сонце

относ. к зиме) зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вечір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімове сонце (Крим.). Нема зімової одежі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине серце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.

* * *

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

1) (светило) місяць (-ця), ласк, місяченько, (метаф.) козацьке сонце, бурлацьке сонце, білолиций; срв. Месяц. [Ой, місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой, світіть там на подвір'ї, де дівчина красна (Чуб. V). І ти, білолиций, по синьому небу вийдеш погулять (Шевч.)]. Серп -ны (полумесяц) - місяць-перекрій (-рою), місяць-перекруг, місяць-ріжок, ріжкатий місяць, серп місяця. [Ти місяцю-перекрою, зайди за комору, нехай же я з своїм милим трохи поговорю (Пісня). Ой, місяцю-ріжку, світи нам доріжку! Ой, місяцю ріжкатий, світи нам до хати (Вес. пісня)]. Фаза (четверть) -ны - кватира (квадра) місяцева. [Кватир місяцевих чотири: перша, друга, трутя (або гнила, гнилуша) та четверта (темна). Не можна трусити сажі з комина на першій кватирі (Звин.). На четвертій квадрі буває дощ, саме вже перед молодиком, - то кажуть, щоб молодик обмивавсь (Звин.)]. Фазисные названия -ны: в первой четверти т. е. новолуние - молодик, новак, новик, (во второй) підповня, повня, місяць у повні, повний місяць, (в третьей и отчасти четвёртой) щербатий місяць, (видимый поутру) старик. -на ущерблённая, на ущербе - місяць щербатий, місяць на скрузі (на сході), місяць-недобір (-бора). [Як підстригати коси на молодику, то швидко ростимуть (М. Грінч.). Світить молодик срібнорогий (Куліш). Зійшов місяць ще й новик (Чуб. V). Сіють на підповні (М. Грінч.). Повновида, як повний місяць (Н.-Лев.). Йому на скрузі голова болить (Канівщ.). Ой, місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб. V)]. Делать что-л. при -не - робити щось до місяця, при місяці, за місяцем. [Жалую було світла, до місяця пряду (М. Грінч.). Так поспішалися, що й при місяці хліб убирали (Луб.)]. Затмение -ны - місяцева міна (затьмарення, затьма). Ничто не ново под -ною - нема нічого нового під місяцем і сонцем, усе старе на нашій бабусі-землі;

2) см. Лунация;

3) супутник (планети). [У Марса два супутники].

* * *

1) мі́сяць, -ця; ласк. поэз. місяче́нько

2) (спутник какой-л. планеты) супу́тник, мі́сяць

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

окрасить ((вы)красить что) красити, покрасити, викрасити, малювати, помалювати, фарбувати, пофарбувати, (придать окраску, цвет) забарвляти, забарвити; (кругом) обкрашувати, обкрасити, закрашувати, закрасити, обмальовувати, обмалювати, обфарбовувати, обфарбувати. [Сонце промінням красило гребні снігу. Труну (гроб) збудували ще й обмалювали]. -шивать, -сить крышу пол, двери, столы - красити (покрасити, викрасити), фарбувати (пофарбувати), малювати (помалювати) дах, підлогу, двері, столи. -шивать, -сить материю, платье - красити, по[ви]красити, фарбувати, по[ви ]фарбувати матерію, одежу. -сить волосы - пофарбувати (несов. фарбувати) волосся. [Волосся я не фарбувала, пані (Л. Укр.)]. Окрашивать, -сить в белый цвет - білити, побілити, (в жёлтый) жовтити, пожовтити, (в зелёный) зеленити, позеленити, (в красный) червонити, почервонити [Сонце хвилю червонить (Шевч.)], (в синий) синити, посинити, (в чёрный) чорнити, почорнити, вичорнити и т. д. или красити, покрасити (фарбувати, пофарбувати) в (и на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д. Окрашенный - покрашений, викрашений, закрашений чим и що [Легенди, закрашені у густу барву крови (Л. Укр.). Письменство закрашене громадськими інтересами (Єфр.)], помальований, пофарбований, обкрашений, обмальований, обфарбований; побілений, почорнений, посинений и т. д., или пофарбований (по[ви]крашений) у (на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д.

