Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

срвн

  • 81 довольствовать

    кого чем (войско и т. п. одеждою обувью) постачати кому що (війську, -ові харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати кого (Срвн. Снабжать).
    * * *
    1) ( кого-что чем - снабжать) постача́ти (кому-чому що, кого-що чим)
    2) ( удовлетворять) задовольня́ти

    Русско-украинский словарь > довольствовать

  • 82 дрязг

    1) сміття, нечисть (р. -сти), бруд, (отброс) покидьок (р. -дька), (мелкие малоценн. предметы) мотлох, хламіття, хабоття. (Срвн. Хлам);
    2) (чаще мн.) дрязги - дріб'язкові плітки (р. -ток), поговір (р. -вору), поговори (р. -рів), прикрі дрібниці (мелочи).
    * * *
    собир. диал.
    смі́ття и сміття́; ( хлам) мо́тлох, -у

    Русско-украинский словарь > дрязг

  • 83 дупловатый

    дуплуватий; срвн. Дуплистый.
    * * *
    дуплува́тий, дупля́вий

    Русско-украинский словарь > дупловатый

  • 84 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 85 егозливый

    (резвый) пустов[т]ливий, (суетливый) метушливий, (непоседа) непосидющий. (Срвн. Егоза).
    * * *
    1) вертля́вий; ( непоседливый) непосидю́чий, непосидю́щий; ( резвый) пустотли́вий; ( суетливый) метушли́вий
    2) ( угодливый) підле́сливий

    Русско-украинский словарь > егозливый

  • 86 единоначалие

    єдиноначальність (р. -ности); срвн. Единовластие.
    * * *
    єдинонача́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > единоначалие

  • 87 единоначальник

    єдиноначальник; срвн. Единодержец.
    * * *
    єдинонача́льник

    Русско-украинский словарь > единоначальник

  • 88 единоначальный

    єдиноначальний; срвн. Единовластный.
    * * *
    єдинонача́льний

    Русско-украинский словарь > единоначальный

  • 89 ежедневность

    щоденність (р. -ности), повсякденність (р. -ности). Срвн. Будни 2.
    * * *
    щоде́нність, -ності, щоде́нщина, повсякде́нність

    Русско-украинский словарь > ежедневность

  • 90 елозить

    1) (ползать) лазити (-жу, -зиш) [Лазять діти у запічку], (пресмыкаться) плазувати;
    2) (неспокойно сидеть) соватися, вертітися; срвн. Егозить;
    3) (пачкать) ялозити (чем-н. жирным).
    * * *
    1) ( ползать) ла́зити
    2) (вертеться, суетиться) со́ватися; вовту́зитися, чо́вгатися
    3) (возить, тереть чем по чему-л.) со́вати; чо́вгати, яло́зити

    Русско-украинский словарь > елозить

  • 91 ерунда

    нісенітниця, дурниця, безглуздя (ср. р.), нікчемниця, ка(т)-зна-що, курзу-верзу, харки-макогоники. -нду пороть (городить, нести) - нісенітницю верзти, н. плести, ка-зна- що верзти (правити). Срвн. Ахинея, Вздор.
    * * *
    1) ( вздор) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця; ка́зна-що, род. п. казна-чого

    говори́ть (моло́ть, плести́) \ерунда ду — каза́ти (моло́ти, плести́, верзти́) дурни́ці (дурни́цю, нісені́тниці, нісені́тницю, ка́зна-що), тереве́ні пра́вити (розво́дити, точи́ти)

    2) ( пустяк) дурни́ця
    3) (в знач. сказ.: пустяки) дарма́; пусте́

    Русско-украинский словарь > ерунда

  • 92 жатвенный

    жнивний, жнивовий, жнив'яний, жниварський; (об инструменте) жатний. [Жнивна пісня. Жнивовий час. Це - жниварська пісня: її співають тоді, як жнуть хліб (Конот. п.)]. -ная пора - жнива, жниво; см. Жатва 2. -ная машина (жнейка) - жатка, жатна машина, саможатка, жалка, жнив'ярка. -ный сбор - ужинок (р. -нку); срвн. Жатва 3. Принимать участие в -ных работах - жнивувати. [Влітку жнивувати не будете, скажете, перепелів ловили].
    * * *
    с.-х.
    жни́вний, жни́вовий; ( предназначенный для жатвы) жнива́рський, жа́тний

