спотворений

a; мед.

1) кучерявий, у дрібних завитушках

2) з вивертами; з примхами, ексцентричний; cл. перекручений, спотворений, збочений, протиприродний

3) оригінальний, своєрідний, нешаблонний

4) який розрахований на ефект; спокусливий, звабливий, привабливий

1) мaт. похила лінія, коса лінія; знак (/) (для запису простих дробів)

2) перспективний аерофотознімок

3) aнaт. косий м'яз

1) косий, похилий, скошений

2) обхідний, непрямий; прихований; таємний

3) морально або психічно нестійкий; ненормальний, перекручений, спотворений

4) aнaт. косий ( про м'яз)

5) бoт. косий, скривлений

6) відхилений або який відхиляється від даної прямої лінії або курсу; відхилений ( від перпендикуляра або паралельного напрямку)

7) гpaм. непрямий

8) жив. косий

9) пoлiгp. похилий ( про шрифт); курсивний

1) нахилятися, відхилятися; вигинатися

2) вiйcьк. просуватися навскіс; розвернутися в марші ліворуч або праворуч на 45°

1) скручений, згорнутий; перекручений, спотворений

2) бoт. обкутаний; обвитий, оповитий

1) порочний, спотворений, перекручений; зіпсований

2) упертий, який наполягає ( на своїй неправоті); незговірливий, капризний, норовливий, примхливий

3) неправильний, який порушує норми; помилковий, хибний

1) перекручений; спотворений; зіпсований; розбещений

2) який страждає на статеве збочення

1) позбавлений простоти, природності; вишуканий, витончений

2) досвідчений, навчений досвідом

3) складний, ускладнений; сучасний, навітній

4) фальсифікований; з домішками

1) натягнутий; розтягнутий

2) напружений, стомлений

3) неприродний, напружений

4) перекручений, спотворений, неправильний

5) профільтрований; проціджений

6) фiз. деформований

скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].

* * *

исказить

1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;

2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].

* * *

несов.; сов. - исказ`ить

1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити

2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш)

обезобразить знекрашувати, знекрасити кого, споганювати, споганити кого, спротивити, спотворювати, спотворити, показити, споневіряти, споневірити (Фр.), пошпетити, ошпетити. Обезображенный - споганений, знекрашений, спотворений, споневірений.

* * *

несов.; сов. - обезобр`азить

испортить

1) псувати, попсувати, зо[і]псувати, нівечити, знівечити, понівечити, спотворювати, спотворити, (повреждением) ушкоджувати, ушкодити, (небрежным обращением) нехтувати, понехтувати кого, що, (изводить) переводити, перевести, збавляти, збавити, (о мн.) попереводити, позбавляти що. [Пісня змовкла… чужа людина, очевидячки псувала трохи настрій (Коцюбин.). На тій роботі ушкодив коня]. -тить отношения - псувати відносини;

2) партачити, спартачити, споганювати, поганити, споганити, паскудити, спаскудити;

3) (не хватать) непутити. [Наше село гарне, нас усе є; одно тільки непутить, - церкви немає];

4) (сглазить) наврочувати, наврочити, наврокувати, навректи, зурочувати, зурочити, спристрітити, робити, поробити причину. Порченный -

1) попсований, зіпсований, зіпсутий, спотворений, збавлений и т. д.;

2) причинний, причинуватий, зурочений. [Плаче або об землю б'ється… піна з рота, - чисто тобі причинувата (Кор.)]. -ная рыба - притхла риба.

* * *

1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити

2) (что - ухудшать; вредить) шко́дити (чому); збавля́ти (чого)

adj спотворений, викривлений

- distorted picture of the relations спотворена/ неправдива картина стосунків

1. спотворений, перекручений, неправильний

2. неприродний, удаваний

- strained interpretation перекручене тлумачення

- strained relations напружені стосунки

1. текст; редакція

2. оригінал; оригінальний текст

- agreed text узгоджений текст

- approved text одобрений текст

- comprehensive text повний текст

- compromise text компромісний текст

- concise text короткий/ скорочений текст

- corrupt text спотворений текст

- international text міжнародна угода

- original text of the agreement/ treaty etc. автентичний текст угоди/ договору тощо

