совість

См. также в других словарях:

• совість — і, ж. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. || кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… …   Український тлумачний словник

• совість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• совість — [со/в іс т ] т і, ор. т у …   Орфоепічний словник української мови

• на совість — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• совісність — ності, ж. Властивість за знач. совісний …   Український тлумачний словник

• совісність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• безкласовість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• класовість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• масовість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• надкласовість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• позакласовість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови