стан. II м. местн. то же, что ставок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
СТАВ — и пр. см. ставить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
став — сущ., кол во синонимов: 5 • запруда (15) • пруд (14) • рама (32) • с … Словарь синонимов
став — став, а (устройство для крепления; пруд, запруда) … Русский орфографический словарь
став — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
став — 1) а, м. обл. Пруд или запруда на реке. Перед вечером все моются в речке или на ставах. Короленко, Судный день. 2) а, м. 1. Устройство в виде рамы, коробки и т. п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л … Малый академический словарь
став — I а; м. 1) Устройство в виде рамы, коробки и т.п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л. Став пилы. Мельничный став. Конвейерный став. Став для крепления породы в шахтах. 2) Составная часть чего л.… … Словарь многих выражений