-
1 спарити
I1) ( подвергнуть действию пара) пропа́рить; диал. подпа́рить; ( допустить порчу чего-либо влажного в результате согревания) спа́рить2) ( молоко) стопи́ть3) (повредить огнём, чем-нибудь горячим поверхность чего-либо) диал. обже́чь; (солнцем, ветром, зноем) опали́ть; ( жидкостью) обвари́ть4) (перен.: наказать) вы́пороть, вы́сечьII спец.спа́ривать, спа́рить -
2 спарити
матем. спа́ривать -
3 спарити
спараваць -
4 вспаривать
вспарить розпарювати (и парити), запарювати, сов. розпарити, спарити, запарити. -рить лошадь - умилити, утанажити (коня). -вать, -рить спину - спороти (спину), бити (вибити) різками, канчуками, парити, спарити, випарити, одчухрати, одшмагати. Вспаренный -1) розпарений;2) (о коне) умилений, утанажений;3) вибитий різками (канчуками), одшмаганий, одчухраний.* * *несов.; сов. - всп`арить1) розпа́рювати, розпа́рити, сов. спа́рити; ( взмыливать - лошадь) зми́лювати, зми́лити, уми́лювати, уми́лити2) (сов.: больно высечь) спа́рити, напа́рити; відшмага́ти -
5 обварити
obwarytyдієсл. -
6 спараваць
случитиспаритисхрестити -
7 вздувать
вздуть1) (огонь, угли) роздмухувати, (сов.) роздмухати;2) обдимати, обдути, надимати, здути, набубнити. [Зеленої конюшини не давай багато коням, бо обдимає (Звиног.). Живіт обдуло, набубнило. Як із'їсть муха отрути, так її й зідме]. Вздуть многих - пообдимати;3) вздуть цену - нагнати ціну. [На все таку ціну нагнали (понаганяли), що бідному тепер не докупитися];4) (только сов.) одлупцювати, одлушпанити, спарити, дати перцю (гарту), оддухопелити. [Одлупцюю так, що довго пам'ятатимеш].* * *несов.; сов. - вздуть1) ( дуновением поднимать) здійма́ти, зня́ти и здійня́ти и мног. поздійма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти; ( надувать) надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти2) (увеличивать в объёме; раздувать) здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти; обдима́ти, обду́ти3) (перен.: чрезмерно повышать) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, наганя́ти, нагна́ти\вздувать це́ны — роздува́ти, розду́ти (здува́ти, зду́ти, наганя́ти, нагна́ти) ці́ни
-
8 вскипятить
закип'ятити (Звин.), а теснее - (воду) зокропити, (молоко) спарити. Вскипячённый - (за)кипілий, а теснее - (о воде) зокроплений, (о молоке) спарений.* * *закип'яти́ти, скип'яти́ти -
9 кипятить
вскипятить что кип'ятити, закип'ятити що. -тить воду - окріп гріти, нагріти, окропити, зокропити, варити, зварити воду. -тить молоко - (на огне) варити, зварити, (в духу) парити, спарити, пря[а]жити, прягти, спря[а]жити, затоплювати, затопити молоко. [Заходилась гріти окропи, щоб сорочки золити (бучить) (М. Грінч.). Спарила два глечики молока (Київщ.)]. Кипятить, прокипятить хирург. инструменты - кип'ятити, викип'ятити хірургічне начиння (струмент). Кипячённый - (о жидкости) зокроплений, варений, грітий, прокипілий; (о молоке) варене, (в духу) (с)парене, (с)пря[а]жене (молоко); (о хирург. инструментах) прокипіле, викип'ячене хірургічне начиння (струмент). [Воду п'ємо варену (зокроплену), а сирової не п'ємо (М. Грінч.). Не пий непрокипілої води (Крим.)].* * *кип'яти́ти -
10 кипяток
окріп (р. окропу), кип'яч (-чу), кип'яток (-тку), кипень (-пню), вар (-ру). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.). Іван подав окріп до чаю (Коцюб.). Схопиться, наче хто на його кип'ячем линув (М. Вовч.). Попариш гладишечки (кувшины) отим варом (Борзенщ.). Відступись, а то так кип'ятком і лину (Хорольщ.)]. -ком обварить - спарити що, кого окропом (кипнем, варом). [Спарила руку окропом (Харківщ.). Кипнем її спарив (Основа)].* * *окрі́п, род. п. окро́пу, кип'ято́к, -тку́; диал. ки́пень, -пню, вар, -у, кип'я́ч, -у -
11 Искипятить
закип'ятити, (молоко) спарити, спряжити (молоко), (воду) зокропити; см. Вскипятить. -
12 Подпаривать
подпарить (снизу) підпарювати, підпарити, (о мног.) попідпарювати, (немного распарить) розпарювати, розпарити трохи, (уварить в пару) тушкувати в духу, за[в]тушкувати. -рить лошадь - спарити коня. Подпаренный - підпарений, (о мног.) попідпарюваний; розпарений; за[в]тушкований. -ся - підпарюватися, підпаритися и т. д.; бути підпареним и т. д. -
13 спараваць
случитиспаритисхрестити
См. также в других словарях:
спарити — I див. спарювати. II рю, риш, док., перех. 1) Док. до парити. ||Скип ятити, перев. витримавши на малому жару в печі (молоко, вершки); спряжити. 2) Зігріти до утворення пари. || Допустити псування, гниття і т. ін. чого небудь вологого внаслідок… … Український тлумачний словник
спарити — 1 дієслово доконаного виду об єднати спарити 2 дієслово доконаного виду спряжити … Орфографічний словник української мови
спарений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити I. 2) у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким , чим небудь. || З єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об єднано дві частини; здвоєний. || Який виконується двома особами, двома… … Український тлумачний словник
неспарений — а, е. 1) Який не є спареним (див. спарений I). 2) Якого не спарили (див. спарити II) … Український тлумачний словник
