-
1 соотв.
abbrev (соответственно), respectively -
2 соотв
Mathematics: respectively (сокр. от=соответственно) -
3 соотв.
Abbreviation: соответствующий -
4 соотв.
abbrev. (соответственно), respectively -
5 соотв.
abbrev. for соответственно -
6 с ограниченной ответственностью (о фирме, соотв. английскому Ltd., американск. Inc.)
с ограниченной ответственностью (о фирме, соотв. английскому Ltd., американск. Inc.)בְּעַ"מ [בְּעֵירָבוֹן מוּגבָּל]Русско-ивритский словарь > с ограниченной ответственностью (о фирме, соотв. английскому Ltd., американск. Inc.)
-
7 керамический (или из другого соотв . материала) кипятильник
Tengiz: boiling chip (стружка керамическая или из другого материала, использующаяся для равномерного разогрева жидкости во избежании бурления)Универсальный русско-английский словарь > керамический (или из другого соотв . материала) кипятильник
-
8 продолжить + соотв. сущ.
vgener. (напр., исследования, усилия, тему) prendre la relève (Ces savants ont mis en lumière la situation critique des bélougas. Depuis, d'autres chercheurs ont pris la relève et désormais les dauphins blancs sont farouchement proté)Dictionnaire russe-français universel > продолжить + соотв. сущ.
-
9 по
соотв. дат.:
и ل
аа (на) على
-
10 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
11 за
1. предл.1. ( позади) (тв.; где?) behind; (вн.; куда?) behind; ( через) over; (по ту сторону, дальше; тж. перен.) beyond, the other side of; (за пределами, вне) outside; beyond the boundsза шкафом, за шкаф — behind the wardrobe
за пределами, за пределы (рд.) — beyond the bounds (of)
за бортом, за борт — overboard
за углом, за угол — round the corner
завёртывать за угол — turn a corner
2. (около, у) (тв.; где?) at; (вн.; куда?) atсидя за письменным столом — sitting at the writing-table
садясь за письменный стол — sitting down at the writing-table (ср. стол)
3. (тв.; во время, занимаясь данным предметом) at; (в процессе: при существительных, обозначающих действие) in, или не переводится, причём существит. передаётся через pres. part.проводить вечер за чтением, за игрой — spend* the evening in reading, in play, spend* the evening reading, playing
заставать кого-л. за чтением — find* smb. reading
4. (тв.; вслед, следуя, преследуя) afterбежать, гнаться за кем-л. — run* after smb.
следовать за кем-л., за чем-л. — follow smb., smth.
охотиться за волками, за зайцами и т. п. — hunt wolves, hares, etc.
охотиться за кем-л., за чем-л. (перен.) — hunt for / after smb., for / after smth.
дверь затворилась за ним — the door closed on / behind him
5. (тв.; чтобы достать, принести и т. п.) for, или инфинитив соотв. глагола без предл.: get*, fetch, buy* и т. п.посылать за врачом — send* for the doctor
ездить за билетами — go* to get tickets
сходить, съездить за кем-л., за чем-л. — (go* and) fetch / bring* smb., smth.
6. (тв.; по причине) because ofза недостатком (рд.), за неимением (рд.) — for want (of)
за отсутствием (рд.) — in the absence (of)
за молодостью лет — because of one's youth
7. (вн.; ради, в пользу) forбороться за свободу — fight* for freedom
голосовать за кого-л. — vote for smb.
быть за что-л. — be for smth.
радоваться за кого-л. — be glad for smb.'s sake
беспокоиться за кого-л. — be anxious for smb.
9. (вн.; при выражении возмездия, награды, компенсации, платы, цены) forнаказанный за что-л. — punished for smth.
награждённый за что-л. — rewarded for smth. (ср. награждать)
благодарить кого-л. за что-л. — thank smb. for smth.
получать что-л. за что-л. — receive / get* smth. for smth.
