-
1 спадкове кільце
насле́дственное кольцо́Українсько-російський політехнічний словник > спадкове кільце
-
2 hereditary right
-
3 inheritance law
спадкове право ( об'єктивне); закон про успадкування -
4 law of inheritance
спадкове ( об'єктивне) право -
5 parental estate
-
6 succession law
спадкове право ( об'єктивне); закон про порядок успадкування ( престолу тощо) -
7 law of succession
спадкове право; правонаступність -
8 наследование
1) кому - спадкоємство, спадкування по кому, діставання, одержування, оконч. дістання, одержання спадщини (спадку) по кому;2) чего - діставання, одержування, відбирання, оконч. дістання, одержання, відібрання чого у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком), (гал.) одідичування, оконч. одідичення чого; спадкоємство (чого), спадкування. [В спадкоємстві жінка завжди одержує меншу частину (Азб. Комун.)]. - ние по завещанию, по закону - спадкоємство (спадкування) за духівницею, за законом (з права, правом). -ние чьего-л. имущества - спадкоємство (спадкування) по кому. -ние престола - заступання (спадкове переймання, оконч. перейняття) престолу. Право -ния - право спадкоємства, спадкове право. [Ченців позбавлено права спадкоємства (Київ)]. Порядок -ния - порядок спадкоємства.* * *1) (чего-л.) оде́ржування (діставання) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржання в спа́дщину (в спа́док), успадко́вування, успадкувяння, спадкоє́мство, спадкува́ння2) (кому-чему-л.) юр. спадкува́ння, успадкува́ння -
9 estate
1. ком. майно; маєтність; власність; статок; достатки; багатство; 2. маєток; 3. юр. юридична власність; речове право; право речового характеру; 4. спадщина; спадок; успадкування1. сукупна власність у формі матеріальних і нематеріальних благ; 2. володіння земельною власністю або участь у земельній власності; 3. правовий статус власника щодо своєї власності; 4. власність, майно тощо, що залишаються після смерті власника═════════■═════════bankrupt's estate майно неспроможного боржника • майно банкрута; corporate estate майно підприємства • майно компанії; deceased estate майно покійника/ покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної) • маєток покійника/покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної); encumbered estate заставлений маєток • заставлена нерухомість; entailed estate заповідне майно; freehold estate безумовне право власності на нерухоме майно • фригольд; hereditary estate спадкове майно • спадщина • спадок • успадкування; joint estate спільне майно; leasehold estate орендований маєток • речове право орендаря; partnership estate майно товариства; personal estate особисте майно; residuary estate незаповідана частина спадщини • спадкове майно без боргів; separate estate відокремлене майно; settled estate закріплене майно; testamentary estate заповідане майно; trust estate майно, що передається на підставі довіреності; vested estate належне майно═════════□═════════estate at sufferance володіння за мовчазною згодою власника; estate at will нестрокова оренда • нестрокове орендне право; estate by the entirety подружня спільність майна; estate for life довічне володіння майном; estate in common спільне володіння в частках; estate in coparcenary спільне успадкування; estate in dower майно, яке переходить до вдови за правом довічного володіння; estate in entirety подружня спільність майна; estate in freehold право власності на нерухомість; estate in joint tenancy спільне право на нерухомість; estate in land право на нерухомість; estate in severalty самостійне незалежне майно; estate of inheritance земельна власність, яка переходить у спадщину; estate planning планування майна; estate subject to a conditional limitation обмежене за часом речове право; estate tail заповідне майно з обмеженою власністю; estate tax майновий податок; estate upon condition умовне право на нерухомість • умовно обмежене речове право═════════◇═════════маєток, маєтність < прасл. основи *majǫt, пов'язаної з *jьmeti — мати (ЕСУМ 3: 358); форма маетностей у значенні «земельне володіння» фіксується уже в 1430 р. (CCM 1: 570); майно < ст. сл. нмамь < прасл. *jьmati, *jьmamь — брати, мати (ЕСУМ 3:414) -
