-
1 справедливість
жjustice; right; (неупередженість тж.) fairness, impartiality, equity -
2 справедливість
fairness, equitableness, equity, justice, impartiality, justlyness, reasonableness, righteousness -
3 справедливість
- остісправедли́вость; пра́ведность; нелицеприя́тность -
4 справедливість
sprawedływisfж. -
5 справедливість
სამართლიანობა -
6 справедливість
adalet, insaf -
7 справедливість судового розгляду
Українсько-англійський юридичний словник > справедливість судового розгляду
-
8 рівність означає справедливість
( принцип розподілу майна) equality is equityУкраїнсько-англійський юридичний словник > рівність означає справедливість
-
9 відновлювати справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > відновлювати справедливість
-
10 встановлювати справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > встановлювати справедливість
-
11 моральна справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > моральна справедливість
-
12 пародія на справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > пародія на справедливість
-
13 політична справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > політична справедливість
-
14 правова справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > правова справедливість
-
15 соціальна справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > соціальна справедливість
-
16 усвідомлювати справедливість
( зауваження тощо) stand correctedУкраїнсько-англійський юридичний словник > усвідомлювати справедливість
-
17 уявлення про справедливість
Українсько-англійський юридичний словник > уявлення про справедливість
-
18 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
19 моральна свідомість
МОРАЛЬНА СВІДОМІСТЬ - духовна сторона моралі; людська свідомість в її спрямованості на осмислення і розв'язання моральних проблем. У взаємодії з моральною діяльністю і моральними стосунками утворює мораль як системну цілісність. Разом з тим у межах моралі М.с. становить підсистему зі своєю внутрішньою структурою, котра забезпечує поєднання двох притаманних їй функціональних властивостей - імперативності (здатності чинити відповідно до приписів) і оцінювальності (здатності співвідносити те чи інше явище з певними моральними цінностями). Відповідно у змісті М.с. розрізнюють, з одного боку, норми і принципи, з іншого - моральні мотиви, ціннісні орієнтації, етичні цінності. Моральні приписи і моральні оцінки різного рівня не тільки не заперечують, а доповнюють одне одне. Найповніше поєднання усіх цих сторін здійснюється в категоріях М.с., що постають основними елементами її смислової вибудови. До них належать: добро і зло, обов'язок, відповідальність, справедливість, сенс життя, щастя. Розрізнюють чуттєвий і раціональний рівні функціювання М.с. У першому випадку йдеться про моральні почуття, у другому - про моральні судження, етичні концепції і теорії. Смисловим стрижнем М.с. є ідея добра, що тяжіє до конкретизації в моральному ідеалі - образі моральної досконалості. Суб'єктом М.с. може бути як окремий індивід, так і група, спільнота, суспільство в цілому.В. Нестеренко -
20 власність
ВЛАСНІСТЬ - максимально можливе розпоряджання предметами різного роду, встановлене звичаєвим чи писаним правом. Суб'єктами В. можуть бути окремі індивіди чи колективи; відповідно розрізняють індивідуальну (приватну і суспільну) та колективну В. Індивіди можуть виступати співвласниками, і таку форму В. відрізняють від колективної В., оскільки суб'єктом колективної В. є певний колектив, взятий у цілому. Об'єктами В. можуть бути природні та штучні об'єкти, включаючи ідеї, задуми, проекти, різного роду інформацію ("інтелектуальна В."). У деяких суспільствах у минулому узаконеними об'єктами В. були люди (рабовласництво), в наш час рабовласництво існує лише в прихованій формі (de facto, а не de jure). Інститут В., що його встановлює звичаєве чи писане право (включаючи поєднання обох), передбачає певні способи набуття права В., використання цього права та способи відмови від В.: переведення В. в статус нічийної, передачі права В. іншій особі (продаж, дарування тощо). Особливості інституту В. залежать від типу суспільства, вони змінюються також історично. З В., як правило, пов'язаний рівень добробуту, суспільне становище, влада, рівень свободи, повага (престиж) і т. д. Тому форми В. та норми, які регламентують право В., перебувають у центрі уваги політичної філософії. Різні концепції політичної філософії та відповідні політичні ідеології відрізняються тим, який інститут В. вони вважають прийнятним О. скільки центральним у політичній філософії є поняття "справедливість", то найчастіше право В. розглядається під кутом зору забезпечення бажаного рівня соціальної справедливості. Виникнення сучасного суспільства і ринкової економіки було наслідком того, що інститут В. став ґрунтуватися на праві В., у відповідності з яким відчуження В. виключається. Основна аргументація на користь права В. полягає в тому, що воно забезпечує більший рівень незалежності людини (її свободи), а також розв'язує економічну ініціативу, забезпечуючи тим самим високі темпи економічного зростання.В. Лісовий
См. также в других словарях:
справедливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. справедливий 1), 2). 2) Об єктивне, неупереджене ставлення до кого , чого небудь. Віддавати справедливість. По [всій] справедливості. 3) Людські стосунки, дії, вчинки, які відповідають морально етичним і правовим … Український тлумачний словник
справедливість — (моральний ідеал, відповідність людських стосунків, законів, порядків морально етичним, юридичним нормам, правилам), правда, істина … Словник синонімів української мови
справедливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
справедливість — [справеидли/в іс т ] вос т і, ор. в іс т у … Орфоепічний словник української мови
слушність — (слушность) справедливість, чесність; над слушность проти справедливості … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
Партия «Справедливость» — Партія «Справедливість» Лидер: Станислав Николаенко Дата основания: 8 апреля 2000 год Штаб квартира: Киев Идеология … Википедия
Всеукраинское объединение левых «Справедливость» — «Справедливость» Справедливість Файл:Party of All Ukrainian Union of the Left Justice .png Лидер: Станислав Николаенко Дата основания: 2000 год Штаб квартира: Киев Идеология: демократический социализм … Википедия
Партия Всеукраинского объединения левых «Справедливость» — «Справедливость» Справедливість Файл:Party of All Ukrainian Union of the Left Justice .png Лидер: Станислав Николаенко Дата основания: 2000 год Штаб квартира: Киев Идеология: демократический социализм … Википедия
Справедливость (партия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Справедливость (значения). Партия «Справедливость» Партія «Справедливість» … Википедия
рехт — Рехт: право, справедливість [18,III] рація, право, справедливість [48] рація [V,XX] Щодо «Дрібної бібліотеки» і Іванова Ви дармо гніваєтесь, хоть і маєте подекуди рехт [XX] Не рехт: невлад, неправильно [48] … Толковый украинский словарь