Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ставіць

  • 1 став

    техн.
    ( устройство) поста́в, -ву; ( стояк) стоя́к, -ка́
    - рештачный став
    - толчейный став

    Русско-украинский политехнический словарь > став

  • 2 став

    техн.
    ( устройство) поста́в, -ву; ( стояк) стоя́к, -ка́
    - рештачный став
    - толчейный став

    Русско-украинский политехнический словарь > став

  • 3 став

    I диал.
    став, ставо́к, -вка́
    II
    1) ( устройство) спец. поста́в, -у; (стояк) стоя́к, -а
    2) горн. поста́в, ставня́, стоя́к

    Русско-украинский словарь > став

  • 4 став

    гидр. пруд

    Українсько-російський політехнічний словник > став

  • 5 конвейерный став

    конве́єрний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > конвейерный став

  • 6 рештачный став

    ришта́чний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > рештачный став

  • 7 толчейный став

    товчи́льний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > толчейный став

  • 8 конвейерный став

    конве́єрний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > конвейерный став

  • 9 рештачный став

    ришта́чний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > рештачный став

  • 10 толчейный став

    товчи́льний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > толчейный став

  • 11 пристав

    пристав (-ва). Становой -став - становий (-вого), (стар. на Правобережьи) асесор. Судебный -став - судовий пристав, (стар.) возний (-ного).
    * * *
    ист.
    при́став

    ду́мский \пристав — ду́мський при́став

    участко́вый (ча́стный) \пристав — при́став ча́сті

    Русско-украинский словарь > пристав

  • 12 останавливаться

    и Остановляться остановиться спинятися, спинитися, зупинятися, зупинитися, ставати, стати, запинятися, запинитися, впинятися, впинитися, припинятися, припинитися, перепинятися, перепинитися, переставати, перестати, (внезапно) затинатися, затнутися, (о многих) поспинятися, позупинятися, поставати и т. д. Он шёл, не -вался - він ішов, не спинявся (не ставав). Велите кучеру -виться - накажіть візникові спинитися (зупинитися, стати). Говори, не -вайся - говори, не зупиняйся. Не -ваясь - не спиняючись (не зупиняючись), без відпочинку, без перерви. Он работает не -ваясь - він працює (робить) не спиняючись (без упину). Сердце (дыхание) в груди -вилось - серце (віддих) у грудях запинилося, дух забило. Часы -вились - годинник став. Я -вился здесь на несколько дней - я спинився тут на (де)кілька днів. Я -вился в гостинице - я став у готелі. -виться на ночлег - стати на ніч, стати ночувати. -виться лагерем, биваком - отаборитися, оташуватися, отакомитися, отокуватися, окошитися, кошем, табором стати. Войско получило приказание -виться - військо здобуло наказ стати (спинитися). -виться со стадом - отирлуватися. Работа -вилась - робота припинилася (запинилася, стала). Мельница -вилась, не работает - млин став, не меле (не працює). Разговор -вился - розмова стала (припинилася, перепинилася), (внезапно) затнулася, урвалася. Он -вился, не договорив слова - він затнувся (запинився), не доказавши слова. На чём мы -вились? - на чому ми спинилися (стали)? -вимся на этом подробнее - спинімося на цьому докладніше. Барометр -вился на хорошей погоде - барометр став на годині. Он на этом не -вится - на цьому він не стане. Он ни перед чем не -вится - він ні перед чим не спиниться (нічим не впиниться). [Шляхта не впинялася ні вірою, ні мовою (Куліш)]. -виться, наткнувшись на препятствие - затинатися, затнутися. -виться неподвижным (от страха) - прикипіти до місця. Остановись! остановитесь! - спинись! спиніться! стій! стійте! Остановленный - спинений, зупинений, запинений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - останов`иться
    зупиня́тися, зупини́тися, спиня́тися, спини́тися; упиня́тися, упини́тися; (прекращаться, прерываться) припиня́тися, припини́тися; (переставать двигаться, делать что-л.) става́ти, ста́ти и ста́нути и постава́ти; (приставать на время где-л.) пристава́ти, приста́ти и приста́нути и попристава́ти; (располагаться, становиться лагерем) ота́борюватися, ота́боритися, несов. окоши́тися

    Русско-украинский словарь > останавливаться

  • 13 частный

    1) прива́тний

    ча́стная пра́ктика — прива́тна пра́ктика

    ча́стная со́бственность — прива́тна вла́сність

    ча́стное де́ло — прива́тна спра́ва

    ча́стное обвине́ние — юр. прива́тне обвинува́чення

    \частный пове́ренный — юр. дорев. прива́тний пові́рений

    ча́стным о́бразом — прива́тно, прива́тним спо́собом

    2) ( частичный) частко́вий; ( случайный) випадко́вий; ( отдельный) поодино́кий, окре́мий; ( изолированный) ізольо́ваний

    вся́кий \частный челове́к — ко́жна поодино́ка (окре́ма) осо́ба (люди́на)

    заключе́ние от ча́стного к о́бщему — ви́сновок від частко́вого до загального

    ча́стное определе́ние — юр. окре́ма ухва́ла (постано́ва)

