-
41 evocative
aякий викликає, пробуджує спогади, почуття -
42 evoke
v3) юp. витребувати справу з нижчестоящого суду у вищестоящий -
43 folk-memory
nколективна пам'ять народу; спогади, які передаються з покоління в покоління -
44 hark back
phr v1) миcл. повернутися назад, щоб знайти або взяти слід2) повернутися, знову звернутися (до теми, розмови); поринати у спогади -
45 memoir
n2) pl мемуари, спогади3) наукова стаття; мемуар; pl учені записки -
46 nostalgic
a1) який тужить за батьківщиною, який страждає на ностальгію; який викликає тугу за батьківщиною, який нагадує далеку батьківщину2) який тужить за минулим, за молодістю; який викликає спогади про минуле -
47 rake up
-
48 recollected
I a1) який згадується, який приходить на пам'ятьII aзібраний, витриманий, спокійний -
49 recollection
I n1) пам'ять, спогад2) pl спогадиII n1) зосередженість ( думки): роздум2) зібраність, цілковите самовладання; холоднокровність -
50 screen memory
психол. захисна пам'ять; спотворені спогади ( про раннє дитинство) -
51 souvenir
n1) сувенір; пам'ятний подарунок2) пам'ять, спогади -
52 tinge
I [tinds] n1) легке забарвлення, відтінок, тонto give smth the necessary tinge — надавати чому-небудь потрібний відтінок
2) домішка, наліт; слід, тіньa
- of archaism — наліт архаїчностіII [tinds]a tinge of irony [of sadness] — іронічна [сумна]нотка
1) υl. надавати відтінокthe setting sun tinged the sky with a rosy flush — захід сонця, надав небу ніжньо-рожеві відтінки; забарвлюватися; змінювати колір
2) надавати смак або присмак (чому-н.); the air was tinge d with the smell of roses повітрі наповнювалося ароматом троянд; домішувати; впливати, змінюватиmemories tinge d with sadness — спогади, що навіюють сум
everything he said seemed to be tinge d with irony — все, що він казав, виглядало сумним
-
53 tug
I [tvg] n1) ривок; смикання; зусилля, що тягне або смикаєto give a tug at smth, to give smth; a tug — смикнути /потягнути за/ що-н.
I felt a tug at my sleeve — я відчув, що хтось тягне мене за рукав; зусилля, напруга сил
I had a great tug to persuade him — мені було дуже важко /коштувало великих зусиль/ переконати його
she felt a tug at her heartstrings — у неї серце розривалося на частини; у неї стискалося серце; вплив, сильна дія
2) = tug-boat3) постромка; лямка, гуж5) cл., жapг. стипендіат6) змаганняtug of war — cпopт. перетягування каната; війск. зміни бойової обстановки; бій зі змінним успіхом; рішуча боротьба або сутичка
II [tvg] va continual tug of war between the authorities and the masses — постійна боротьба між властями, народом /масами/
1) тягнути, тягнути із зусиллямto tug smb out of bed — стягнути кого-л з ліжка
to tug the car out of the mire — витягувати машину, що засіла в грязі
we tugged so hard that the rope broke — ми тягнули так сильно, що мотузок лопнув
2) (at) смикати; тягнутиthe centrifugal forces that tug at the unity of the country — відцентрові сили, що підточують країни, що /підривають/ єдність
3) постійно докладати зусилля; трудитися, важко працювати; боротисяhe tugged all his life to make a living — все своє життя він тяжкою працею заробляв собі на хліб; боротися, намагатися подолати
4) буксирувати••to tug at the /an/ oar — займатися важкою роботою, виконувати чорну роботу [ср. 3]
-
54 unlaid
I [en'leid] a1) недозволений2) ненакритийunlaid ghosts — невигнані привиди; невідступні спогади; важкі думки, переслідуючі людину
4) без водяних знаків ( про папір)II [en'leid] past, р. р. від unlay -
55 wipe
I [waip] n1) витирання2) заст. прост. носова хустинка3) дiaл., заст. удар з розмахуto fetch smb; a wipe, to take a wipe at smb — вдарити кого-н. з розмаху; саркастичне зауваження, насмішка; cл. синяк
4) кiнo, теле. стирання, наплив; витиснення, заміна зображення іншим5) = wiper 3II [ˌwaip] v1) (wipe away, wipe off, wipe out) витирати, обтиратиto wipe smth dry [clean] — витерти що-н. досуха [начисто]; знищити, ліквідувати
to wipe off a debt — розплатитися з боргом; погасити заборгованість
to wipe smb 's tears — осушити чиї-н. сльози
2) cл. замахнутися; вдаритиto wipe smb with one's stick — вдарити кого-н. палицею
to wipe smb 's eye — cл. поставити кому-н. синяк ( під оком); випередити кого-н.; поставити кого-н. на місце
to wipe the floor /the ground/ with smb — нанести нищівний удар кому-н., розбити наголову кого-н. ( в суперечці)
to wipe one's boots on smb — втоптати в бруд, принизити кого-н.