- principal text основний текст

- revised text виправлений/ переглянутий текст

- watered down text пом'якшений текст, менш різкий текст

- well-balanced text збалансований текст

- adoption of a text прийняття документа/ тексту

- approval of a text прийняття документа/ тексту

- to approve the text одобрити текст (угоди, документа тощо)

- to consolidate two texts звести в одно, об'єднати два тексти

- to discard smth. from the text пропустити/ виключити щось з тексту

- both texts being equally authentic причому обидва тексти мають однакову силу

 перекручений, спотворений, збочений

 вироджений; спотворений

ОСВОЄННЯ - категорія людського світовідношення, що відображає процес універсальної соціальної взаємодії людини і світу, перехід індивідуального в соціальне і навпаки, трансформацію людськими індивідами свого життєвого досвіду у власні якості, світоглядні орієнтації, установки, здібності, уміння. Процес О. соціальної реальності активністю суб'єкта, тобто включення реальності у світ суб'єкта, сферу його життєдіяльності, веде до того, що вона стає реальністю, пристосованою до способу дій суб'єкта і несе на собі відбиток його волі. У цьому зв'язку освоїти щосьозначає зробити його своїм з метою функціонального використання (напр., як засобу досягнення мети, предмета задоволення потреби тощо). О. - складний, багатогранний і суперечливий процес людської життєдіяльності, що безпосередньо визначається потенціалом соціального статусу її суб'єкта, який задає масштаб та способи О. соціальної дійсності, виокремлення з неї неосвоєної реальності у формах, що задовольняють вимоги буття, потреби та інтереси людини. О. являє собою цілеспрямований вольовий процес життєдіяльності соціальних суб'єктів, що передбачає мету, засоби її досягнення, поділ світу на даний і належний, перетворення власного світовідношення із даності в проблему та вирішення останньої. Своїм результатом О., як правило, має громадянську позицію особи. Наявність у індивідів комплексу неповноцінності, девіантної поведінки свідчить про спотворений характер соціального О. О. абсолютно суверенне і відбувається виключно на основі добровільного прагнення індивідів. Тільки реальний процес життя, необхідність соціально діяти адекватним чином примушують людських індивідів освоювати навколишній світ, перевіряти у спілкуванні свої знання, життєвий досвід, набуті уміння. Розрізняють три загальних типи О.: духовне, практичне і духовно-практичне. Однак у соціальному плані О. може бути диференційоване також стосовно міри приналежності освоєного фрагмента соціальної дійсності відповідному суб'єктові та характеру маніпулювання ним, тобто О. може виступати як присвоєння, привласнення, володіння, користування. Конкретизуючи зміст категорії "соціальна взаємодія", поняття "О." відображає той аспект активності соціального суб'єкта, який пов'язаний із процесом вольової "суб'єктивації" соціальної реальності, перетворення її на його надбання, приналежність, засіб, цінність тощо. Однак це поняття ще не досить досліджене в соціальній філософії.

СОЦІАЛЬНЕ ОСВОЄННЯ - категорія людського світовідношення, що відображає аспект універсальної соціальної взаємодії людини і світу, перехід індивідуального в соціальне (і навпаки), трансформацію людськими індивідами свого життєвого досвіду в особисті якості, світоглядні орієнтації, здібності, вміння. Взаємодіючи із суспільством, суб'єкт життєдіяльності постійно освоює певні фрагменти соціальної реальності і в такий спосіб, по-перше, "входить" у цю реальність, пристосовується до неї, стає її компонентом і, по-друге, робить її своєю, тобто включає у сферу власної життєдіяльності. С.о. - складний, багатогранний і суперечливий процес людської життєдіяльності, який, з одного боку, залежить від потенціалу соціального статусу її суб'єкта, а з другого - являє собою цілеспрямований вольовий процес діяльності соціальних суб'єктів, які перетворюють власне світовідношення із даності в проблему та вирішення останньої. Процес та результат С.о. впливає на соціальне становище, громадянську позицію та психологічний стан особи З. окрема, наявність у індивідів комплексу неповноцінності, девіантної поведінки свідчить про спотворений характер С.о. На соціально-філософському рівні розрізняють три загальних типи С.о.: духовне, практичне і духовно-практичне. С.о. підлягає також диференціації на підставі приналежності освоєного фрагмента соціальної дійсності відповідному суб'єктові та характеру маніпулювання ним, тобто С.о. може виступати як присвоєння, привласнення.