Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сокира

  • 1 Сокира

    Сокира сҍчиво

    Синонїма Славеноросскаѧ > Сокира

  • 2 сокира

    техн. топо́р

    Українсько-російський політехнічний словник > сокира

  • 3 Сокира до муру

    Сокира до муру ѡскордъ

    Синонїма Славеноросскаѧ > Сокира до муру

  • 4 ковальська сокира

    кузне́чный топо́р

    Українсько-російський політехнічний словник > ковальська сокира

  • 5 лісорубна сокира

    лесору́бочный топо́р

    Українсько-російський політехнічний словник > лісорубна сокира

  • 6 пожежна сокира

    пожа́рный топо́р

    Українсько-російський політехнічний словник > пожежна сокира

  • 7 теслярська сокира

    пло́тничий топо́р

    Українсько-російський політехнічний словник > теслярська сокира

  • 8 топор

    Словарь металлургической терминов > топор

  • 9 праздный

    1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;
    2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;
    3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];
    4) -ная (о самке) - ялова;
    5) см. Праздничный.
    * * *
    1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й
    2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий

    \праздный челове́к — безді́льна (гуля́ща) люди́на; ( бездельник) гультя́й, -тяя́, ле́дар, -я, неро́ба

    3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий

    Русско-украинский словарь > праздный

  • 10 бух

    отгл. межд. бух, геп, гуп, пудь, тарах, шелеп. [Мамка татка бух у плечі. Геп у ноги. Гуп сокира на колоду. П'яний - пуць на землю! Та й дзеркалом тарах у землю. Шелеп із дуба!].
    * * *
    межд.

    Русско-украинский словарь > бух

  • 11 дорубать

    -ся, дорубить, -ся дорубувати, -ся, дорубати, -ся, дотинати, дотнути. [Сокира свого дорубається (Ном.)]. Дорубленный - дорубаний.
    * * *
    тж. дор`убливать; несов.; сов. - доруб`ить
    дору́бувати, доруба́ти

    Русско-украинский словарь > дорубать

  • 12 едва

    нар.
    1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];
    2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];
    3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].
    * * *
    1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу

    \едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль

    \едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб

    2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две

    Русско-украинский словарь > едва

  • 13 кость

    1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);
    2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).
    * * *
    кі́стка, кість, род. п. кості

    до косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)

    Русско-украинский словарь > кость

  • 14 крепильщик

    кріпільник, закріпник (-ка), скріплювач; (шахты ещё) цямрувальник [Цюкала сокира кріпільникова (Ледянко)].
    * * *
    горн.
    кріпи́льник

    Русско-украинский словарь > крепильщик

  • 15 ледокольный

    льодорубний. [Льодорубний сезон. Льодорубна сокира].
    * * *
    кригола́мний, кригола́мовий

    Русско-украинский словарь > ледокольный

  • 16 лишний

    зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.
    * * *
    ( избыточный) за́йвий; ( ненужный) непотрі́бний, даре́мний; ( свободный) ві́льний; ( дополнительный) додатко́вий

    Русско-украинский словарь > лишний

  • 17 мена

    1) см. Меняние;
    2) міна, міньба, мінянка, (обмен) обміна, обмін (-ну), обмінок (-нку), заміна, замін (-ну), замінка, вимін, (гал.) виміна, (промен) проміна, промін (-ну). [Гроші - знаряддя до міньби (Єфр.). Охочих до мінянки купа велика (Франко). Ми зробили обмінок (Н.-Лев.)]. -на без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі (так на так, зап. віть на віть). Посредством -ны - через міну, міньки. [Ця сокира міньки мені дісталася (Звин.)]. -на обратная - розмін (-ну). Промышлять -ною (особенно лошадей) - см. Меновать;
    3) зміна, відміна, (перемена) переміна; срв. Изменение.
    * * *
    міна; міньба́

    Русско-украинский словарь > мена

  • 18 наварной

    наварний; (наваренный) наварений; насталений. -ной топор - наварна (наварена, насталена) сокира.
    * * *
    техн.
    наварни́й; ( наваренный) нава́рений

    Русско-украинский словарь > наварной

  • 19 пересекать

    пересечь
    1) (острым орудием) перетинати, перетяти, перерубувати, перерубати, (о мног.) поперетинати, поперерубувати що чим. [Гостра сокира: за одним махом перерубала ломаку. Поперетинали реміння що ним поскручувано було руки козакам (Стор.)];
    2) (линию, местность, дорогу и т. п.) перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати, перехрещувати, перехрестити. [Довгою променястою стрілою перетяла (іскра) увесь степ (Мирн.). Узенька стежечка перехрещувала шлях (М. Вовч.). Великий шлях перехрещує залізничу колію]. -кать дорогу кому - перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати шлях кому, іти, піти навперейми кому, переймати, перейняти кого. [Військо перетяло (перерізало) шлях ворогові. Знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже (Л. Укр.). Побігли навперейми злодієві];
    3) (высечь многих) перехл(ь)остати, перешмагати. См. Сечь. Пересекаемый - перетинаний, перерубуваний; перехрещуваний, перерізуваний. [Великий сад перехрещуваний стежками]. Пересечённый и -сеченный - перетятий, перерубаний; перехрещений, перерізаний. [Голос урвався, як чимсь перетятий (Неч.-Лев.). Гори, поперетинані узенькими щілинами].
    * * *
    несов.; сов. - перес`ечь
    1) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, ( о дороге) перехре́щувати, перехрести́ти; ( проходить по поверхности от одного края к другому) перекре́слювати, перекре́слити
    2) мат. перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти; (плоскости, тела) переріза́ти, перері́зати

    Русско-украинский словарь > пересекать

  • 20 повисать

    повиснуть
    1) повисати, повиснути, зависати, зависнути кому на чому, на що, над чим. [Маруся так і повисла йому на шию (Кв.). Хмара над землею повисла. Ой у лісі на горісі сокира зависла. Солона сльоза не в одного зависла на довгому вусові (Коц.)];
    2) см. Обвисать. [Сидів горобець на вишні, в його крильця об[з]висли].
    * * *
    несов.; сов. - пов`иснуть
    повиса́ти, пови́снути; (свешиваться, нависать) зависа́ти, зави́снути; (несов., зацепившись, свеситься; ухватиться; перен.) почепи́тися; ( обвисать) обвиса́ти, обви́снути и пообвиса́ти, звиса́ти, зви́снути и позвиса́ти

    Русско-украинский словарь > повисать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • сокира — (знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров) …   Словник синонімів української мови

  • сокира — и, ж. Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом – з іншого. || Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Вигострювати… …   Український тлумачний словник

  • сокира — Твір пластики стародавнього американського народу тотонаків, пов язаний з ритуальною грою в м яч. Закріплені на стінах стадіонів сокири ставали мішенями, в які треба було влучити м ячем і часто являли собою портретні зображення вольових воїнів… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Сокира — іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • сокира — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • сокира — сякера …   Старабеларускі лексікон

  • прысѢка — сокира …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • сѢчиво — сокира …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • галябарда — сокира на довгім топорищі [IV] …   Толковый украинский словарь

  • барда — Барда: велика сокира [21,IV] сокира [13] барда (21, 444) – “сокира”; [ІЦ 2006] …   Толковый украинский словарь

  • ТОПОР — (тети, тепать, тяпать, тяпка?) муж. секира ·стар. или сокира южн. железное, насталенное орудие, для тески и рубки, в котором отличают: лопасть с лезом и обух с проухом, а обух насаживается на топорище ср. деревянную рукоять, кривую, выкаченную.… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»