-
1 спокійний
calm, tranquil, quiet; (характер, людина) even-tempered, easy-tempered, even-minded, composed, sedate, staid; (тон, фарба) sober, subdued; (мирний, безтурботний) unruffled, placid, serene; ( без особливих подій) uneventfulнезворушно спокійний — imperturbable, unperturbed, impassive
-
2 спокійний
peaceful, pacific -
3 затишний
1) (тихий, спокійний) calm, still2) ( зручний) comfortable, cosy, snugзатишний куточок — cove, cosy nook, secluded spot
-
4 мирний
1) peaceмирний час — peaceful times, time of peace
2) ( спокійний) peaceful; ( миролюбний) pacific, peaceable, placid -
5 тихий
1) ( неголосний) quiet, still; ( безшумний) silent, noiseless; ( про звук) soft; ( про голос) low; ( про струмок) languid, sluggish3) ( повільний) slow
См. также в других словарях:
спокійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
спокійний — а, е. 1) Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений. || Який дозволяє… … Український тлумачний словник
спокійний — I 1) (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), супокійний, тихий, погідний, погідливий; безтрепетний (який не виявляє страху) Пор. безтурботний 2) (який має вдачу, що відрізняється спокоєм, рівністю), супокійний, рівний; тихий… … Словник синонімів української мови
спокійний — [споук’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
спокійно — 1) Присл. до спокійний 1), 2), 4). 2) у знач. присудк. сл. Тихо, без метушні, без шуму. || Мирно, без громадських безпорядків. 3) у знач. присудк. сл. Без тривог, без переживань. •• Спокі/йно на се/рці (на душі/) у кого хто небудь перебуває у… … Український тлумачний словник
спокійненький — а, е. Пестл. до спокійний … Український тлумачний словник
спокійнісінький — а, е, розм. Дуже спокійний … Український тлумачний словник
спокійність — ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокійний … Український тлумачний словник
покійний — а, е. 1) Який помер, померлий. || у знач. ім. покі/йний, ного, ч.; покі/йна, ної, ж. Померла людина; небіжчик, небіжчиця. 2) рідко. Спокійний. || Зручний (про предмети) … Український тлумачний словник
напівспокійний — а, е. Не зовсім спокійний … Український тлумачний словник
преспокійний — а, е, розм. Дуже спокійний … Український тлумачний словник
