Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

сочинение

  • 1 сочинение

    1) ( действие) склада́ння, скла́дення; писа́ння; компонува́ння; вига́дування, виду́мування; улашто́вування, улаштува́ння
    2) ( произведение) твір, род. п. тво́ру
    3) школьн. твір
    4) ( выдумка) ви́гадка, ви́думка
    5) грам. суря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > сочинение

  • 2 исследование

    1) (действ.) оконч. дослідження, дослід, розслід (-ду) чого; неок. - см. Исследывание. [Дослідження історичних законів, тексту. Хімічні досліди. Тільки науковий дослід може довести, що це позичений, а не свій сюжет (Грінч.)];
    2) (в отвл. знач.: результат, научн. сочинение) дослід (-ду), розслід, (научн. сочин. ещё) розвідка, розправа, студія. [Я, було, замість досліди робити, читаю Садія, мов белетристичне писання (Крим.). Дотеперішні розсліди в історії нашого письменства (Єфр.). Професор писав рецензію на одну математичну розвідку (Крим.). І за тиждень написав я чималу таки розправу (Самійл.)]. -ния (научные сочин.) по истории - розвідки, досліди з історії. -ние в области чего - дослід в царині чого, дослід коло чого, над чим. [Досліди коло старого письменства ще й досі не завершено (Єфр.)]. -ние больного - огляд, оглядання, дослід хорого. -ние крови - (процесс) дослідження, дослід крови, (результат) дослід крови. -ние места преступления - обслідування (обслід) місця злочину, обслід на місці злочину.
    * * *
    1) ( действие) дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування
    2) ( научное сочинение) дослі́дження, ро́звідка

    Русско-украинский словарь > исследование

  • 3 кандидатский

    кандидатський. -кое сочинение - кандидатська робота (праця).
    * * *
    кандида́тський

    \кандидатский стаж — кандида́тський стаж

    Русско-украинский словарь > кандидатский

  • 4 капитальный

    1) (к капиталу относ.) капіталовий;
    2) капітальний, (основательный) ґрунтовний, (главный) головний, (прочный) міцний. -ный ремонт - великий, капітальний ремонт. -ная постройка - капітальна, міцна будівля. -ная стена - головна, капітальна стіна. -ная работа, сочинение (в научн. отн.) - ґрунтовна, капітальна праця, -ний твір.
    * * *
    капіта́льний; ( основательный) ґрунто́вний, фундамента́льний

    Русско-украинский словарь > капитальный

  • 5 медальный

    медальний, медалевий. -ная работа (сочинение) - медальна праця, праця на медалю.
    * * *
    меда́льний

    Русско-украинский словарь > медальный

  • 6 музыкальный

    музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).
    * * *
    2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льний

    музыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра

    Русско-украинский словарь > музыкальный

  • 7 наполнять

    наполнить
    1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;
    2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -
    1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];
    2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -
    1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;
    2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].
    * * *
    несов.; сов. - нап`олнить
    напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

    Русско-украинский словарь > наполнять

  • 8 оканчивать

    окончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, сов. докінчати и докінчити, закінчувати, сов. закінчати, закінчити, викінчувати, викінчити, (о многих) покінчати, покінчити, подокінчувати и подокінчати и т. д., (завершить) виве[і]ршувати, вивершити, дове[і]ршувати, довершити, заве[і]ршувати, завершити, повершити, доходити, дійти кінця, доводити, довести (до) краю, доходити, дійти, подоходити чого. Начал и не -чил - почав і не скінчив. -чивая свою речь… - кінчаючи (закінчуючи) своє слово (свою промову)… -чивая обзор истории украинской литературы - доводячи до краю огляд історії українського письменства (Єфр.). Едва -чил - ледві дійшов кінця. Не -чили высшей школы - не покінчали вищої школи, вищих шкіл не подоходили (Куліш). -чить курс (наук) - добути курсу (навчання). -чить дело, работу - (с)кінчити, докінчити справу, діло, роботу, доробити роботу. -чить дела, работы - покінчати, покінчити, поробити справи, діла, (все) діло, (всю) роботу. Начал и не -чил делать - почав і не доробив. -чить произведение, сочинение - докомпонувати твір. [Я докомпонував «Чорну Раду» (Куліш)]. -вать, -чить полевые или другие хозяйств работы - оброблятися, обробитися. Срв. Обсеяться, Обжинаться и т. п. -вать, -чить жизнь - віку доживати, дожити, віку добивати, добити, довікувати. Оконченный - скінчений, докінчений, закінчений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончить
    кінча́ти, кінчи́ти и покінча́ти, скінча́ти ( редко) и скі́нчувати, скінчи́ти и скі́нчити и поскі́нчувати; ( заканчивать) закі́нчувати, закі́нчи́ти; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити

    Русско-украинский словарь > оканчивать

  • 9 просматривать

    просмотреть
    1) переглядати, переглянути, перегледжувати, перегле[я ]діти, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, (о мн.) попереглядати, поперегледжувати, попере[попро]дивлятися що. [Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала (Неч.-Лев.). Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.). Передивився ввесь рукопис]. -реть сочинение - переглянути (проглянути) писання (твір, працю);
    2) (проглядеть, пропускать, не заметив) неоглядати, недоглянути и недогледіти (недоглядіти), недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, пробачити, (прозевать) проморгати, проґавити що; (см. Проглядеть). [Я сховався в кущі, а він ішов та й пробачив мене (Лубенщ.)]. -реть несколько опечаток в корректуре - недогледіти (проморгати) декілька (друкарських) помилок у коректі;
    3) просмотреть на кого, на что известное время - продивитися на кого, на що якийсь час. -рел всю ночь на северное сияние - усю ніч продивився (усю ніч видивлявся) на північне сяйво (на північну заграву). -реть глаза - очі видивити. [Поки сина ожениш - очі видивиш]. -реть все окна - усі вікна видивитися. [Усі вікна видивилась, виглядаючи вас (Васильч.)]. Просмотренный -
    1) переглянутий, перегледжений;
    2) недоглянутий, недогледжений, недодивлений; проминутий, проморганий. -ться -
    1) переглядатися, бути переглянутим, перегледженим, передивлятися, бути передивленим;
    2) -реться - прогле[я]дітися, недодивитися. [Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись (Ном.)].
    * * *
    несов.; сов. - просмотр`еть
    1) (пересматривать, знакомиться с чем-л.) перегляда́ти, перегля́нути и перегляді́ти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) ( кого-что - не замечать) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти (кого-що, чого), недобача́ти, недоба́чити (кого-чого); ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти, -пущу́, -пустиш (кого-що)
    3) (несов.: смотреть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], пролива́тися

    Русско-украинский словарь > просматривать

  • 10 ссылаться

    I страд.
    1) засила́тися; посила́тися
    2) проганя́тися
    II несов.; сов. - сосл`аться
    1) (указывать на кого-что-л.) посила́тися, посла́тися (пошлю́ся, пошле́шся), поклика́тися, покли́катися, -кли́чуся, -кли́чешся; (указывать на кого-л. в качестве подтверждения диал.) здава́тися, зда́тися (зда́мся, здаси́ся), припуска́тися, припусти́тися, -пущу́ся, пу́стишся
    2) (на книгу, сочинение) посила́тися, посла́тися
    3) см. сноситься II

    Русско-украинский словарь > ссылаться

  • 11 ссылка

    I
    засла́ння; засила́ння

    быть (находиться) в \ссылка ке — бу́ти на засла́нні

    II
    1) ( действие) посила́ння, покли́кання; посила́ння
    2) (указание на книгу, на сочинение) посила́ння

    Русско-украинский словарь > ссылка

  • 12 Написывать

    написать
    1) написувати чого, написати що и чого, списувати, списати про що, (начертывать) накреслювати, накреслити, (нацарапывать, намарывать) надряпувати чого, надряпати що и чого, нашкрябувати чого, нашкрябати що и чого, нариґлювати, нариґувати, набазграти, (о мног.) понаписувати, пописати, понакреслювати, понадряпувати, понашкрябувати, понариґльовувати що и чого. [Напиши оце слово (Сл. Гр.). Написав дечого на перший раз (Квітка). Вона взяла й понаписувала на всіх воротях (Рудч.). У книгах усе як- раз пописано (Основа 1862). Врадили про все в тім папері списати; як уміли так і списали (Грінч.). Та вирвемо по листочку, спишемо по письмочку (Гнід.). Коли й надряпає що по- вкраїнському, то се не великого важить (Грінч.). Це він сам нариґував, щоб нас піддурити (Богодух.)]. -сать письмо кому - написати листа кому, до кого, (диал.) налистувати кому, до кого, (о мног.) пописати, понаписувати листи. [Приведеш до мене, як попишу листи (Куліш)]. -сать в письме (уведомить) - написати, прописати, приписати (в листі). [У листі написав їй про все (Богодух.). Чому-ж ти мені зараз сього не прописала? (М. Вовч.). Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали (Київщ.)]. -сать в ответ кому - відписати кому. [Я відписав тобі того самого дня, як твого листа одібрав (Київщ.)]. -сать книгу, сочинение - написати (скласти) книгу, твір. -сать (составить) список, постановление, завещание - написати (списати, скласти) спис, ухвалу, духівницю (заповіт, тестамент). [Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Списав Хмельницький на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш). Списали постанову (Грінч.). І тестамент сама списала свій (Грінч.)];
    2) -сать красками, кистью, образами - змалювати, намалювати, вималювати фарбами, пензлем, образами), (устар.) написати, списати, виписати кого, що. [Була чорнява, в рум'янцях, - змалювати-б таку та дивитися (М. Вовч.). Твоє біле личко да й намалювати (Чуб.). Коли-б мені тії малярі, вималювала-б милого собі (Метл.). Ой ти, Оксано, паняночко, в тебе личко, як яблучко, - не так личко, як ти сама, як на картині написана: писав три дні ще й три годині, доки виписав як на картині; писав три дні ще й три ночі, доки виписував карії очі (Пісня). Типи в повісті змальовано майстерно (Київ)];
    3) см. Надписывать. Написанный -
    1) написаний, списаний, накреслений, надряпаний, нашкрябаний, нариґльований, набазграний, понаписуваний и т. п.;
    2) змальований, намальований, вималюваний, списаний, виписаний (на картині). [До того часу у нас не було докладної програми, списаної на папері (Азб. Ком.). Зовсім ніби картина намальована штучним пензлем (Н.-Лев.)]. Красиво -ный - гарно (красно) написаний; краснописний;
    3) см. Надписанный. -ться -
    1) написуватися, написатися, списатися, накреслитися, надряпатися, нашкрябатися, нариґлюватися, (о мног.) понаписуватися, пописатися и т. п.; бути написаним, списаним, понаписуваним и т. п. [Як що пописалося у Шевченка під надихом фальшованої історичньої традиції, так воно й заклякло навіки (Куліш). Глянь, як гарно написалося (Київщ.)]. Видно так ему на роду -сано - мабуть уже так йому судилося (на віку написано). Что -сано пером, того не вырубишь топором - що написано пером, того не вивезеш і волом (Номис);
    2) змалюватися, намалюватися, вималюватися; бути змальованим, намальованим; (устар.) написатися, списатися, виписатися;
    3) (записываться) записуватися, записатися, (о мног.) позаписуватися, пописатися. Он -сался купцом - він записався в крамарі;
    4) см. Надписываться;
    5) (вдоволь, сов.) написатися, (красками) намалюватися, (о мног.) понаписуватися, понамальовуватися.

