-
1 сорок
со́рок, -а\сорок к \сорок ко́в — со́рок сорокі́в
-
2 гривенник
сороківка (сорок коп. на ассигн.), двацятка (20 грошей), гривеник; (серебр. 10 коп. монетка) десятник (зап.). [Той ґудзик - як десятничок завбільшки, а другий - більш од гривні (Свидн.)].* * *гри́веник -
3 сороковка
сорокі́вка, сорокі́вець, -вця, сороко́вець -
4 сороковушка
сорокі́вка, сорокі́вець, -вця, сороко́вець -
5 двугривенник
двугривенный двацятка, (зап.) сороківець (р. -вця), сороківка, (устар.) семигривеник.* * *тж. двугр`ивенныйсорокі́вець, -вця, сорокі́вка, двогри́веник, двогри́вений, -ого -
6 Лишнее
сщ. зайвина, лишка, залишок (-шку), зайве (-ого), залишнє (-нього); срв. Излишек, Избыток. [Марко відлічив собі скільки припадало й одіслав зайвину назад (Грінч.). Діждалась м'ясива, лишку з'їла, її завадило (Основа)]. Он имеет всё необходимое и даже -нее - у його все потрібне є і навіть зайве (зайвина, залишнє). Конфисковать, отобрать -нее - конфіскувати (відібрати) лишки (зайвину). Это уже -нее - це вже надто (над міру, зайве, зайвина). -нее хватить (выпить) - перебрати міру, хильнути через край. С -ним - з лишкою, з залишком, з верхом, з чимсь, з гаком. [Вже сорок з лишкою минає, як ми брались (Кониськ.). Сот зо три з залишком (Квітка). Сорок років з верхом (Павлик). За сорок з чимсь літ (Кониськ.)]. Без -него - без лишку, як раз. [Щоб додому доїхати, то треба без лишку дев'ять карбованців (Крим.)]. Без -него (торг.: без запроса) - без заправи. -
7 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
8 комната
1) кімната, хата (мн. хати, хат). [У нас одна груба на три хаті (Звин.). Онде-ж і вони, ті люди: сидять у третій клубній хаті (Р. Край)]. В доме всего сорок -нат жилых и служебных - в будинку всіх сорок житлових і службових хат. Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней - квартира на (диал. про) дві хати[і] з пекарнею (кухнею). Учреждение помещается, в двенадцати -тах - інституція розташована в дванадцятьох кімнатах. Секретарь находится (помещается) в седьмой -те - секретар пробуває в сьомій кімнаті. Отдельная -та - окрема кімната;2) (горница, покой) кімната, горниця, світлиця, (побольше) покій (-кою), ум. кімнатка, кімнаточка, горничка, світличка, світлочка, (ласкат.) світлонька, покоїк (-ка). [Поставлю хату і кімнату (Шевч.). А йдіть-но, дядьку, вас у горниці кличуть батюшка (Київщ.). В північній столиці, в розкішній світлиці на ліжку лежить бюрократ (Самійл.). Та привели Бондарівну в покої високі (Пісня)]. Верхние, нижние -ты - горішні, долішні кімнати. Гостинная -та - вітальня. Классная -та - класна кімната, клас (-су). Приёмная -та - приймальня. Рабочая -та - робітня. Раздевальная -та - роздягальня. Столовая -та - їдальня. Меблированные -ты - (у)мебльовані кімнати. Обставлять -ты - опоряджати, уряджати кімнати. Убирать -ты - прибирати кімнати, прятати в кімнатах (в хатах).* * *кімна́та; кімнати́на, ха́та; ( светлица) світли́ця, го́рниця, покі́й, -ко́ю -
9 кормить
кармливать годувати, (редко) кормити (-млю, -миш), (продовольствовать, содержать) харчувати, контентувати, (питать) живити (-влю, -виш) кого. [Крадеш? Годуєш борщем з червою? (Коцюб.). Хлібом кормлять, а стеблом очі колють (Номис). Україна їх харчувала (Куліш). Жінки обіцянку дали людей контентувати (Г. Барв.)]. -мить ребёнка грудью - годувати дитину груддю, давати дитині грудь. В этом ресторане хорошо - мят - у цьому ресторані добре годують. -мить из рук - годувати з рук кого. -мить лошадей (в дороге) - попасати, попасувати коні. Проехать сорок вёрст не -мя - проїхати сорок верстов без попасу (не попасаючи коні). -мить вволю кого - годувати досхочу кого, (домашн. животных) годувати уприпуст (невпоїд) (худобу). -мить кого завтраками - (по)жданиками годувати кого. Соловья баснями не -мят - соловей піснями не ситий. -щие грудью женщины - жінки-годівниці. Кормленный и Кормлённый - годований.* * *1) ( животное) годува́ти, корми́ти2) ( человека) годува́ти; (предоставлять продовольствие, прокармливать) харчува́ти3) (перен.: содержать) годува́ти -