* * *

несов.; сов. - окр`асить

1) фарбува́ти, пофарбува́ти, офа́рблювати, офа́рбити, краси́ти и кра́сити, покра́си́ти, викра́шувати, ви́красити, обмальо́вувати, обмалюва́ти

2) (придавать какой-л. цвет, оттенок) заба́рвлювати, заба́рвити, розкра́шувати, розкра́си́ти

показаться

1) показуватися (только в неоконч.). В музеях -ваются всякие редкости - по музеях показуються усякі дива;

2) (являться, появляться) показуватися, показатися, з'являтися, з'явитися, проявлятися, проявитися, виявлятися, виявитися, (о мн.) повиявлятися. Вдали -лась гора - здалеку показалася гора. Солнце -залось на небе - сонце з'явилось на небі. -заться краем - виткнутися. [Сонце виткнулось із-за хмари]. -заться быстро, неожиданно - вигулькнути. -заться неясно вдали - забреніти, зама(н)ячіти, замріти, забовваніти. -заться из-за чего - висунутися, виткнутися з-за чого. На глазах -лись сльзы - на очах з'явились сльози; очі взялися сльозами (водою); на очах забреніли сльози; очі понялися сльозою. У него -лись усы - у його висипались (вийшли) уси, (образно) під носом засіялось. [Під носом засіялось, а на розум ще й не орано]. -зался молодой картофель - проявилась молода картопля. Он на глаза не -вается - на очі не дається (не навертається); у вічі не дається. -заться в-явь (воочию) - на явку датися. [Чорт на явку дався]. Хоть на люди не -вайся - хоч на люди не з'являйся, не потикайся. Хоть из избы не - вайся - хоч з хати не витикайся. И на глаза мне не -вайся - і на очі мені не навертайся (не потикайся). Ко мне и не -вайся - до мене і не потикайся;

3) (представляться) привиджуватися, привидітися, повидітися, примарюватися, примаритися, замаритися, верзтися, поверзтися, приуздріватися, приуздрітися, (о мн.) попривиджуватися. Так ему со сна -залось - так йому зо сну повиділось. Меж деревьями что-то -залось - поміж деревами щось замарило (М. Вовч.). -залось мне - поверзлось мені. Мне -залось (во сне), и я проснулся - мені приуздрілось (примарилось), я й прокинувся;

4) (кем) здаватися, здатися за кого, за що, видаватися, видатися за кого, за що, яким, чим. [В такі хвилини і лютий ворог міг за брата здатись (Л. Укр.). Роман видавсь мені недоладнім]. -заться долгим, продолжительным - видатися довгим, стягнутися, стягтися. [Їхали одну верству, а вона мені так стяглася, що думав і не доїду]. Мне -залось, что… - мені здалось, видалось, побачилось, звидилось, ніби… -заться (ошибочно) - удатися кому. [Я того не казав, це тобі так удалось, ти не розчув (Звин.)];

5) сподобатися, уподобатися. Ему это не -залось - йому це не вподобалось (сподобалось).

* * *

несов.; сов. - показ`аться

1) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) потика́тися, поткну́тися

2) (несов.: представиться воображению) зда́тися, ви́датися; (безл.: померещиться) приви́дітися, пови́дітися, уздрі́тися; поверзти́ся; (безл.: послышаться) причу́тися, учу́тися

3) (несов.: понравиться) сподо́батися, уподо́батися

I. проглядеть

1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;

2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;

3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];

4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];

5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].

II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.

* * *

1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися

2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)

3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тися

1. загрузати, вгрузати, залазити, провалюватися, занурюватися, тонути; протикати, втикатися ВН; потрапляти в неприємну ситуацію, зазнавати нещастя, лиха, неприємностей К, СГ; заходити (про сонце, місяць) ; балчых чине / сувче баттым я загруз у болоті / занурився у воду Б; инелери баш (ы) на батмаз заколки не застромляться їй у голову ВН; кӱн батты сонце зайшло СБ; кӧпек батай хазана, сайляй ашай этлери собака залазить до казана, вибирає й жере м'ясо Г; дэртлере баттым я зажурився, поринув у журбу Г; йухуйа батмышсын ти поринув у глибокий сон Г.

2. наважуватися, зважуватися, насмілюватися, дерзати; батмайым айтмайа я не зважуюся сказати К; т'елинд'е батмай айтмаға вона не зважується сказати невістці У.

3. зникати, щезати, пропадати, ховатися СБ, О, К; папийлеримиз батты наші качки зникли, пропали СБФ.

дивитися, задивлятися, могти дивитися; айға, кӱнд'е бахылмаз, она бахылыр тэк ні на місяць, ні на сонце ніхто не дивиться, задивляються тільки на нього Б; ат та — айа, кӱне бахылый, она харшы бахылмай, о хадар гӱзель ат але й кінь — на місяць, на сонце можна дивитися, а на нього дивитися незмога, такий гарний кінь СЛ.

бути догляданим, доглянутим, готованим, приготованим; йемеклер бахылый готуються страви Б, К, СГ.

