спати

лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.

* * *

залечь

1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];

2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];

3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];

4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];

5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;

6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];

7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;

8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).

* * *

несов.; сов. - зал`ечь

(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.

* * *

1) мертвецький, мертвечий, мерлецький, смертяцький. [Мертвецький великдень (Квітка). Мертвече тіло нічого не чує (Крим.)]. -кий сон - мертвий, мертвецький сон (р. сну). Спать -ким сном - спати мертвим (мертвецьким) сном, спати як дрова. Заснуть -ким сном - заснути мертвим (мертвецьким) сном, (диал.) заснути тьменно. [Заснув твердим, мертвецьким сном (Франко)];

2) (отчаянный) очайдушний, запеклий, шалений, (ужасный) страшенний.

* * *

1) наскрізь, навиліт, від краю до краю; срв. Насквозь, Навылет. [Пробив дірку наскрізь (Мирг.). Прострелив голову навиліт (Лубенщ.)]. Пройти лес -лёт - перейти (пройти) ліс наскрізь, перейти (пройти) крізь увесь ліс, перейти ліс від краю до краю. Прочесть книгу -лёт - прочитати книжку від дошки до дошки (від початку до кінця, від краю до краю), прочитати книжку геть-чисто всю (від слова до слова); 2 (о времени) без перерви, аж до, (зап.) через що. Просидели всю ночь -лёт - просиділи без перерви всю ніч, просиділи цілісіньку ніч (з вечора аж до ранку). Не спать ночи -лёт - не спати цілісінькі ночі, (зап.) не спати через цілу ніч (через цілі ночі).

* * *

1) ( всё время) весь час, безпере́рвно

2) ( насквозь), на́скрізь; ( целиком) цілко́м, по́вністю; ( о пуле) нави́літ

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

1) (действ.) повалення;

2) см. Буревал 2;

3) см. Мор, Падёж. Повалом (внезапно) - раптом, нагло. -лом, повалком (вповалку) спать, лежать - покотом, впокіть, лоском спати, лежати. [Полягали спати всі покотом. Вилягло жито - так усе лоском і лежить]. Дети -лом лежат (все больны) - діти покотом лежать. Разбить неприятеля наповал - розбити ворога впень, до ноги. Убить наповал кого - на смерть убити (забити) кого.

не спати, не всипати, ніч зорити, чувати, пильнувати над ким (бодрствовать около кого, возле кого). [Чувай, стороже! Вона пильнує цілу ніч над ними]. Пободрствовать - попильнувати. [Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати (Св. П.)].

* * *

1) не спа́ти

2) ( следить) пильнува́ти

бічний, боковий, побічний, забічний. Боковая - боковенька. На -ую - на боковеньку. На -ой - на боковеньці. [Що-ж він робить? А що? Лежить на боковеньці, - ото його і вся робота]. Пора на боковую - пора на боковеньку, час лягати (спати).

* * *

твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.

* * *

1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько

2) (нареч.: сурово) жо́рстко

3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко

-ся мружити, -ся. [Мружив очі проти блискучого сонечка (М. Вовч.). Хоч я ляжу спати - сон очей не мружить. Голова аж важніла на плечах, очі мружилися (Крим.)]. При игре в жмурки - жмуритися. [Хто буде жмуритися?]. Срв. Щурить.

* * *

забраться забиратися, забратися, убиратися, убратися и увібратися, залазити, залізти, (пренебр.) утелющитися, утеребитися куди, в що. [Еней на піч забрався спати (Котл.). Злодій убрався в хижу. Чого це ти утеребився в льох?].

* * *

1) забра́ться

2) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (влезть, войти) убира́тися, убра́тися, сов. утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утелю́щитися, утереби́тися, -блю́ся, -би́шся; (заходить куда-л.) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'єшся и мног. позабива́тися

3) страд. (несов.) забира́тися; видира́тися; заклада́тися; загоро́джуватися, -джується; (убирать, заправляя) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся, підтика́тися, підіткну́тися; (об одежде: убавлять) заву́жуватися

завалиться

1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);

2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.

* * *

несов.; сов. - завал`иться

1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися

3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися

4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш

5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

I. захід (-ходу) (сонця, місяця). На -те солнца - як сонце заходить (заходило), над захід сонця, навзаході[и], надзаходи (сонця). [Вже надзаходи сонечко, скоро вечір (Квітка). Вдома він буває саме тоді, як навзаходи сонце. Навзаході недобре спати хворим (Л. Укр.)]. Спуститься к -ту (о солнце) - стати навзаході, на схилку, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. Солнце (было) на -те - сонце вже (було) надвечори, на схилку, на вечірньому (у)прузі. [Вже хутко вечір; сонце вже на схилку (Л. Укр.)]. На -те дней своих - доживаючи свого віку, на схилку свого віку. «Закат Европы» О. Шпенглера - «Присмерк Европи» О. Шпенґлера.

II. Закат снежный - забіг (-гу). [Не їдь туди - там великі забіги].

* * *

1) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́ду

2) (перен.: конец) кіне́ць, -нця́; ( упадок) зане́пад, -у; ( гибель) заги́бель, -лі; ( сумерки) при́смерк, -у, при́смерки, -ків

замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].

* * *

несов.; сов. - замер`еть

запрятаться заховуватися, заховатися, зашиватися, зашитися, (о мн.) позаховуватися, позашиватися куди; бути захованим. [Так-би зашився десь у куточку й румсав-би, наче дитина (Кониськ.)]. Куда он -тался спать? - де (куди) він зашився спати?

* * *

несов.; сов. - запр`ятаться

-ся, засосать, -ся

1) засисати, -ся, зассати, -ся, засмоктувати, -ся, засмоктати, - ся. [Собака як заб'є чи поране лапу, то сама-ж собі зассе її (Яворн.). Тії гадюки, що в животі, ссуть чоловіка за серце, аж доки не зассуть (Звин.). Чого це так довго дитина зассалася - годі вже, клади спати (М. Грінч.). Поросята засмоктали льоху (Київщ.)];

2) (во что) засмоктувати, -ся, засмоктати, -ся, усмоктувати, -ся, усмоктати, -ся, затягати, -ся, затягти, -ся, втягати, -ся, втягти, -ся в що. [Важко їхати - болото засмоктує колеса (Київщ.). П'явка всмокталася (засмокталася) так, що й не одірвеш. Йому в ногу засмокталась чорная гадюка (Рудан.). Кінець рурочки засмоктавсь та й не тягне води (М. Грінч.)]. Среда -ла - оточення затягло, засмоктало кого.

* * *

несов.; сов. - засос`ать

1) засмо́ктувати и смокта́ти, -кчу́, -кчеш, засмокта́ти, засиса́ти, засса́ти, -ссу́, -ссе́ш

2) (перен.: затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти, засмо́ктувати, засмоктати

3) (сов.: начать сосать) засмокта́ти

(о насек. растениях) пожалити. [Якби на кропиву не мороз, то вона-б усіх людей пожалила (Номис). Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти (Пісня)]. Изжаленный - пожалений. -ться - пожалитися.

* * *

1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);

2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];

3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;

4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);

5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;

6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).

* * *