    Русско-украинский словарь > Написывать

См. также в других словарях:

  • СОЧИНЕНИЕ — СОЧИНЕНИЕ, сочинения, ср. 1. только ед. Действие по гл. сочинить сочинять. Заниматься сочинением стихов. 2. Литературное произведение. Философское сочинение. Сочинение по медицине. Сочинения Гоголя. Собрание сочинений. 3. Школьное упражнение в… …   Толковый словарь Ушакова

  • Сочинение — может означать: Сочинение (синтаксис) Сочинение (учебное) Произведение См. также Сочинение ко Дню победы Сочинение про дедушку (мультфильм) Сочинение Сатурналии …   Википедия

  • сочинение — Творение, компиляция, композиция, пьеса, статья, фельетон. Ср. . См. книга... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сочинение творение, компиляция, композиция, пье …   Словарь синонимов

  • СОЧИНЕНИЕ — (паратаксис) в лингвистике синтаксическая связь соединения грамматически равноправных единиц языка: слов, словосочетаний, предложений. Основные разновидности сочинительной связи соединительная, противительная, разделительная …   Большой Энциклопедический словарь

  • СОЧИНЕНИЕ — СОЧИНЕНИЕ, я, ср. 1. см. сочинить. 2. То, что сочинено, художественное, научное произведение. Собрание сочинений Маяковского. Музыкальное с. 3. Вид письменной школьной работы изложение своих мыслей, знаний на заданную тему. Классное с. Домашнее с …   Толковый словарь Ожегова

  • СОЧИНЕНИЕ — на вольную тему. Жарг. студ. Шутл. (мед.). Учебная история болезни. (Запись 2004 г.) …   Большой словарь русских поговорок

  • Сочинение —     СОЧИНЕНИЕ, или ПАРАТАКСИС. Такой способ сочетания предложений, при котором никакими формальными признаками не обозначена зависимость одного из них от другого. С. предложений в русском яз. обозначается союзами, теми же, какие служат и для… …   Словарь литературных терминов

  • СОЧИНЕНИЕ — СОЧИНЕНИЕ. Вид творческого задания, письменная самостоятельная работа учащихся; изложение собственных мыслей, переживаний, суждений, намерений. С. рассматривается как упражнение для развития связной речи, умений построения текста и применяется на …   Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам)

  • сочинение — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? сочинения, чему? сочинению, (вижу) что? сочинение, чем? сочинением, о чём? о сочинении; мн. что? сочинения, (нет) чего? сочинений, чему? сочинениям, (вижу) что? сочинения, чем? сочинениями, о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Сочинение — (паратаксис, координация)  синтаксическая связь грамматически равноценных единиц языка, из которых ни одна не может быть сведена на положение компонента другой, располагающая своей системой средств выражения  сочинительными союзами (см. Союз).… …   Лингвистический энциклопедический словарь

  • сочинение — вид синтаксической связи, предполагающий равноправные отношения компонентов и выражение с помощью союзов в словосочетании и сложном предложении; ср. Мороз и солнце и Стоял мороз, и сияло солнце. Сочинительные союзы бывают одиночные (и, а, но) и… …   Литературная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»