    ча́стное явле́ние — окре́ме (поодино́ке, випадко́ве, ізольо́ване) я́вище

    \частный слу́чай — поодино́кий (окре́мий) випадок

    3) дорев. поліці́йний

    \частный дом — часть, -ті

    \частный при́став — при́став ча́сті

    4) в знач. сущ. дорев. при́став ча́сті

    Русско-украинский словарь > частный

  • 14 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 15 дыбы

    I. см. Дыба.
    II. употр. только в выраж. на дыбы цапа, цапки, цапком, дуба, дибка, гопки, ставма. [Кінь став цапа, цапком. Кінь дуба стає, став дибка. Кінь гопки стає. Мій коню, ставма становися]. Перен., о людях - дибки, сторчака, гопки, навспинячки, руба. [А ще й дибки проти нас стають вони! (Грінч.). Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають (Л. Укр.). Петро І поставив гопки Росію (Н. Рада). Він наче і з добрим серцем до мене, а я проти його - навспинячки (Мирн.). Наумиха стала руба і затялася (Коц.)]. См. ещё Дыбки.
    * * *

    на \дыбы [станови́ться, встать, поднима́ться, подня́ться] — на диби́ (ди́бки, на дибки́, го́пки, сторч, сторчака́, сто́рчки, сто́рчма́, ста́вма; ца́па, ца́пки, цапко́м) [става́ти, ста́ти, підійма́тися, підійня́тися]

    Русско-украинский словарь > дыбы

  • 16 забывчивый

    забудькуватий, забутливий, непам'яткий, непам'ятливий, непам'ятущий, короткий на пам'ять, (сущ.) забудько. [Який-же з тебе забудько, хлопче! Я такий забудькуватий став: щось почую, то зараз і забуду]. Стал -чив - став забудькуватий, забутливий и т. д.; ставсь непам'ятущий, (шутл.) забудьків наївся.
    * * *
    забу́тливий; ( о человеке) забу́дькуватий, сущ. забу́дько; ( беспамятный) безпа́м'ятний

    Русско-украинский словарь > забывчивый

  • 17 крикун

    крикун (-на), ув. крикуняка, (вульг.) горлань (-ня), горлопань (-паня), репетя, верлань, ротатий (-того), верещака, верескун, зіпака, желіпало. [Як одружився з багатою, став кричати на сході, за крикуна став, а раніше його й не чуть було (Харківщ.). Скільки клопоту з пересельською землею наробили горлані ідольські (Грінч.). А ми тобі пособимо в громаді, заткнемо горлянки ротатим (Грінч.)].
    * * *
    крику́н, -а, горла́нь, -ня́

    Русско-украинский словарь > крикун

  • 18 наградной

    и Наградный нагородний, заплатний. -ные деньги - нагородні гроші. Он получил сто рублей -ных - він дістав сто карбованців нагородних, від дістав нагороди сто карбованців.
    * * *
    нагородни́й и нагоро́дний

    Русско-украинский словарь > наградной

  • 19 недоумение

    недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).
    * * *
    нерозумі́ння; вага́ння; по́див, -у; здивува́ння, здиво́вання; зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ння

    вводи́ть, ввести́ (сов. пове́ргнуть) в \недоумение ние — спантели́чувати, -чую, -чуєш, спантели́чити; прийти́

    (впасть) в \недоумениение — зчудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся

    в \недоумение нии, с \недоумениением — у по́диві, здиво́вано, зачудо́вано, вага́ючись, з вага́нням

    в кра́йнем \недоумениении — укра́й здиво́ваний, нічо́го (нічогі́сінько) не розумі́ючи

    Русско-украинский словарь > недоумение

  • 20 неловкий

    1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];
    2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];
    3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];
    4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;
    5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.
    * * *
    1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний
    2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний
    3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний
    4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чний

    попа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі

    Русско-украинский словарь > неловкий

Страницы

См. также в других словарях:

  • став — став, а …   Русское словесное ударение

  • став — 1. СТАВ, а; м. 1. Устройство в виде рамы, коробки и т.п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л. С. пилы. Мельничный с. Конвейерный с. С. для крепления породы в шахтах. 2. Составная часть чего л. Невод в …   Энциклопедический словарь

  • СТАВ — СТАВ, става, муж. 1. То, что поставлено; укреплено (обл.). 2. То, на чем что нибудь поставлено, укреплено, напр. рама для пилы на лесопилке (обл., спец.). || Крестьянский ткацкий стан (обл.). 3. Часть водоотливной установки в руднике, подающая… …   Толковый словарь Ушакова

  • Став — I м. устар. 1. Устройство (рама, коробка и т.п.), служащее для крепления чего либо. 2. Крестьянский ткацкий стан. II м. местн. то же, что ставок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Став — I м. устар. 1. Устройство (рама, коробка и т.п.), служащее для крепления чего либо. 2. Крестьянский ткацкий стан. II м. местн. то же, что ставок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • СТАВ — и пр. см. ставить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • став — сущ., кол во синонимов: 5 • запруда (15) • пруд (14) • рама (32) • с …   Словарь синонимов

  • став — став, а (устройство для крепления; пруд, запруда) …   Русский орфографический словарь

  • став — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • став — 1) а, м. обл. Пруд или запруда на реке. Перед вечером все моются в речке или на ставах. Короленко, Судный день. 2) а, м. 1. Устройство в виде рамы, коробки и т. п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л …   Малый академический словарь

  • став — I а; м. 1) Устройство в виде рамы, коробки и т.п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л. Став пилы. Мельничный став. Конвейерный став. Став для крепления породы в шахтах. 2) Составная часть чего л.… …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»