-
1 driving motive
-
2 impelling
-
3 impulsive
-
4 incentive for crime
-
5 operative motive
-
6 побудительный
спонукальний, спонукливий, підгінний. -ная причина - спонукальна причина; підгін (-гону).* * *спонука́льнийпобуди́тельная причи́на — спонука́льна причи́на, спону́ка
-
7 incentive
1) спонукальний мотив, стимул, заохочення, винагорода2) спонукальний, стимулюючий•- incentive for crime
- incentive pay
- incentive pay scheme
- incentive premium
- incentive remuneration
- incentive taxation -
8 causative
1. nспонукальний стан, каузатив2. adj1) філос. причинний, каузальний2) мед. що є причиною (хвороби)3) грам. каузативний* * *I n; грам.каузатив, спонукальний станII a1) фiлoc. причинний; каузальний3) гpaм. каузативний -
9 impellent
1. nспонукальна (рушійна) сила2. adjспонукальний; рушійний* * *I nспонукальна причина, рушійна силаII aспонукальний, рушійний -
10 impelling
-
11 impulsive
adj1) імпульсивний; що легко піддається впливові2) спонукальний; рушійний* * *[im'pelsiv]a1) імпульсивний, який легко піддається впливу2) спонукальний, рушійний -
12 incentive
1. nспонука, спонукання, стимул2. adj1) спонукальний; надихаючий2) заохочувальний, стимулюючий* * *I [in'sentiv] nспонукальна причина, стимул, спонуканняII [in'sentiv] aспонукальний, стимулюючий; надихаючий; eк. заохочувальний, стимулюючийincentive wage — aмep. прогресивна оплата праці
-
13 inducement
n1) стимул, спонука, спонукальний мотив2) принада3) юр. вступна частина (документа)* * *n1) спонукання; спонукальний мотив, стимул, принада2) юp. вступна частина ( документа); зустрічне задоволення -
14 inductive
adj1) лог. індуктивний3) вступний4) ел. індукційний, індуктивний* * *[in'dektiv]a1) (to) спонукальний; який призводить, спричиняє2) індуктивний3) вступний4) eл. індукційний, індуктивний -
15 mainspring
n1) ходова пружина (годинника)2) військ. бойова пружина; спускова пружина3) головна рушійна сила; спонукальний мотив, спонука* * *[`meinˌspriç]n2) вiйcьк. спускова пружина, бойова пружина3) головна рушійна сила; спонукальний мотив, спонукання -
16 motive
1. n1) мотив, привід; спонука2) основна тема; лейтмотив2. adj1) рушійний2) руховий3) спонукальний3. v1) спонукати2) бути мотивом (причиною)3) перев. pass. мотивувати* * *I n1) привід, мотив; спонукання2) = motif III a1) cпeц. рушійний2) руховий3) спонукальнийIII v1) спонукувати2) служити мотивом або причиною— мотивувати, правдоподібно пояснювати -
17 impulsive cause
спонукальна причина, спонукальний мотив -
18 inducement
схиляння, намовляння; спонукання, стимул, спонукальний чинник; задоволення; зустрічне задоволення; обіцянка зменшення покарання ( з боку слідчого тощо); вступна пояснювальна частина процесуального документа -
19 last impulsive cause
-
20 motive
1) мотив, спонукання, спонука, стимул, привід; чинник2) рушійний; спонукальний3) мотивувати, спонукати; слугувати мотивом (причиною)•- motive force
См. также в других словарях:
спонукальний — а, е. Який є спонукою до чого небудь або який спонукає до чогось. •• Спонука/льне ре/чення речення, яке виражає різні форми волевиявлення, від прохання чи застереження до категоричного наказу … Український тлумачний словник
спонукальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мерщій — присл. 1) Якомога швидше, скоріше. || Дуже швидко. •• Мерщі/й ..., ніж ... рідко скоріше ..., ніж ... 2) у знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. 3) Уживається як спонукальний вигук … Український тлумачний словник
спонукливий — а, е, рідко. Те саме, що спонукальний … Український тлумачний словник
гі — Гій, гі: спонукальний крик, на худобу, звіра [27] … Толковый украинский словарь
