-
1 ільнішча
ільнішча (ільнянішча), -а н.Поле, на котором прежде сеяли лён или собрали посеянный лён.Я наогул лічу, што старшыня, калі ездзіў на кані, быў трохі бліжэй да чалавека, ён мог і на бульбянішча заехаць, і на льнішча. Сіпакоў. Запахла сіўцом з-пад Пагурка, сухім, аж здаецца, ён крышыцца на соль,.. дзяцельніцай з выганчыка ад ракі, белай, як снег; сухім дурнап'янам, лебядой, рамонкам, свірэпкай і гугелем - з ільнянішча, з-за пунь. Пташнікаў.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > ільнішча
-
2 ільнішча
lat. elenisché; lenisché* * *поле, на котором прежде сеяли лён или собирали посеянный лён -
3 льнёт
• lne• lepí se -
4 льнёшь
• tulíš se• lepíš se• lneš -
5 вӧльнӧй
1) вольный, свободный, независимый;ме морт вӧльнӧй — я человек свободныйвӧльнӧй йӧз — вольные люди;
2) своевольный;3) обширный, свободный, просторный;вӧльнӧй паськӧм —
а) просторная, свободная одежда;б) гражданская одежда;картаяс вӧльнӧйӧсь — хлева свободны4) подходящий по величине или тяжести; по руке;5) вольный, раздольный; -
6 стабільність
-
7 нестабільність
ж -
8 вӧльнӧя
1) свободно, просторно;2) вольно, свободно;3) вольно, тихо, не торопясь; -
9 вільність
ж1) ( воля) freedom, liberty2) ( фамільярність) familiarity, libertyдозволяти собі вільності — to make free ( with), to take liberties ( with)
3) мн. (пільги, привілеї) liberties, rights -
10 мобільність
-
11 щільність
жcompactness; solidity, density; thicknessщільність запису комп. — recording density, writing density
-
12 вільність
- ості1) во́льность, свобо́да; (лёгкость, быстрота - о чтении, игре) бе́глостьві́льності мн. ч., ист. — во́льности
ві́льність від чо́го — ( отсутствие чего) свобо́да от чего́; чу́ждость чего́
2) (отступление от нормы; бесцеремонность) во́льность; свобо́данадмі́рна ві́льність — ( развязность) чрезме́рная свобо́да, непринуждённость
-
13 дӧвӧльнӧй
1) довольный;2) благодушный; -
14 стани суспільні
СТАНИ СУСПІЛЬНІ - традиційні, відносно замкнуті соціальні групи доіндустріального суспільства, що різнилися такими спадковими ознаками: юридично фіксованим статусом, правами, обов'язками та моральними нормами. В соціальній структурі доіндустріального суспільства С.с. пов'язані з класовим поділом, але їх чисельність переважає, як правило, чисельність класів внаслідок розмаїття форм і засобів позаекономічного примусу. Формування С.с. - тривалий процес, перебіг якого варіювався в різних суспільствах і пов'язаний з формуваням та закріпленням у праві майнової нерівності й соціальних функцій. Порівняно з кастами - як своєрідною вихідною становою формою, де принцип спадковості абсолютний, у С.с. цей принцип не є єдиним: належність до певного С.с. може купуватися, даруватися верховною владою тощо. В Європі класичним зразком станової організації є Франція - од XIV ст. до Великої французької революції з поділом на ієрархізовані С.с.: духовенство, дворянство і третій стан. Кожен С.с. надсилав своїх представників в органи станового представництва - генеральні штати; мав свої чітко окреслені права, привілеї та обов'язки. У слов'ян становий поділ досить чіткий вияв отримав у Росії, де формування С.с. тривало од серед. XVII ст. - початку об'єднання руських земель в єдину державу, від розмаїтого й дрібного станового поділу до поступового зміцнення стану дворянства і одночасного збільшення неповноцінності інших С.с. Од часів Маніфесту про вільність дворянства (1762) й Жалуваної грамоти дворянству (1785) в Росії встановився становий поділ на дворянство, духовенство, селянство, купецтво і міщанство, що проіснував до Лютневої революції 1917 р. В Азії поділ на С.с. отримав розмаїті форми - від жорсткої кастової системи в Індії до майже повної відсутності станових ознак у Бірмі. З переходом до індустріального суспільства в міру того, як ієрархія спадкових, з особистісними моментами залежностей поступається місцем юридичній рівності всіх перед законом, поділ на С.с. руйнується, зберігаючись лише в залишковій формі.І. Войченко -
15 Кёльн
Кёльнקֶלן נ' -
16 спільність
-
17 слабовільність
= слабово́льність, -остіслабово́льность -
18 Кёльн
-
19 прыхільнік
-
20 дзевясільнік
дзевясіл, дзевясільнік м.девясил (бот. Inula helenium L)
См. также в других словарях:
-льн-(ый) — суффикс Словообразовательная единица, образующая имена прилагательные со значением предназначенности для выполнения действия, названного словами, от которых соответствующие имена прилагательные образованы (вязальный, родильный, спальный,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
-льн-(я) — суффикс Словообразовательная единица, образующая имена существительные женского рода со значением места совершения действия, которое названо глаголами, от которых соответствующие имена существительные образованы (белильня, валяльня, гладильня,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
льнёт — (льнуть) … Словарь употребления буквы Ё
Вокзал Кёльн — Координаты: 50°56′33″ с. ш. 6°57′29″ в. д. / 50.9425° с. ш. 6.958056° в. д. … Википедия
Кёльн — У этого термина существуют и другие значения, см. Кёльн (значения). Город Кёльн … Википедия
Кёльн/Бонн (аэропорт) — Аэропорт Кёльн/Бонн Flughafen Köln/Bonn[1][2] Страна: Регион: Германия Кёльн Тип: гражданский … Википедия
Кёльн (футбольный клуб) — У этого термина существуют и другие значения, см. Кёльн (значения). Кёльн … Википедия
Кёльн Турм — (Kölnturm) Кёльн Турм (вид с юга) Информация о здании Предназначение офисное здание, рестораны, конференц залы, радиостанция Расположение Кёльн Страна Германия Архитектор … Википедия
Альт-Мёльн — Коммуна Альт Мёльн Alt Mölln Герб … Википедия
Кёльн (Берлин) — У этого термина существуют и другие значения, см. Кёльн (значения). Кёльн (жёлтым цветом) на карте города 1688 года … Википедия
Лёгкие крейсера типа «Кёльн II» — Cöln Klasse Kleiner Kreuzer … Википедия