-
1 спадок
ч; = спадщина -
2 спадок
I - дкуспад, у́быльII -дку; = спа́дщина, -и1) насле́дство; насле́диеу спа́док — в насле́дство; по насле́дству
2) (совокупность природных свойств организма, унаследованных от родителей) насле́дственность -
3 спадок
spadokч. -
4 спадок
მემკვიდრეობა, დანატოვარი -
5 спадок
спадчына -
6 спадок
asabalıq, miras -
7 დანატოვარი
спадок -
8 наследие
спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), спадщина; срв. Наследство. [Ти, Прометею, спадок нам покинув великий, незабутній (Л. Укр.). Є цілі вирази - спадки тих часів, як семінаристи мусіли балакати по-латинськи (Свидниц.). Літературна спадщина старих часів (М. Зеров). Війну і військо вважали за пережиток, за спадщину старого ладу (Рада)]. В -дие - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку, спадщиною, спадком. -дие предков, дедов, отцов - предківські спадки (предківщина), дідівські (прадідівські) спадки (дідівщина, дідизна, прадідівщина), батьківщина. [Кожна народність живим словом боронить предківських спадків (Куліш). Свідок слави, дідівщини з вітром розмовляє (Шевч.). Гине слава, батьківщина (Шевч.)].* * *спа́дщина, спа́док, -дку -
9 мирас
спадок, спадщина Г; мирас илен биле бағышла- подарувати у спадок Г; мирас алдістати спадок Г. -
10 arv
спадок, спадщина -
11 efterladenskab
спадок; спадщина -
12 наследство
спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.* * *1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́знапо \наследство ву — у спа́дщину, у спа́док
2) см. наследование 2) -
13 legacy
-
14 наследовать
1) кому - спадкувати по кому, діставати, одержувати, сов. дістати, одержати спадщину (спадок) по кому. Дети -дуют отцу - спадщина по батькові припадає (спадає) дітям;2) что - діставати, одержувати, здобувати, переймати, відбирати, сов. дістати, одержати, здобути, перейняти; відібрати у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичувати, сов. одідичити що; спадкувати. -вать родительский престол - переймати, оконч. перейняти в спадщину (заступати, заступити) батьківський престол (трон), заступати, заступити батька на престолі, (гал.) одідичувати, одідичити престол (трон). -вать царство небесное, церк. - осягати, осягнути царство небесне (Біблія). Наследованный - дістаний (одержаний, здобутий, перейнятий, відібраний) у (на) спадщину (у и на спадок и т. п.), одідичений; осягнутий.* * *несов., сов.1) (что-л.) оде́ржувати (-жую, -жуєш) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржати в спа́дщину (в спа́док), дістава́ти (-стаю́, -стає́ш) в спа́дщину (в спа́док), діста́ти (-ста́ну, -ста́неш) в спа́дщину (в спа́док), успадко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, успа́дкувати, -ку́ю, -ку́єш2) (кому-л.) юр. спадкува́ти, успадкува́ти -
15 hereditarily
advспадково, у спадок* * *advспадково; у спадок -
16 heritage
n1) спадщина, спадок; спадкоємне майно2) наслідок, результат3) традиція4) частка спадщини5) бібл. стародавній народ Ізраїлю6) бібл. церква* * *n1) спадок, наслідувана нерухомість; спадщина (нaпp., культурна); традиція3) peл. древній народ Ізраїлю4) peл. ( християнська) церква -
17 inheritance
n1) успадкування2) спадщина, спадкоємне майно3) спадок4) біол. спадковість* * *nlaw of inheritance — спадкоємне право; успадкування ( властивостей)
2) спадщина, спадок; наслідок; спільне надбання3) бioл. спадковість -
18 legacy
-
19 estate
1. ком. майно; маєтність; власність; статок; достатки; багатство; 2. маєток; 3. юр. юридична власність; речове право; право речового характеру; 4. спадщина; спадок; успадкування1. сукупна власність у формі матеріальних і нематеріальних благ; 2. володіння земельною власністю або участь у земельній власності; 3. правовий статус власника щодо своєї власності; 4. власність, майно тощо, що залишаються після смерті власника═════════■═════════bankrupt's estate майно неспроможного боржника • майно банкрута; corporate estate майно підприємства • майно компанії; deceased estate майно покійника/ покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної) • маєток