соверш

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

вмешаться

1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];

2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.

* * *

1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися

2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти

3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватися

излететь

1) (откуда) вилітати, вилетіти, вилинати, вилинути звідки; срвн. Вылетать;

2) -тать (соверш.) - облітати, вилітати, облинути що; срвн. Облетать 1.

* * *

1) (побывать, летая) обліта́ти, облеті́ти и мног. пообліта́ти

2) ( израсходовать при летании) виліта́ти; ( истратить) ви́тратити

каиваться

1) (сожалеть о сделанном) каятися; см. Раскаиваться. [Не кайся рано вставши, а молодо оженившись (Приказка)];

2) -ться кому в чём - сповідати що кому, сповідатися в чому перед ким. [Сповідає гріхи перед братом (Шевч.). Ніхто ще не був покараний шкільною дисципліною за ті провини, які він сповідав Корницькому (Крим.)].

* * *

1) несподіваний; (внезапный) наглий, нагальний; см. Неожиданный. -ный гость - несподіваний гість. -ная радость - неспівана радість. -ная смерть - несподівана (нагла, нагальна) смерть;

2) (ненарочный) ненавмисний, невмисний, незумисний.

* * *

1) ( неожиданный) несподі́ваний

2) ( совершённый неумышленно) ненавми́сний, неуми́сний; ( случайный) випадко́вий

подольститься к кому-л. підлещуватися (підлещатися), підлеститися (о мног. попідлещуватися) до кого, під кого, леститися до кого, коло кого, прилеститися до кого, під[при]лащуватися, лащитися, сов. підлащитися, підластитися, приластитися, прилащитися, улещатися и улещуватися, улеститися, прилещатися, прилеститися до кого, під[при]лабузнюватися, під[при]лабузнитися, прилабузатися до кого, підгортатися, підгорнутися, підсипатися, підсипатися, приподоблятися, приподобитися, примилятися, примилитися до кого, підмощуватися (підмощатися), підмоститися до кого, підходити, підійти, підстелятися, підстелитися під кого, (провинц.) підлисикуватися до кого, надскакувати перед ким, кому, упадати лестю до кого, (только соверш.) примаслитися, упеститися, приматкобожитися, прислужитися до кого, припохлібитися; підхліблювати, підхлібити кому. [Він підлещувався до Виговського (Грінч.). Лестишся до князів (Грінч.). Підлабузнювалися до вівчарів, частували їх горілкою (Франко). Приподобляючись до ляхів, робились католиками (Куліш). Так примаслиться, що й не вгадаєш, що в йому кипить (Свид.). Людській кривді я ні разу не підхлібив (Франко)].

* * *

несов.; сов. - подольст`иться

превозмочь перемагати, перемогти, бороти, збороти, побороти, переборювати, перебороти, пересилювати, пересилити, (только соверш.) подоліти и подолати, здоліти и здолати. Срв. Преодолевать, Пересиливать. [Слово, яким все і всіх перемагає поет (Єфр.). Подоліла своє горе (Г. Барв.)]. -мочь все препятствия - перебороти, побороти, перемогти всі перешкоди. -гать, -мочь себя - перемагати, перемогти, змагати, змогти себе, перемагатися, перемогтися, змагатися, змогтися. [Я силувався перемогти себе і весело жартував (Крим.). Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка). Я тебе доведу, голубко, зможися (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - превозм`очь

прочистить прочищати, прочистити, (диал.) протеріблювати, протеребити, (дорогу от снега) прокидати, прокидати, (во множ.) попрочищати, попротеріблювати, попрокидати що. [Стежки й дорожки прочищать (Милорад.). Тра протеріблювати чубук (Звяг.). Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (Коцюб.)]. Прочищенный - прочищений, протереблений, прокиданий.

* * *

несов.; сов. - проч`истить

1) прочища́ти, прочи́стити и попрочища́ти

2) (соверш: чистить в течение определённого времени) чи́стити [ці́лий день], прочи́стити

несов.; сов. - соверш`ить

1) ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти, чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти; ( производить) прова́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш; (преим. о чём-л. дурном) ко́їти, ско́їти, сов. споді́яти; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти; ( исполнять) вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; (несов.: вершить) верши́ти

2) (заключать - об условии, договоре) канц. склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш), уклада́ти, укла́сти

3) ( об обряде) справля́ти, спра́вити, -влю, -виш и мног. посправля́ти; ( о богослужении) пра́вити несов., відправля́ти, відпра́вити и мног. повідправля́ти

несов.; сов. - соверш`иться

1) відбува́тися, відбу́тися, -бу́деться; ( делаться) роби́тися, -биться, зроби́тися, пороби́тися (сов.), чини́тися, -ниться, учиня́тися; (преим. о чём.-л. дурном) ко́їтися, ско́їтися, сов. споді́ятися; ( осуществляться) зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися; ( случаться) стави́тися (стає́ться), ста́тися (ста́неться); ( сбываться) збува́тися, збу́тися и мног. позбува́тися

2) страд. несов. роби́тися, чини́тися, учиня́тися; прова́дитися; зді́йснюватися; вико́нуватися; верши́тися; склада́тися, уклада́тися; справля́тися; пра́витися, відправля́тися

и Облиневать облініювати, (соверш.) облінювати. [Облінювати сторінку].