10 бред
марення, маячі[е]ння, маячня. [Температура в нього сорок ступінів, почалося марення. Заговорила поміж риданням щось невиразне, як маячіння (Л. Укр.). Чи се був дивний сон, - чи маячня слабого? (Вороний)]. Буйный бред - шалене маячіння, маячний шал.* * *1) ма́рення, марі́ння, мая́чення, маячі́ння, маячня́; верзі́ння2) ( бессмыслица) маячня́; нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця -
11 брошюра
брошюрка брошура, метелик. [Треба пустити всі твори М. Вовчка дешевими метеликами (Грінч.). Путящої книжки, не метелика, дешевше як за трицять-сорок копійок нема (Крим.)].* * *брошу́ра -
12 далеко
далеко. Очень далеко - ген, геть, геть далеко, далезно. [На бистрому озері ген пливала качка]. Далеко-далеко - ген-ген, гень-гень, геть-геть. [Он гень-гень у жовтій млі безмірної далини синіє щось (Мирн.)]. Далеко вокруг - далеко навкруги, геть навкруги, навколо геть-геть. [Раптом пісня чудова навколо геть-геть залунала. (Л. Укр.)]. Дальше - далі, (зап.) далій, дальш(е), дальненько. Чем дальше - де-далі. Далеко так! - такий світ! [Такий світ ішла та-й удома не застала бабу]. Слишком далеко - далекий світ. [Аж за ирій, - далекий світ, брате! (Шевч.). Он бовваніє ліс дубовий - до нього не далекий світ (Гліб.)]. Туда далеко - це не близький світ. Дальше живущий - дальший, (гал.) обдальний. [Од ближніх сусід і обдальних (Вхр.)]. Как можно дальше - як[що]-найдалі. Далеко тебе до - куди тобі до. Далеко больше чем - геть більше ніж (за, як), геть-геть перескочило за, перейшло за. [Йому тоді вже геть-геть перескочило за сорок (Конис.). Вона геть більш за мене (= чем я) знала (Конис.)].* * *тж. далёко; нареч.далеко; ( при обозначении места для указания на отдаление) ген, геть, усилит. аж ген, аж геть\далеко за... — (спустя много времени после чего-л.) дале́ко за..., ген за..., геть за...; (много больше, чем) бага́то бі́льше [ніж...], дале́ко за
-
13 двадцать
двацять (р. -тьох). Двадцать душ, штук - двацятеро (р. -рох), двацятірко, двацяток (р. -тка). [Двацяток юнаків аби зібрав, - і мури ми зруйнуєм (Грінч.)]. Двадцать копеек - двацятка, (только правобер.) сороківка (= 40 шагів) і (устар.) семигривеник.* * *два́дцять, -ти́ и -тьо́х; два́дцятеро, -тьо́х; двадця́ток, -тка -
14 дело
діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).* * *1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло2) ( административное или судебное разбирательство) спра́вауголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва
3) канц. спра́вапа́пка для дел — па́пка для справ
4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́лодруго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло
-
15 дойный
дійний. Дойный скот, соб. - дійняк. [Та ще к тому убогий: сорок тисяч дійняку, ялівнику без ліку (Пісня)].* * *ді́йнийдо́йная коро́ва — ді́йна коро́ва
-
16 дополучать
дополучить добирати, добрати, діймати, донімати, дійняти, доняти. [Сам купив кобилу за шісдесять, а продав за сорок, - цілих двацять карбованця не дойняв].* * *несов.; сов. - дополуч`итьдооде́ржувати, дооде́ржати -
17 едать
їдати. [Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала (Ном.)]. См. Есть.* * *многокр.їда́ти; [ча́сто; часте́нько; не раз] ї́сти -
18 заклокотать
заклекотати (-кочу, -кочеш) и -котіти (-кочу, -котиш). [Що коли-б у сорок літ та таким клекотом заклекотіла кров, яких вона клекоче у двадцять літ! (Кониськ.). Як це почую, то аж ненависть заклекотить у мені].* * *заклекота́ти, заклекоті́ти -
19 захлопывать