(доғай)

1. народжуватися, виникати, з'являтися, виходити; доған кӱн день народження НКД; о доғган бери алай ӧкмек ашамады він від народження не їв такого хліба Б; доғганлы бери від народження ВН; анадан ӧксӱз халайлар — овси тумасын / доғмасын хто лишається без матері, хай би зовсім не народжувався СБА

2. сходити — про сонце, місяць; кӱн доғай сходить сонце ВН, СЛ, К; анда доғай, онда хонай де сходить, там і заходить Г; пор. доғ-, кӱнтовуч, кӱнтовуш, тоғ-, ту-, тув-.

(пишрий) готувати, варити, пекти, смажити, шкварити, обпалювати (цеглу, горщики), гріти (про сонце) ; аш пиширготувати їжу, варити юшку; ӧкмек пишир- пекти хліб СЛ; кӱн пишрий сонце пече, припікає К; пор. пшир-.

1. затінок, затишок СК; ид'ит аттан энсе, д'ене атланыр; ид'ит талдасына гӱзель сахланыр молодець, злізши з коня, знову сідає верхи; молодець у затінку добре відпочиває СК; аҗип, хоншулар алды мы, аҗип, талдада халды мы? цікаво, чи сусіди його вкрали, чи він лишився десь у затишку? СК.

2. помірний (про сонце) СЛ; ава да булут, кӱн талда небо хмарне, сонце не пече НЛ.

(хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН.

ГЕЛІОЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА СВІТУ, геліоцентризм ( від грецьк. ήλιοζ - Сонце; лат. centrum - центр) - уявлення про те, що центральним тілом нашої планетарної системи є Сонце, а Земля, яка обертається навколо своєї осі, є лише однією з планет, що обертаються навколо нього. Вже у вченні Аристарха Самоського (кін. IV - поч. ІП ст. до н. е.) містилась здогадка про те, що Земля обертається навколо Сонця, але як система теоретичних поглядів ідея геліоцентризму вперше розроблена в праці Коперника "Про обертання небесних сфер" (1543). Остаточна перемога Г. с. с. у протиборстві з геоцентризмом підготовлена Бруно, Кеплером, Галілеєм, Ньютоном. Закон всесвітнього тяжіння і закони механіки Ньютона, які теоретично пояснили особливості руху небесних світил, зруйнували парадигму аристотелізму в науці. Згодом з'явилися переконливі експериментальні докази обертання Землі навколо вісі (маятник Фуко, гіроскоп та ін.) Утвердження Г.с.с. пов'язане з докорінним переосмисленням наївного реалізму, філософських категорій абсолютного і відносного, видимості і сутності, опису і пояснення. Фундаментальний внесок у це переосмислення зроблено в теорії відносності Ейнштейна. Г.с.с. є невід'ємною частиною сучасної картини світу.

1) у, в, біля, при, на, за (позначення місця)

2) у, в, при, біля, о (позначення часу)

3) на, за, у, в (позначення стану, становища)

4) на, у, в, за, до, з (позначення напряму, мети)

5) на, при, по, з (позначення ціни, кількості)

6) до (позначення сфери прояву здібностей)

* * *

1) у просторовому знaч. вказує на знаходження біля якого-небудь предмета біля; знаходження в якому-небудь місці на, в; знаходження в якому-небудь географічному пункті, невеликому в, на; досягнення місця призначення до, на, в; проникнення через двері, хвіртку через, крізь

2) при позначенні тимчасових відносин указує на який-небудь момент або період часу в, у, на, при, о, по; передається прислівниками; вік в, у

3) указує на діяльність або процес, часто пов'язані зі знаходженням у певному місці в, у, на, за

4) указує на стан у, за, на; передається прислівниками

5) указує на спрямованість дії на, в, у, за

6) указує на спосіб дії в, з, на; передається орудн. вiдм., прислівниками

7) указує на причину при, по, на; передається орудн. вiдм.

8) указує на кількість, міру, ціну при, на, по, з, в

9) указує на предмет занять над; в

10) у сполученнях

1. n

1) випічка; випікання

2) тех. гаряче сушіння; випалювання

2. adj

пекучий, палючий

* * *

1) випічка; випікання

2) тex. гаряче сушіння; випал

1) знижуватися, падати; втрачати; зайти, закотитися ( про сонце)

2) бракувати; (to) усе витратити

3) бути записаним, бути внесеним до списку, у розклад; підписуватися ( на пожертвування)

4) бути в поганому настрої, бути не в гуморі

5) (on) бути настроєним проти, гудити, засуджувати ( кого-небудь)

6) наполягати на сплаті (боргу, штрафу, компенсації)

7) (on) швидко помічати

8) ( with) хворіти