    \жатвенныйая маши́на — жнива́рська маши́на, жнива́рка, жа́тка

    \жатвенныйая пора́ — жни́вна пора́, пора́ жнив

    Русско-украинский словарь > жатвенный

  • 93 забавка

    Забава, Забавочка (игрушка в прям. и перен. знач.) іграшка, виграшка, забавка, цяцька; срвн. Игрушка. [На ярмарку дітям іграшок накупили (Богодухів). Дурному і лубок цяцька (Номис). Мати в нас батькові дружиною була, порадниця у хаті, - не рабиня, не забавка (Грінч.)].
    * * *
    ласк.
    заба́вка, і́грашка, ви́грашка

    Русско-украинский словарь > забавка

  • 94 завеса

    завіса, завіска, заслона, запона, запинало; срвн. Занавеска. [В театрі нова завіса гарно намальована. Одгортаються запони, сяють срібнії колони (Крим.). Блискавка роздирала заслону ночі (Коцюб.)]. -са на глазах (перен.) - полуда. [Пани радніші, щоб у нас до кінця віку полуда на очах була].
    * * *
    тж. зав`ес
    заві́са, запо́на, запина́ло; засло́на; опо́на; диал. осло́на; ( пелена) полу́да

    дымова́я \завеса са — димова́ заві́са (засло́на)

    упа́ла (спа́ла) \завеса са — спа́ла (спливла́) з оче́й полу́да

    Русско-украинский словарь > завеса

  • 95 загораться

    загореться
    1) займатися, за(й)нятися, запалюватися, запалитися, загорятися, загорітися, підпалюватися, підпалитися. [Вночі зайнялася хата. Губка зайнялася і почала тліти. Моє серце загорілося (Л. Укр.). Серце моє запалюється помстою (Васильч.). Підпалював, підпалював у печі - не підпалюються дрова];
    2) (зардеться) займатися, за(й)нятися, зашарітися, зажаріти, спалахнути, спахнути; срвн. Вспыхивать, вспыхнуть. [На його виду зайнявсь рум'янець (Н.-Лев.). Зажаріли голівки горицвіту (Васильч.)];
    3) (засветиться) займатися, за(й)нятися, загорятися, загорітися, сов. зазоритися, зазоріти. [Пишно займалися зорі (Л. Укр.). Крізь хмару сонце занялось (Шевч.). Мов зоря зазорилася. Зазоріли на небі зорі]. -релась война - спалахнула (спахнула) війна.
    * * *
    несов.; сов. - загор`еться
    1) загоря́тися и загора́тися, загорі́тися, займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся; (сов.: запылать) запала́ти, розпала́тися; ( вспыхивать) спала́хувати, -ла́хую, -ла́хуєш, спалахну́ти; ( начинать светиться) засві́чуватися, -чується, засвіти́тися, -сві́титься и мног. позасві́чуватися
    2) перен. загоря́тися и загора́тися, загорі́тися; (сов.: сильнее) запала́ти; ( о сильном чувстве) запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися

    \загораться ре́лось уви́деть кого — безл. загорі́лось (закорті́ло) поба́чити кого́

    се́рдце (душа́, кровь) \загораться ра́ется, \загораться ри́тся — се́рце (душа́, кров) загоря́ється (загора́ється), загори́ться

    Русско-украинский словарь > загораться

  • 96 загрубелость

    загрубілість, загрублість, затверділість, затвердлість, зашкарублість (-лости); срвн. Загрубение.
    * * *
    загрубі́лість, -лості; зашкару́блість

    Русско-украинский словарь > загрубелость

  • 97 загрязнять

    загрязнить занечищувати, занечистити, забруднювати и забрудняти, забруднити, забруджувати, забрудити, каляти, закаляти, загиджувати, загидити, забагнювати, забагнити, занехлюювати, занехлюїти; срвн. Запачкать. [Занечистили воду. Нові чоботи закаляв. Всі закаляють тебе болотом (Коцюб.). Добра хазяйка: так занехлюїла хату, що сміття по коліна (Грінч.)]. Загрязнённый - занечищений, забруднений и забруджений, загиджений, закаляний, занехлюєний забагнений.
    * * *
    несов.; сов. - загрязн`ить
    забру́днювати, забрудни́ти и мног. позабру́днювати, заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -ялозиш и мног. позаяло́жувати, сов. побрудни́ти; каля́ти, закаля́ти

