спалити

См. также в других словарях:

• спалити — див. спалювати …   Український тлумачний словник

• спалити — [спали/тие] л у/, лиеш; нак. ли/, л і/т …   Орфоепічний словник української мови

• спалити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• поспалювати — юю, юєш, док., перех. Спалити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

• спалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спалити. || спа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав дії вогню, сонця і т. ін.; обпалений, почорнілий. || Висохлий від спеки. || Дуже засмаглий. || Пересохлий від внутрішнього жару; вкритий… …   Український тлумачний словник

• спаленний — а, е. 1) Якого можна спалити. 2) Який може згоріти, здатний горіти …   Український тлумачний словник

• спалення — я, с. Дія за знач. спалити …   Український тлумачний словник

• спекти — I спечу/, спече/ш; мин. ч. спік, спекла/, спекло/; наказ. сп. спечи/; док., перех. і без додатка. 1) Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). || розм. Засмажити (м ясо, рибу і т. ін.). 2) перен., зневажл.… …   Український тлумачний словник

• въєже — сожещи є треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI] …   Толковый украинский словарь

• сожещи — въєже сожещи є треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI] …   Толковый украинский словарь

• мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… …   Словник синонімів української мови