-
1 спосіб виконання
( угоди) mode of performance -
2 спосіб виконання договору
-
3 робота
жwork; labour; job; ( заняття) engagement; ( механізму) functioning, running, working; behaviour; ( завдання) assignment, task; work, job; (якість, спосіб виконання) craftsmanship, qualityбезперспективна робота — blind-alley employment, blind-alley occupation
робота поза домом (майстернею) — outside work, outwork
випадкова робота — odd job, casual work
домашня робота сл. — homework, home task, home assignment
земляні роботи — digging, earthwork, excavation
письмова робота сл. — written work, paper
розвідувальна робота гірн. — prospecting
спільна робота — collaboration, cooperation; ( бригадна або конвеєрна) teamwork
тонка робота — a fine piece of work, delicate work
тяжка робота — hard work, toil; sweat sl
фізична робота — physical activity, physical action
хатня робота — household work; chare
бути без роботи — to be out of work ( job), to be unemployed; амер. to be jobless
взяти кого-небудь в роботу — to take smb. in hand
одиниця роботи фіз. — unit of work
позбавляти роботи — to dismiss, to turn out; to sack sl
шукати роботу — to look for work, to look for a job
кидати роботу — to stop work, to drop ( to chuck) a job, to down tools
той, хто псує роботу — botcher, bungler
робота акцидентна — job printing, jobbing
робота в апараті ек. — staffwork
робота в мережі комп. — networking
робота графопобудовника комп. — plotting
робота за договором — contract labour, contract labor
робота за наймом — employ, journey-work
робота з даними комп. — data handling
робота з перебоями — erratic operation; faulty performance
робота каналу спец. — operation-out
робота комп'ютера — computer run, machine run
надомна робота — work to be done at home, outside work
робота на клавіатурі комп. — keying
роботи по проектуванню комп. — design efforts
-
4 порядок
ч1) (лад, упорядкованість) order, arrangementприводити в порядок — to put in order; to arrange, to adjust, to tidy, to settle; to set ( to put) to rights; to get things square ( straight)
2) ( послідовність) sequence, consecution, orderпослідовний порядок — consecutive order; sequence, succession
порядок виконання комп. — execution order
по порядку — in order, in succession, one after another
робити по порядку — to proceed regularly, to do things methodically (systematically, one after another)
3) ( спосіб) order, procedure, manner; form; courseпорядок голосування — method of voting, voting procedure
запроваджений порядок роботи — ( accepted) procedure, routine
законним порядком — legally; in legal form
в пожежному порядку — hastily, helter-skelter
4) військ. order, formation, arrayбойовий порядок — battle dispositions; battle formation
5)порядки мн. — usages, customs
6) мат. degree; order7)до порядку! (на засіданні) — order!, order!
порядок денний (на засіданні) — agenda; order of business, order of the day
См. также в других словарях:
в підбор — Спосіб виконання стін з вертикально поставлених колод або брусів … Архітектура і монументальне мистецтво
прийом — у, ч. 1) Те саме, що приймання 1 6), 8), 11 13). 2) у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає. 3) Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого , чого небудь. 4) Спосіб… … Український тлумачний словник
портаменто — незм., присл. 1) Спосіб виконання мелодії на смичкових музичних інструментах за допомогою легкого повільного ковзання пальця струною від одного звука до іншого. 2) Спосіб співучого виконання мелодії за допомогою легкого, повільного ковзання від… … Український тлумачний словник
порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… … Український тлумачний словник
задавати — даю/, дає/ш, недок., зада/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, пропонувати що небудь для виконання, розв язання і т. ін. Задавати мороки. Задавати питання. 2) Скеровувати у певному напрямку, указувати, визначати спосіб виконання. Задавати тон … Український тлумачний словник
манера — и, ж. 1) Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. •• За мане/рою чиєю за чиєюсь звичкою. 2) тільки мн. Спосіб поводитися, триматися в товаристві. 3) Сукупність особливостей, творчих прийомів, властивих митцеві, напрямку в літературі або… … Український тлумачний словник
стиль — I ю, ч. 1) Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. || Сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому небудь. || з означ.… … Український тлумачний словник
легато — 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця легато 2 іменник середнього роду перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання … Орфографічний словник української мови
стаккато — 1 прислівник коротко, уривчасто про спосіб виконання музичного твору незмінювана словникова одиниця стаккато 2 іменник середнього роду уривчасте виконання звуків музичного твору … Орфографічний словник української мови
арпеджіо — муз. 1) присл. Про спосіб виконання звуків акорду не одночасно, а по черзі у висхідному або низхідному русі. 2) у знач. ім., невідм., с. Акорд, який виконується таким способом … Український тлумачний словник
артикуляція — ї, ж. 1) лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука. •• Артикуля/ція мо/влення виразність вимови, членороздільність мовлення, виразне вимовляння слів. 2) … Український тлумачний словник