плата за что-л. — pay for smth.
расписываться за кого-л. — sign for smb.
работать за троих — work hard enough for three, do the work of three
за N... ( подпись) — N per procurationem... (об. сокр. per pro., p.p.):
за директора А. Иванов — Director p.p. A. Ivanov
за пять дней, которые он провёл там — during the five days he spent there
это можно сделать за час — it can be done in an hour, или within an hour
14. (вн.; при обозначении части предмета, через которую он подвергается действию) byбрать, вести кого-л. за руку — take*, lead* smb. by the hand
дёргать, тянуть кого-л. за волосы — pull smb.'s hair
♢
за городом, за город — out of townза рубежом ( за границей) — abroad
быть (замужем) за кем-л. разг. — be married to smb.
за ним и т. д. (долг кому-л.) — he owes (smb.):
за ним десять рублей — he owes smb. ten roubles
за ним и т. д. очередь (+ инф.) см. очередь
за и против — for and against, pro and con; как сущ. мн. pros and cons:
ему, им и т. д. за сорок, за пятьдесят и т. д. ( лет) — he is, they are, etc., over forty, fifty, etc.
2. частицаотвечать, ручаться за кого-л., за что-л., браться, приниматься за что-л., хвататься, держаться за кого-л., за что-л. — см. соотв. глаголы; тж. и др. особые случаи, не приведённые здесь, см. под теми словами, с которыми предл. за образует тесные сочетания
что за см. что I 6
-
12 нельзя
предик. безл.1. (+ инф.; невозможно) it is impossible (+ to inf.); (о человеке тж.) one cannot, или can't (+ inf.); you can't (+ inf.) разг.; there is no (+ ger.); there is no way (of ger.); (с доп. при инф. тж.) cannot, can't (+ subject + pass. inf.)там нельзя дышать — it is impossible to breathe there; one / you can't breathe there
их нельзя остановить — it is impossible to stop them; there is no stopping them; they cannot be stopped
нельзя сказать, что — it cannot be said, one cannot say
нельзя не (+ инф.) — one cannot help (+ ger.)
ему и т. д. нельзя не (+ инф.), нельзя было не (+ инф.) — he, etc., cannot but (+ inf.), could not but (+ inf.)
нельзя не согласиться с вами ( не могу не согласиться) — I cannot but agree with you
нельзя ли сделать это, помочь ему и т. п.? — is it possible to do that, to help him, etc.?
разве нельзя сделать это и т. п.? — is it impossible to do that, etc.?
никогда нельзя знать, где он может быть, где его найдёшь разг. — you never know where to find him
2. (не допускается, воспрещается) it is not allowed (+ ger.), is prohibited (+ ger.); ( то же — как обращение ко 2-му лицу) you may not (+ inf.); (+ инф.; как требование на данный случай) you must not (+ inf.); (+ инф.; не следует, нехорошо) one should not (+ inf.), one ought not (+ to inf.); ( то же — как обращение ко 2-му лицу) you should not (+ inf.), you ought not (+ to inf.); (с доп. при инф.; с тем же оттенком тж.) should not (+ subject + pass. inf.), ought not (+ subject + to pass. inf.)прекратите курение, здесь нельзя! — stop smoking, it is not allowed, или is prohibited, here!
здесь курить нельзя — smoking is not allowed, или is prohibited, here; you may not smoke here; ( не курите здесь сейчас) you must not smoke here
нельзя ложиться (спать) так поздно — one / you should not go, или ought not to go, to bed so late
такие вещи нельзя делать ( о поведении) — one / you mustn't do that sort of thing
он человек, которому нельзя доверять, на которого нельзя положиться и т. п. — he is not a man* to be trusted, to be relied upon / on, etc.
его, их и т. д. нельзя порицать (за вн.), укорять (в пр.) — he is, they are, etc., not to blame (for)
никогда нельзя (+ инф.; соотв. указанным выше оттенкам значения) — you may never (+ inf.); never (+ inf.); one / you should never (+ inf.), или ought never (+ to inf.)