-
56 больно
1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.* * *I1) нареч. бо́ляче и боляче́2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жкоII -
57 воспоминание
о чём згадка, згадування, пригадування, спогад, спогадання, спомин, споминок, споминка, пам'ять (р. -ти), пам'ятка про кого, про що, за кого, за що. [В душі лишилася згадка про рідний край. Чи покинуть мене мордувати страшні спогади? (Крим.). Про гроші - ні згаду, ні спогаду (Грінч.). Споминки баби Уляни (Кониськ.). Згладилися всі пам'ятки минулого]. В воспоминание (на память о чём) - на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на пам'ятання, на незабудь. Исчезло всякое воспоминание о нём - слід загув за ним (Крим.). При одном воспоминании о ком, о чём - на саму згадку про кого, про що.* * *1) спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка, спо́минка, спо́минок, -нка2) воспомина́ния (мн.: литературное произведение) спо́гади, -дів, спо́мини, -нів -
58 всплывать
всплыть випливати, випливти, спливати, спливти, виринати, вир(и)нути, зринати, зринути, зорнути, знирнути. [Місяць виплив з-за лісу. Спливали забуті кривди й гріхи (Коцюб.). Звідкіля тії спогади виринають? (Крим.). Знову зринали братові слова у неї в голові (Грінч.). Пірнув у воду і вирнув геть далеко від того місця. Потопельник зорнув].* * *несов.; сов. - всплытьсплива́ти, спливти́ и сплисти́ и спли́сти; ( выплывать) виплива́ти, ви́пливти и ви́плисти и ви́плинути, зрина́ти, зринути, вирина́ти, ви́ринути; ( возникать) виника́ти, ви́никнути; ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися -
59 горестный
тужний, боліз[с]ний, гіркий (ум. гіренький, гіркенький), журний, ревний. [Тужне обличчя. Почувсь її тихий болізний голос (Мирн.). Гіркі (ревні) сльози]. Горестные вздохи - тужні зідхання. Горестные воспоминания, беседы - гіркі спогади, гіркі розмови. Горестное последствие - прикрий (сумний) наслідок. Горестная жизнь - злиденне життя, гірке життя, гірка доля, гіркий світ. [Гіркий світ, а треба жить].* * *1) ( полный горестей) гірки́й; (печальный, скорбный) тужни́й, тужливий, сумни́й, бо́лісний; жу́рний и журни́й, журбе́нний2) (жалкий, плачевный) жалюгі́дний -
60 горький
1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.* * *гірки́йго́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)
\горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий
См. также в других словарях:
спогади — мн. (записки / перекази про минуле), мемуари … Словник синонімів української мови
Организация украинских националистов (бандеровское движение) — Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный конфликт участников, из за которого администраторы перевели её в особый режим. Существенные правки … Википедия
Люце, Вера Владимировна — (сцен. псевд.; урожд. Вермель) [15(27).4.1880 (в нек рых источ. 1879), Варшава 4.10.1977, Москва] арт. оперы (лирико колор. сопрано), камерная певица и педагог. Окончила Варшав. муз. ин т (кл. ф п.). Пению обучалась под рук. своей матери арт.… … Большая биографическая энциклопедия
Украинская революция 1917—1921 — История Украины … Википедия
Люце, Вера Владимировна — Вера Люце Полное имя = Вера Владимировна Люце Основная информация … Википедия
Украинская интеллигенция на Соловках (книга) — Украинская интеллигенция на Соловках Українська інтелігенція на Соловках Автор: С. Пидгайный Жанр: мемуары, документальный … Википедия
Васильев, Василий Ефимович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Васильев. В Википедии есть статьи о других людях с именем Васильев, Василий. Василий Ефимович Васильев … Википедия
Донец, Михаил Иванович — (сцен. псевд. Донской, Салтанов, Чернов) [11 (23). 1.1883, Киев 10.9.1941, там же] арт. оперы (бас), оперетты, драмы, камерный певец, режиссер, педагог и муз. общ. деятель. Нар. арт. УССР (1930). Муж М. Донец Тессейер. Род. в многодетной семье… … Большая биографическая энциклопедия
Евлахов, Сергей Иванович — (1873, Тифлис 23.11.1946, там же) арт. оперы (баритон), камерный певец, антрепренер и муз. общ. деятель. Засл. арт. ГрузССР. Пению обучался у Е. Ряднова в Тифлисе, в 1891 96 в Моск. конс. (кл. Э. Тальябуэ), с 1896 совершенствовался в Милане у М.… … Большая биографическая энциклопедия
Кипоренко-Даманский, Юрий Степанович — (Кипоренко Доманский) [12 (24).3.1888, Харьков 6.8.1955, Киев] арт. оперы (драм. тенор), оперетты, драмы, камерный певец и педагог. Нар. арт. УССР (1936). Засл. арт. ГССР (1943). Муж драм. актрисы П. А. Доманской. Род. в многодетной семье… … Большая биографическая энциклопедия
Литвиненко-Вольгемут, Мария Ивановна — (урожд. Литвиненко; по мужу Вольгемут) [1(13).2.1892, Киев 3.4.1966, там же] арт. оперы (лирико драм. сопрано), Камерная певица, педагог и муз. общ. деятель. Нар. арт. СССР (1936). Род. в семье рабочего завода "Арсенал". С семи лет пела … Большая биографическая энциклопедия