10 admortizatione
відчужувати нерухомість (в т. ч. на користь корпорації); перетворювати спадкове володіння нерухомістю у право "мертвої руки"; погашення ( боргу); амортизувати -
11 amountant
який вступає ( на престол тощо); який передається по висхідній лінії ( про спадкове майно) -
12 appointor
особа, яка розподіляє спадкове майно за дорученням -
13 ascend
вступати (на престол, в союз тощо); вести (своє) походження; передаватися по висхідній лінії ( про спадкове майно)- ascend the political Olympus
- ascend the throne
- ascend to the throne -
14 ascendantt
-
15 death duties
= death-duties спадкове мито; податок на спадщину -
16 law of succession
спадкоємне право, спадкове право ( об'єктивне); норми права, що регулюють правонаступництво держав -
17 succession
успадкування; наступництво; правонаступництво; спадкоємність, наступність; порядок успадкування ( держав); спадкове право; послідовний ряд передач правового титулу; спадщина; майно, що переходить у спадщину; спадкоємці, нащадки; низка- succession crisis
- succession duty
- succession in title
- succession law
- succession of states
- succession on intestacy
- succession right
- succession state
- succession statute
- succession tax
- succession to borders
- succession to office
- succession to the presidency
- succession to the throne -
18 imitation
n1) наслідування, імітування; копіювання2) передражнювання3) імітація; підробка4) копія5) муз. імітація6) біол. наслідувальне забарвлення* * *n1) наслідування, копіювання, імітація; копіювання, передражнювання2) імітація, підробка; сурогат; копія3) мyз. імітація4) бioл. спадкове забарвлення -
19 imitation
n1) наслідування, копіювання, імітація; копіювання, передражнювання2) імітація, підробка; сурогат; копія3) мyз. імітація4) бioл. спадкове забарвлення -
20 имущество
майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.* * *майно́, скарб, -у, добро́, має́тність, -ності; диал. худо́багосударственное \имущество во — держа́вне майно́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
аглікеноз — у, ч. Спадкове захворювання, пов язане з відсутністю ферменту, що відповідає за синтез глікогену уридиндифосфат глюкозо глікогентрансферази (глікогенсинтетази) … Український тлумачний словник
акромеланізм — у, ч. Спадкове, своєрідне забарвлення тварин, при якому, на відміну від альбінізму, пігмент меланін в організмі частково збережений … Український тлумачний словник
акропігментація — ї, ж. Спадкове захворювання, для якого характерна гіперпігментація шкіри кінцівок, інколи – шиї, обличчя, промежини … Український тлумачний словник
алімфоцитоз — у, ч. Спадкове захворювання, для якого характерна відсутність клітинних реакцій імунулогічного захисту … Український тлумачний словник
алкантонурія — ї, ж. Спадкове захворювання, для якого характерні розлад обміну тирозину … Український тлумачний словник
арахнодактилія — ї, ж. Спадкове ураження сполучної тканини, яке в основному проявляється аномаліями кісткової системи … Український тлумачний словник
гемоглобінопатія — ї, ж. Спадкове захворювання, спричинене наявністю в еритроцитах гемоглобінів порушеної структури … Український тлумачний словник
гемофілія — ї, ж., мед. Спадкове захворювання людини і тварин, яке характеризується значними й тривалими кровотечами внаслідок порушення властивості крові зсідатися … Український тлумачний словник
генодерматоз — у, ч., мед. Спадкове захворювання шкіри … Український тлумачний словник
гепатоцеребральний — а, е: •• Гепатоцеребра/льна дистрофі/я спадкове захворювання, яке характеризується поєднанням цирозу печінки з дистрофічним процесом у головному мозку. Гепатоцеребра/льний симпто/м комплекс симптомів, які є проявом порушення функції печінки в… … Український тлумачний словник
гістидинемія — ї, ж. Спадкове захворювання, яке зумовлене порушенням обміну гістидину; клінічно проявляється відставанням у розумовому розвитку, розладом координації рухів, судомами, порушенням мовлення … Український тлумачний словник