Перевод: с русского на все языки

спати

  • 41 перемаяться

    1) (измучиться) вимучитися, знемогтися, перепастися, ухоркатися, (обычно о животн.) помордуватися. [Ми з хорим геть вимучилися. Усі коні помордувалися]; срв. Измаяться;
    2) (перетерпеть) перемогтися, перебитися, перебідкатися, перем'ятися. [Без хліба не переб'єшся. Перемнешся оттак, то й спати не хочеться].
    * * *
    1) ( измаяться) зму́читися; ( устать) змори́тися; ( намаяться) наму́читися, ви́мучитися
    2) ( перетерпеть) перему́читися; перемогти́ся

    Русско-украинский словарь > перемаяться

  • 42 пересыпать

    переспать
    I. пересипляти, переспати. [Переспав, того й голова болить. Він любить спати - хоч кого переспить]. -спать где, у кого - переспати де, в кого. -ся, безл. - пересиплятися, переспатися. Переспалый - переспалий.
    II. Пересыпать, пересыпать что, чего (лишку) - пересипати, пересипати що в що, чого. [Пересип борошно з ночов у діжку. Пересипав соли в борщ]. -пать чем что - пересипати, пересипати, перетрушувати, перетрусити що чим. [Пересип ягоди цукром. Пересипає свою мову жартами та дотепами. Перетруси яйця половою, щоб не побились]. Пересыпанный - пересипаний. -ся - пересипатися, пересипатися, бути пересипаним.
    * * *
    I перес`ыпать
    см. пересыпать II
    II пересып`ать
    несов.; сов. - пересп`ать
    пересипля́ти и пересипа́ти, переспа́ти
    III пересып`ать
    несов.; сов. - перес`ыпать
    пересипа́ти, переси́пати

    Русско-украинский словарь > пересыпать

  • 43 подмостки

    подмосток
    1) (леса) риштовання;
    2) (временный помост) підмостки (-ток), підмостка, примо[і]стка, примістки, поміст (-мосту); (театральные и т. п.) кін (р. кону), театральний поміст. [Серед церкви поставили високі підмостки (Н.-Лев.). Обідали надворі на примістках (Куліш). Полягали спати на примостці в саду (Грінч.)].
    * * *
    1) підмо́стки, -ків; (строит.: часть лесов) ришто́вання; ( помост) помі́ст, -мо́сту, диал. при́мостка
    2) театр. кін, род. п. ко́ну, підмо́стки; ( сцена) сце́на
    3) ( помост у берега) помі́ст, підмо́стки; (для перехода через ручей, реку) кла́дка, місто́к, -тка́

    Русско-украинский словарь > подмостки

  • 44 полог

    I. запона, заслона. [В спальнім покої стояло широке дубове ліжко з пурпуровою запоною, гаптованою шовками й злотом (Ор. Левиц.). Ліжко видко й заслони спадають над ним (Л. Укр.)].
    II. 1) застава. [Кожух у заставі лежить за три карбованці];
    2) (повалка) покіт (-оту). Все -гом спать улеглись - всі покотом повкладалися спати.
    * * *
    запо́на, по́лог, -у; ( завеса) заві́са; (перен.: покров) покро́в

    Русско-украинский словарь > полог

  • 45 попотчевать

    пришанувати, пошанувати, (вином) почастувати, участувати, (обнести всех кругом) обчастувати кого чим. -вать друг друга (вином) - почастуватися. [Хліба-соли заготую, та й вас пришаную (Ромен.). В гостях були? чим-же вас там пришанували? (Лубен.). Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати (Стор.). Зажди, нехай він обчастує всіх (Звин.)]. -тчуй гостя, вишь он ничего не кушает - пришануй (пошануй) гостя, бач вони нічого не їдять.
    * * *
    1) почастува́ти, пригости́ти; диал. пошанува́ти
    2) перен. почастува́ти

    Русско-украинский словарь > попотчевать

  • 46 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пора) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 47 после

    1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];
    2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.
    3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].
    * * *
    1) нареч. пі́сля, опі́сля и опісля́; ( потом) по́тім, пото́му; ( затем) відта́к, диал. зати́м
    2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.