покійника/покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної); encumbered estate заставлений маєток • заставлена нерухомість; entailed estate заповідне майно; freehold estate безумовне право власності на нерухоме майно • фригольд; hereditary estate спадкове майно • спадщина • спадок • успадкування; joint estate спільне майно; leasehold estate орендований маєток • речове право орендаря; partnership estate майно товариства; personal estate особисте майно; residuary estate незаповідана частина спадщини • спадкове майно без боргів; separate estate відокремлене майно; settled estate закріплене майно; testamentary estate заповідане майно; trust estate майно, що передається на підставі довіреності; vested estate належне майно═════════□═════════estate at sufferance володіння за мовчазною згодою власника; estate at will нестрокова оренда • нестрокове орендне право; estate by the entirety подружня спільність майна; estate for life довічне володіння майном; estate in common спільне володіння в частках; estate in coparcenary спільне успадкування; estate in dower майно, яке переходить до вдови за правом довічного володіння; estate in entirety подружня спільність майна; estate in freehold право власності на нерухомість; estate in joint tenancy спільне право на нерухомість; estate in land право на нерухомість; estate in severalty самостійне незалежне майно; estate of inheritance земельна власність, яка переходить у спадщину; estate planning планування майна; estate subject to a conditional limitation обмежене за часом речове право; estate tail заповідне майно з обмеженою власністю; estate tax майновий податок; estate upon condition умовне право на нерухомість • умовно обмежене речове право═════════◇═════════маєток, маєтність < прасл. основи *majǫt, пов'язаної з *jьmeti — мати (ЕСУМ 3: 358); форма маетностей у значенні «земельне володіння» фіксується уже в 1430 р. (CCM 1: 570); майно < ст. сл. нмамь < прасл. *jьmati, *jьmamь — брати, мати (ЕСУМ 3:414) -
20 відказувати
= відказати1) ( відповідати) to answer, to reply2) ( залишати в спадок) to bequeath smth. to smb., to leave by will
См. также в других словарях:
спадок — I дку, ч. Те саме, що спадщина. Діставати у спадок. Залишати у спадок. II дку, ч., рідко. Те саме, що спад I 1). Іти на спадок … Український тлумачний словник
спадок — [спа/док] дку, м. (ў) дку, мн. дкие, дк іў … Орфоепічний словник української мови
спадок — 1 іменник чоловічого роду спадщина спадок 2 іменник чоловічого роду зменшення; занепад рідко … Орфографічний словник української мови
спадок — падання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
спадок — спадщина … Лемківський Словничок
спадковість — вості, ж. 1) Одна з основних властивостей живих організмів, що проявляється у збереженні й відтворенні у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико хімічних особливостей і життєвих функцій батьків. 2) Сукупність природних… … Український тлумачний словник
Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство … Википедия
Овсянникова, Любовь Борисовна — Любовь Борисовна Овсянникова Дата рождения: 1947 год(1947) Овсянникова Любовь Борисовна родилась в 1947(1947 … Википедия
Малаков, Дмитрий Васильевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Малаков. Дмитрий Васильевич Малаков Дата рождения: 13 октября 1937(1937 10 13) (75 лет) Место рождения: Киев Дмитрий Васильевич Малаков историк … Википедия
відказувати — ую, уєш, недок., відказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) Говорити у відповідь, відповідати. || Відповідати на запитання письмово, листовно. 2) розм. Заповідати комусь що небудь перед смертю, залишати в спадок. 3) діал. Відмовляти. 4) розм. Те саме, що… … Український тлумачний словник
відписувати — ую, уєш, недок., відписа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. 1) також без додатка. Відповідати комусь листовно. || Повідомляти листом про щось. 2) Письмово заповідати кому небудь своє майно у спадок. 3) діал. Списувати, переписувати … Український тлумачний словник