ему и т. д. нельзя (+ инф.; соотв. указанным выше оттенкам значения) — he, etc., may / must not (+ inf.); he, etc., should not (+ inf.), или ought not (+ to inf.)
никому нельзя (+ инф.) — nobody may / must (+ inf.) и т. д. (ср. выше)
ему, им и т. д. нельзя плавать, бегать и т. п. (запрещено, так как вредно) — he is, they are, etc., forbidden swimming, running, etc.; swimming, running, etc., is forbidden him, them, etc.
ему и т. д. нельзя курить — he is forbidden tobacco
ему, им и т. д. нельзя вина, мяса и т. п. разг. — he is, they are, etc., forbidden wine, meat, etc.; wine, meat, etc., is forbidden him, them, etc.
ничего нельзя разг. — nothing is allowed; everything is prohibited / forbidden
♢
как нельзя лучше — in the best way possible, splendidly -
13 вещь
вещ||ь1. objekto, aĵo;2. мн.: \вещьи (багаж) pakaĵ(ar)o, ŝarĝ(aĵ)o, portaĵo.* * *ж.1) ( предмет) objeto m, cosa f2)вещи мн. ( имущество) — efectos m pl, enseres m pl; bagajes m pl, paquetes m pl ( багаж); vestidos m pl, ropa f ( одежда)
3) (произведение науки, искусства) obra f; перев. тж. соотв. сущ.э́то хоро́шая вещь — es una buena película, obra cinematográfica; es un buen libro, es una buena obra literaria
4) (обстоятельство, явление) cosa fудиви́тельная вещь — cosa asombrosa
вника́ть в су́щность веще́й — penetrar en el fondo (llegar al fondo) de las cosas
••вещь в себе́ филос. — la cosa en sí
в поря́дке веще́й — al uso, según costumbre
называ́ть вещи свои́ми имена́ми — llamar las cosas por su nombre, llamar al pan pan y al vino vino
* * *ж.1) ( предмет) objeto m, cosa f2)вещи мн. ( имущество) — efectos m pl, enseres m pl; bagajes m pl, paquetes m pl ( багаж); vestidos m pl, ropa f ( одежда)
3) (произведение науки, искусства) obra f; перев. тж. соотв. сущ.э́то хоро́шая вещь — es una buena película, obra cinematográfica; es un buen libro, es una buena obra literaria
4) (обстоятельство, явление) cosa fудиви́тельная вещь — cosa asombrosa
вника́ть в су́щность веще́й — penetrar en el fondo (llegar al fondo) de las cosas
••вещь в себе́ филос. — la cosa en sí
в поря́дке веще́й — al uso, según costumbre
называ́ть вещи свои́ми имена́ми — llamar las cosas por su nombre, llamar al pan pan y al vino vino
* * *n1) gener. (произведение науки, искусства) obra, objeto, pieza, canterìa, cosa, materia2) colloq. coso (когда в разговоре говорящий хочет показать, что вещь (cosa), название которой он не может вспомнить, мужского рода)3) law. cuerpo, propiedad -
14 наиболее
нрч.1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.* * *нареч.1) найбі́льше, найбі́льш2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")\наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший
\наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше
\наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений
\наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений
\наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний
\наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)
-
15 становиться
I1) несов.; сов. стать на какое-л. место sich stéllen (h) (обстоятельства места тк. wohin?); взобравшись на что-л. тж. stéigen stieg, ist gestíegen; ступить на что-л. tréten er tritt, trat, ist getréten на что-л. auf AСтанови́сь [стань] сюда́ [здесь], за де́рево [за де́ревом], о́коло меня́ [ря́дом со мно́й]. — Stell dich hierhér, hínter den Baum, nében mich.
Куда́ (где) мне стать? — Wohín soll ich mich stéllen?
