-
1 спрацьовувати
= спрацюва́ти1) изнуря́ть, изнури́ть [рабо́той]; (руки, спину) натру́живать, натруди́ть; ( о силе) тра́тить, истра́тить [на рабо́те]2) спец. изна́шивать, износи́ть:3) (о машине, механизме) спец. сраба́тывать, срабо́тать -
2 спрацювати
см. спрацьовувати1) изнури́ть [рабо́той]; (руки, спину) натруди́ть; ( о силе) истра́тить [на рабо́те]2) спец. износи́ть:3) (о машине, механизме) спец. срабо́тать
См. также в других словарях:
спрацьовувати — ую, уєш, недок., спрацюва/ти, ю/ю, ю/єш, док. 1) неперех. Виконувати потрібну дію, робити потрібний рух і т. ін. 2) перех. Дуже ослаблювати, знесилювати тривалою або тяжкою працею. || Переймати втомою (руки, ноги і т. ін.). || Тяжко працюючи,… … Український тлумачний словник
спрацьовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
спрацювати — див. спрацьовувати … Український тлумачний словник
спрацьовуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до спрацьовувати … Український тлумачний словник
спрацьовування — я, с. Дія за знач. спрацьовувати 2), 3) … Український тлумачний словник