    Русско-украинский словарь > загрязнять

  • 98 задаром

    дурно, дарма; срвн. Даром.
    * * *
    нареч.
    1) зада́рма, заду́рно, ду́рно; да́ром; ( за бесценок) за бе́зцінь, за безці́нок
    2) см. даром 2)

    Русско-украинский словарь > задаром

  • 99 заделывание

    Заделание зароблювання, зароблення, залатування, залатання, затушковування, затушкування; срвн. ещё Заделывать.
    * * *
    1) забива́ння; затуля́ння; заклада́ння; замуро́вування; зама́зування, зашпаро́вування; запако́вування; зарі́внювання
    2) загорта́ння

    Русско-украинский словарь > заделывание

  • 100 задний

    задній, позадній, затильний. -ние колёса - задні колеса. -няя сторона, часть (строения, двора) - затильна сторона, тил (-лу), затилок (-два), затилля. -ние двери - затильні, задвіркові двері. -ний двор - задвірок (-рку). -ние комнаты (окнами во двор) - затильні кімнати, хати очима в двір. -няя часть тела, туши - зад (-ду), озаддя, озадок (- дка); срвн. Задница. -ний проход - відхідник (-ка). -няя часть головы - позадня частина голови, затилля голови. -няя мысль - потайна (задня) думка. -ний ход - задній хід (ходу), хід назад. -нее число - задня (попередня), минула дата. -ним числом - минулою датою, минулим числом. -ним умом крепок - мудрий по шкоді.
    * * *
    за́дній

    \задний яя мы́сль — прихо́вана (тає́мна; за́дня) ду́мка

    заходи́ть с \задний его хо́да — перен. захо́дити з чо́рного хо́ду

    Русско-украинский словарь > задний

Страницы

См. также в других словарях:

  • Дайкур, Оливье — Оливье Дайкур Дакур второй справа Общая информация Полное имя Оливье Николас Андре Дакур …   Википедия

  • Дакурт, Оливьер — Оливье Дайкур Дакур второй справа Общая информация Полное имя Оливье Николас Андре Дакур …   Википедия

  • Оливье Дакур — Оливье Дайкур Дакур второй справа Общая информация Полное имя Оливье Николас Андре Дакур …   Википедия

  • Оливье Дайкур — Дакур второй справа Общая информация Полное имя Оливье Николас Андре Дакур …   Википедия

  • Оливьер Дакурт — Оливье Дайкур Дакур второй справа Общая информация Полное имя Оливье Николас Андре Дакур …   Википедия

  • Дакур — Дакур, Оливье Оливье Дайкур …   Википедия

  • Гомер древнегреческий поэт — (Όμηρος). Третье тысячелетие доживает имя Г.; любознательность и остроумие продолжают неустанно работать над решением множества соединенных с ним вопросов и все же многовековая загадка ждет своего Эдипа. Именем Г. открывается история литературы… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Гомер, поэт — (Όμηρος). ретье тысячелетие доживает имя Г.; любознательность и остроумие продолжают неустанно работать над решением множества соединенных с ним вопросов и все же многовековая загадка ждет своего Эдипа. Именем Г. открывается история литературы… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • слово — основная единица языка и речи. Как лингвистическая единица, имеет два аспекта: план выражения (звуки или буквы, из которых оно состоит) и план содержания (значение, отсылка к тому предмету или понятию, которое оно означает). Слово состоит из… …   Литературная энциклопедия

  • Швабский диалект — Самоназвание: Schwäbisch Страны …   Википедия

  • Швабский (Schwäbisch) — Швабский диалект  один из диалектов алеманнского наречия немецкого языка, распространённый в Баден Вюртемберге и Баварской Швабии. При этом понятие «швабский» нередко используется как синоним «алеманнский». Швабский диалект является более молодым …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»