Он стал на стул. — Er stieg [stéllte sich] auf éinen Stuhl.
Не станови́сь на э́ту ступе́ньку, она́ сло́мана. — Tritt nicht auf díese Stúfe, sie ist kapútt.
2) встать как-л. sich stéllen ↑станови́ться на цы́почки, на го́лову — sich auf die Zéhenspitzen, auf den Kopf stéllen
станови́ться пе́ред кем-л. на коле́ни — vor jmdm. níederkni|en [sich hínkni|en]
Ста́ньте пря́мо! — Stellt euch geráde hín!
3) сов. стать остановиться stéhen bleiben blieb stéhen, ist stéhen gebliebenЧасы́ ста́ли. — Die Uhr ist stéhen geblíeben.
Ло́шади ста́ли. — Die Pférde blíeben stéhen.
станови́ться в о́чередь — sich ánstellen
IIОн встал в о́чередь. — Er stéllte sich án.
несов.; сов. стать1) кем / чем / каким-л. wérden er wird, wúrde, ist gewórden кем / чем / каким-л. → N, превратиться в кого / что-л. zu DОн стал студе́нтом, хоро́шим учи́телем. — Er wúrde Studént, ein gúter Léhrer.
Мы ста́ли друзья́ми. — Wir wúrden Fréunde.
Она́ ста́ла его́ жено́й. — Sie wúrde séine Frau.
Он хо́чет стать перево́дчиком. — Er will Übersétzer wérden.
Э́то ста́ло це́лью его́ жи́зни. — Das wúrde das Ziel [zum Ziel] séines Lébens.
Э́то ста́ло у него́ привы́чкой. — Das ist ihm zur Gewóhnheit gewórden.
Он стал совсе́м други́м. — Er ist ein ánderer gewórden.
Дни стано́вятся коро́че. — Die Táge wérden kürzer.
Ста́ло темно́. — Es wúrde dúnkel.
Стано́вится холодне́е. — Es wird kälter.
2) тк. сов. стать начать что-л. делать begínnen begánn, hat begónnen, ánfangen er fängt án, fing án, hat ángefangen что-л. делать zu + InfinitivДе́ти ста́ли игра́ть. — Die Kínder begánnen zu spíelen. / Die Kínder fíngen án zu spíelen.
3) не ста́ну делать что-л. переводится по модели: не буду делать что-л. формой Futur соотв. глагола; не стал делать что-л. - по модели: не сделал что-л. - Perfekt u Präteritum соотв. глаголаЯ не ста́ну э́то чита́ть. — Ich wérde das nicht lésen.
Он не стал есть. — Er hat nicht gegéssen.
Мы не ста́ли об э́том говори́ть. — Wir háben darüber nicht gespróchen.
-
16 ала
алаI1. част. выражает1) предположение, вероятность, соотв. модальным словам быть, может, возможно, вероятноСовещаний огыл гын, ала ме нигунамат ваш она лий ыле. В. Иванов. Если бы не совещание, возможно, мы никогда не встретились бы.
2) неуверенность, сомнение передаётся модальными словами вряд ли, кто знаетУмбакыже мо лиеш ыле, ала, но Лида мемнан коклаш куржын тольо. Г. Чемеков. Что было бы дальше, кто знает, но Лида встала между нами.
3) усиление, передаётся част. жеАдак толын лектым шочмо ялыш, мо дене суртнам таҥастарем, ала? В. Колумб. Опять приехал я в родную деревню, с чем же сравнить мне усадьбу свою?
2. союз соотв.1) разд. союзу не то, не тоМотор шинчаже вӱдыжген, изишак йошкарген: ала шортын, ала тыглаяк тыге коеш. О. Шабдар. Красивые глаза её увлажнились, немножко покраснели: не то плакала, не то так кажется.
2) разд. союзу илиЭрла толам ала уке, ом пале. Приду завтра или нет, не знаю.