захлопнуть1) (дверь, крышку и т. п.) (щільно) прибивати, прибити (двері за собою), пристукувати, пристукнути що, закляпувати, закляпнути, захрьопувати, захрьопнути, затріскувати, затріснути що. [Сорок разів казали: ідеш прибивай за собою двері! (Звин.). Я двері зачинила, та не щільно прибила (Звин.). Як виходитимеш, то пристукни двері, бо так не зачиняються (Звин.). Він уліз у скриню, а жінка… його там і закляпнула (Переяславщ.). Одним скоком вибіг на вулицю, затріснув за собою шинкові двері (Франко)]. Западня -нула кого - пастка закляпнула кого. -нуть книгу - згорнути швидко книжку;2) (прихлопнуть ладонью) пристукувати, пристукнути кого, що (муху долонею) Захлопнутый - закляпнутий, (о двери) (щільно) прибитий, пристукнутий, затріснутий, захрьопнутий.* * *несов.; сов. - захл`опнутьзакрива́ти, закри́ти ( закрывать); (дверь, окно и) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш; сов. диал. затрі́снути -
20 квадратный
квадратовий, квадровий, (иногда диал. о поверхности) круглий, (клетчатый) картатий. [Квадратові міри. Хатка завбільшки сорок квадратових аршин (Грінч.). Вся хата була зложена з липових квадратових брусів (Стор.). Картата плахта (Звин.). Наша хата кругла, а ваша довга (Харківщ.)]. -ный корень, мат. - квадратовий корінь.* * *квадра́тний, квадрато́вийквадра́тные ме́ры — квадра́тні мі́ри
квадра́тные ско́бки — квадра́тні (квадрато́ві) дужки́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сорок — сорок … Орфографический словарь-справочник
СОРОК — СОРОК, четыредесять, четыре десятка. Встарь считали сороками: первое сорок, другое сорок и пр. По преданию, в Москве 40 сороков церквей (1600), но их только около тысячи, а разделены они по сорокам на староства или благочиния, хотя в сороке и… … Толковый словарь Даля
СОРОК — СОРОК, сорока (для всех косв.), числ. колич. Название числа 40. К сорока прибавить пять. Написать сорок. || Количество 40. Сорок лошадей. С сорока лошадьми. ❖ Сорок сороков (старин.) о количестве церквей в Москве. «Отозвались колокольни,… … Толковый словарь Ушакова
сорок — СОРОК, сорока, колич. Число и количество 40. За с. кому н. (больше сорока лет). Под с. кому н. (скоро будет сорок лет). | поряд. сороковой, ая, ое. • Огневые сороковые (высок.) о годах Великой Отечественной войны (1941 1945 гг.). II. СОРОК, а,… … Толковый словарь Ожегова
сорок — СОРОК, а, числительное. Много. Да сорок раз я видел его доброту знаешь где!.. Тут сорок академиков Сахаровых с ума сойдут. сорок раз вокруг ноги, через жопу в сапоги и на шее бантом о чем л. путаном, надоедливом, несуразном. См. также: Обещать… … Словарь русского арго
сорок — сорок, род. сорока. В предложных и устойчивых сочетаниях: кому либо за сорок и устаревающее за сорок, по сорока и допустимо по сорок; сорок сороков (о количестве церквей в старой Москве) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
сорок — Сорок сороков (старин.) о количестве церквей в Москве. Отозвались колокольни, заметались колокола и все сорок сороков московских забили набат. А.Н. Толстой. [Первонач. единица счета (напр, шкурки соболя считались партиями сороками, группа… … Фразеологический словарь русского языка
СОРОК — древнерусская единица счета, равна 40. Обычно употреблялась для учета мелких предметов и мехов ( сорок сороков ) … Большой Энциклопедический словарь
СОРОК 1 — СОРОК 1, сорока, числит. колич. Число и количество 40. За с. кому н. (больше сорока лет). Под с. кому н. (скоро будет сорок лет). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сорок — сороковник, сороковничек, сороковушка, сороковуха, мешок Словарь русских синонимов. сорок сущ., кол во синонимов: 9 • единица (830) • … Словарь синонимов
СОРОК — сороков чего. Разг. Устар. О большом количестве, множестве чего л. /em> Возникло на базе терминологического сочетания сорок сороков церквей (сороком на Руси называли группу церквей, состоящую примерно из четырёх десятков). ФСРЯ, 447; БМС 1998,… … Большой словарь русских поговорок