    \после обе́да — ( в послеобеденное время) пі́сля обі́ду, по обі́ді

    Русско-украинский словарь > после

  • 48 постилать

    постлать
    1) (постель) стелити (стелю, -лиш), постелити, слати (стелю, -леш, -лють), послати постіль, слатися, послатися, (о коврах ещё) простилати, простелити, розстеляти, розстелити, розстилати, розіслати (розстелю, -леш), простирати, простерти, (о мн.) порозстеляти, попростирати що. [Простерла килим на підлозі великий - усю підлогу застелила. Килим простелили (розіслали) на траві та й посідали на йому]. -тлать скатерть на стол - розіслати скатерть на столі; застелити стіл скатертиною (настільником). -ть сена, соломы (как постель) - настеляти, настелити, наслати сіна, соломи. [Настели сіно товсто, щоб спати м'яко було]. -тлать соломы на подстилку лошадям, скоту - послати соломи коням, худобі;
    2) -ть пол - мостити, помостити підлогу (поміст). [Поміст у хаті помостили]. Постланный - постелений, посланий, простелений, розстелений, розісланий, настелений; помощений.
    * * *
    несов.; сов. - постл`ать
    стели́ти, постели́ти, сла́ти, посла́ти

    Русско-украинский словарь > постилать

  • 49 постилаться

    постлаться слатися (стелюся, -лешся, -лються), послатися. [Заходилася слатись, щоб уже спати лягати].
    * * *
    несов.; сов. - постл`аться
    1) стели́тися, постели́тися, сла́тися, посла́тися
    2) страд. несов. стели́тися, сла́тися

    Русско-украинский словарь > постилаться

  • 50 поулечься

    полягати (спати), пооблягатися. См. Улечься.
    * * *
    1) ( улечься) поляга́ти, повляга́тися
    2) (успокоиться, утихнуть) [тро́хи, потро́ху] улягти́ся, [тро́хи, потро́ху] сти́хнути; (о ветре, буре и перен.) [тро́хи, потро́ху] вщу́хнути

    Русско-украинский словарь > поулечься

  • 51 признаваться

    признаться
    1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);
    2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];
    3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - призн`аться
    1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитися

    призна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися

    до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що

    призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися

    2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися

    Русско-украинский словарь > признаваться

  • 52 принуждать

    принудить примушувати и примушати, примусити, змушувати и змушати, змусити; (диал. принемушувати, принемусити), силувати, присилувати, усилувати; (неволить) неволити, поневолити, приневолювати и приневоляти, приневолити, зневолювати и зневоляти, зневолити кого до чого (що зробити), принукувати, принукати, нудити, нуждити (-жджу, -ждиш), нуждати кого чим (що зробити), приганяти кого до чого, (о мног.) попримушувати, позмушувати, поприневолювати, позневолювати и т. д. кого до чого, кого що зробити. [Примусить її не маю сили (Тобіл.). Ніхто тебе не примушав (Звяг. п.). Що змусило тебе продати слово? (Л. Укр.). Він мене принемушує до цього (Липовеч.). Неволити нікого не можна (Звяг. п.). Поневолила дочку заміж (Васильк. п.). Я тебе не приневолював служити, ти пішла своєю охотою (Звин.). Хіба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював (Грінч.). Князі й бояри охристившись, до хреста людей силували (Куліш). Не схоче жити зо мною - присилую (Васильч.). Голод та холод нуждили його приняти на себе чужу вину (Кониськ.). Спати можна було аж до обід, бо ніхто роботою не нудив (Гр. Григ.). Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш (Неч.-Лев.)]. Меня -дили это сделать - мене примусили (змусили и т. д.) це зробити. Его - дили к этому силою - його силою змусили (примусили, приневолили) до цього, його присилували до цього. Её -дили выйти за него замуж - її всилували (присилували, приневолили, поневолили) (піти) за його. -ждать, -дить кого к работе - приневолювати, приневолити, зневолювати, зневолити, силувати, присилувати, принукувати кого до роботи, нудити кого роботою. -дить кого к молчанию, замолчать - примусити, змусити кого мовчати, (образно) замкнути (заціпити) кому уста, губи (и губу). [Якби вона знала. що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)]. -ждая себя - силуючи себе, через силу. [Через силу п'є горілку (Грінч.)]. Принуждённый -
    1) примушений, змушений, присилуваний, приневолений, зневолений до чого. Быть -ным - мусіти (диал. мусити), бути примушеним, змушеним и т. д.;
    2) см. Принуждённый, прил. - ться - примушуватися, бути примушеним, змушуватися, бути змушеним, силуватися, бути присилуваним и всилуваним, приневолюватися, бути приневоленим и т. д. до чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`удить
    приму́шувати, приму́сити, зму́шувати, зму́сити; несов. прину́кувати; ( приневоливать) си́лувати, приси́лувати, принево́лювати, принево́лити, знево́лювати, знево́лити, диал. усило́вувати, уси́лувати

    Русско-украинский словарь > принуждать

  • 53 приходить

    прийти, притти и придти
    1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];
    2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прийт`и
    прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

    мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

    он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

    прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

    прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

    прийти́ в я́рость — розлютува́тися

    прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

    прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

    прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

    приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

    приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

    приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

    приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

    приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

    приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

    приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

    приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

    приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

    Русско-украинский словарь > приходить

  • 54 прясть

    прясти, (шерсть или плохой лён, пеньку) куделити, (толстые нитки, «вал») валити. [А та (Марія) стоїть собі під тином та вовну білую пряде (Шевч.). А в тую метелицю куделила-б куделицю (Мет.). Нумо вал валити (Марк.)]. Разойтись (увлечься) прядя - розпрястися, несов. розпрядатися. [Так розпрялася, що й спати лягати не хочеться (Гр.)]. Тонко прясть - тонко прясти. Прясть ушами (о лошади) - щулити вуха, щулитись, козирити вухами. [Ніздрі роздули (коні), копитами крешуть, козирять ушима (Дніпр. Ч.)]. Пряденый - прядений.
    * * *
    I
    пря́сти
    II см. прядать

    Русско-украинский словарь > прясть

  • 55 пускаться

    пуститься
    1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;
    2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;
    3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];
    4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`иться
    1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити
    2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися
    3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися
    4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

    Русско-украинский словарь > пускаться

  • 56 пустячный

    Пустяковый пустий, пустяковиний, (ничтожный) нікчемний, (незначительный) незначний, неважний, аби-який, сякий-такий, (маленький) дрібний. [Я пам'ятаю все, все до найменшого, незначного, пустого (Ворон.). Сяка-така напасть, та спати не дасть (Ном.)]. -ковое дело - пуста справа, пусте діло. -тячный человек - пуста людина, (ничтожный) нікчемна людина.
    * * *

    Русско-украинский словарь > пустячный

  • 57 Мягкота

    м'якота; см. Мягкость. [Як постелю сіна, то м'якота спати (Лебед.)].

    Русско-украинский словарь > Мягкота

  • 58 Повал

    1) (действ.) повалення;
    2) см. Буревал 2;
    3) см. Мор, Падёж. Повалом (внезапно) - раптом, нагло. -лом, повалком (вповалку) спать, лежать - покотом, впокіть, лоском спати, лежати. [Полягали спати всі покотом. Вилягло жито - так усе лоском і лежить]. Дети -лом лежат (все больны) - діти покотом лежать. Разбить неприятеля наповал - розбити ворога впень, до ноги. Убить наповал кого - на смерть убити (забити) кого.

    Русско-украинский словарь > Повал

  • 59 Покатка

    в выражениях: Покаткой покатом, впокатку) покотом. Кувшин покатился -ткой по земле - глечик покотивсь (пішов) покотом по землі. Легли спать в -тку - полягали спати покотом.

    Русско-украинский словарь > Покатка

  • 60 Поукладывать

    поукласть повкладати кого, що. [Повкладали дітей спати. Повкладав книжки в скриню].

    Русско-украинский словарь > Поукладывать

См. также в других словарях:

  • спати — Спать спати (1) 1. Находиться в состоянии сна: Погасоша вечеру зари. Игорь спитъ, Игорь бдитъ, Игорь мыслію поля мѣритъ отъ великаго Дону до малаго Донца. 40. Глагола имъ: Отидѣте, не умрѣ бо дѣвиця, нъ съпить. Остр. ев., 66 об. (1056 1057 гг.).… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • СПАТИ — Санкт Петербургская академия театральных искусств образование и наука, Санкт Петербург …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • спати — сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1) Перебувати у стані сну. || Мати нормальний сон. || із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон. || перен. Бути безлюдним, затихлим. || перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • спати — (перебувати у стані сну), відпочивати, спочивати, відсиплятися, відсипатися (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання) Пор. дрімати …   Словник синонімів української мови

  • СПАТИ — Театральная академия на Моховой Санкт Петербурская государственная академия театрального искусства (СПбГАТИ)  высшее учебное заведение Санкт Петербурга, основано в 1779 году как Петербургская театральная школа. Содержание 1 Адрес 2 История …   Википедия

  • спати — [спа/тие] спл у, спиш, спиемо/, спиете/, спл ат ; нак. спи, сп іт …   Орфоепічний словник української мови

  • спати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • люг спати — Гж. Положився спати …   Словник лемківскої говірки

  • кимати — «спати, лежати»[ VI, 144] (з новогрець. kimume, kimonie «сплю») [ОГ] може кимати жолоб: Може лежати хлоп Тільки треба кляво шпанувати, бо в кукурузї може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. [ІФ 1905] …   Толковый украинский словарь

  • σπαθί — [спати] ουσ. о. сабля, меч, шпага, (в картах) трефы …   Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь)

  • Oi Khodyt Son Kolo Vikon —   Oy Khodyt Son Kolo Vikon (help·info) is a Ukrainian lullaby. The title is usually translated into English as The Dream Passes by the Windows . The song is a traditional lullaby, composed of three verses in a minor tone. However, as it is a …   Wikipedia

Книги

Другие книги по запросу «спати» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

Мы используем куки для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать данный сайт, вы соглашаетесь с этим.