Тӱнӧ лум ала йӱр, палашат ок лий. На улице снег или дождь, трудно даже сказать.
IIуст. смола -
17 даже
дажечаст.1. выражает усиление; соотв. частице дажеДаже омешемат мече веле конча. М. Казаков. Даже во сне мне мерещится мяч.
Микак кугыза даже чытырналте... М. Казаков. Старик Микак даже вздрогнул...
2. в знач. союза присоединяет член предложения со значением уточнения, добавления чего-н.; соотв. союзу дажеЫнде чыланат куштылго пашам йӧратат, даже чодыраште пилам кучен огыт йыге. Й. Осмин. Теперь все любят лёгкую работу, даже в лесу не пилят вручную.
-
18 ма
ма1. част. вопр. соотв. частице ли– Пунчалжым ыштен шуктена ма, – ӧкымрак пелешта Танилан вате. Н. Лекайн. – Успеем ли сговор-то провести, – нехотя говорит жена Танилы.
Сравни с:
гала2. союз соотв.:1) усл. союзу лиКӱлеш ма тыланет кияр озым, пеледыш – Мазиково руш ватын чыла уло. Й. Осмин. Нужна ли тебе рассада огурцов, цветы – у русской женщины из Мазикова все имеется.
2) разд. союзу ли..., лиШуко ма, шагал ма жап эртен, ом пале, ушем пурымеке ужым: йырым-йыр пычкемыш. Г. Чемеков. Не знаю, много ли, мало ли прошло времени, я, придя в сознание, увидел: кругом темно.
-
19 Long Term Evolution
Telecommunications: LTE (проект совершенствования сетей UMTS, а также соотв. технология и стандарт)Универсальный русско-английский словарь > Long Term Evolution
-
20 Международная федерация компаний-администраторов пенсионных фондов
General subject: International Association of Pension Funds Supervisory Organisms (Объединяет соотв. организации стран Латинской Америки. http://www.aiosfp.org/index.html)Универсальный русско-английский словарь > Международная федерация компаний-администраторов пенсионных фондов
См. также в других словарях:
соотв. — соотв. соответствие соответственно соответствующий … Словарь сокращений и аббревиатур
соотв. — соответственно, соответствующий … Русский орфографический словарь
соотв. — соответствующий … Словарь сокращений русского языка
ААРОНОВЦЫ, соотв. аароновщина — течение в старообрядчестве, отделившееся во вт. пол. 18 в. от беспоповцев филипповцев. Название толка происходит от имени его основателя ярославского мещанина Андрея (Аарона) Жукова. В отличие от филипповцев А. признавали светский брак, отвергали … Атеистический словарь
Начальник дворца, начальник над домом царским — Соотв. титул обозначал главного управляющего цар. дворцом, к рый занимал должность царедворца распорядителя (3Цар 4:6; 16:9; 18:3; 4Цар 18:18; Ис 22:15; 36:3). Ученые не знают точно, какие обязанности выполнял Н.Д. Предположит. он отвечал за… … Библейская энциклопедия Брокгауза
ОЛЕИНОВАЯ И ЭЛАИДИНОВАЯ КИСЛОТЫ — соотв. цис и транс 9 октадеценовые к ты СН 3 (СН 2)7 СН= =СН(СН 2)7 СООН; мол. м. 282,47. Не раств. в воде; цис и транс изомеры отличаются по ряду физ. св в (см. табл.). Сочетают хим. св ва олефинов и карбоновых к т: образуют производные по… … Химическая энциклопедия
соответственно — соотв етственно, нареч. и предлог … Русский орфографический словарь
соответственный — соотв етственный; кратк. форма вен и венен, венна … Русский орфографический словарь
соответствие — соотв етствие, я … Русский орфографический словарь
соответствовать — соотв етствовать, твую, твует … Русский орфографический словарь
соответствующий — соотв етствующий … Русский орфографический словарь