-
1 соблазн
споку́са; ( действие) спокуша́ння; ( обольщение) зва́ба, диал. ва́ба; ( приманка) прина́да; ( грех) гріх, -авводи́ть, ввести́ в \соблазн н — спокуша́ти, спокуси́ти
к вели́кому \соблазн ну кого́ — на превели́ку споку́су кому́
пода́льше от \соблазнна — да́лі від споку́си (від гріха́)
-
2 соблазнённый
споку́шений; зва́блений, зна́джений; зве́дений -
3 прелесть
1) мана, спокуса; см. Обольщение, Соблазн;2) (обаяние) принада, принадність (-ности), ваба, приваба, поваба, поваб (-бу), повабність (-ности). [В обличчі в його була якась принада. Приваби світові обернуться у дим (Ворон.)];3) (красота) краса, розкіш (- коши); (физическая) врода. [Квітки в неї - чиста розкіш (Звин.). Хто вмирає, - тих відміняє дивна врода (М. Зеров)]. Какая -лесть! - яка краса! яка розкіш! (о красивой женщине) що за краса! (шутл.) яка цяця! Прелесть новизны - принада новини, новітности (Крим.), повабність новини (Коц.).* * *1) ( привлекательность) прина́дність, -ності, прива́бливість, -вості, прива́бність, пова́бність, прива́ба, прина́дливість; пова́ба, по́ваб, -у; ( привлекательная сторона) прина́да; ( утеха) вті́ха; ( красота) краса́; ( пленительность) чарі́вність; ( очарование) очарува́ння, чарува́ння, ча́ри, род. п. чар, чар, -у2) ( соблазн) споку́са; ( наваждение) мана́ -
4 прельщение
1) (действ.) ваблення, зваблювання, приваблювання, знаджування кого чим; оконч. зваблення, знадження кого чим;2) зваба, принада, (соблазн, искушение) спокуса.* * *1) ( действие) прива́блювання, прива́блення; зачаро́вування, зачарува́ння; спокуша́ння; зна́джування, зва́блювання, зва́блення2) ( соблазн) споку́са, зна́да, зва́ба; ( очарование) ча́ри, род. п. чар, чар, -у -
5 вводить
вваживать, ввесть вводити, ввести, (о многих) повводити, заводити, завести, впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити. Вводить, ввести закон - запроваджувати, запровадити, заводити, завести закон. Вводить, ввести в жизнь - запроваджувати, запровадити до життя, переводити, перевести у життя. Вводить, ввести закон в силу, в действие - надавати, надати сили, чинности якомусь законові. Вводить, ввести (в грех, искушение, ошибку) - призводити, призвести кого до гріха, до спокуси, до помилки, підводити, підвести, на гріх. Вводить, ввести в заблуждение - навівати, навіяти помилку, вводити, ввести в оману, омиляти, омилити, змиляти, змилити кого. Вводить, ввести в соблазн - спокушати, спокусити, зраджувати, знадити, вести (привести) до спокуси. Вводить, ввести в убыток - доводити, довести до втрати, до шкоди. Вводить в обман - дурити кого, обдурювати кого, впроваджувати в обман. Вводить, ввести во владение - вводити, увести в посідання (володіння), ув'язувати, ув'язати кого (в маєток) (стар.).* * *несов.; сов. - ввест`иуво́дити, увести́; (устанавливать, внедрять) впрова́джувати, впрова́дити, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати, (ведя, помогать подняться) зво́дити, звести́ -
6 искушать
I. см. Искушивать.II. искусить1) (испытывать, проверять) випробовувати, випробувати, спитувати, з[ви]віряти, з[ви]вірити кого чим, на чому; (подвергать испытанию) виставляти, виставити на спробу кого, що; срвн. Испытывать кого что. Он -шает жизнь в опасностях - він важить життям (головою) у пригодах. Не -шай судьбы - не спитуй, не вивіряй, не дратуй долі. Не -кусив человека не узнаешь - не звіривши людини, не дізнаєш правди в неї;2) (соблазнять, совращать) спокушувати, спокушати, спокусити, підкушувати, підкушати, підкусити, скушати, скусити, (редко) кусити кого на що, чим, зводити, звести, (диал.) юдити, з'юдити кого; срвн. Соблазнять. [Не перестануть спокушувати її на лихе (Ор. Лев.). Проти «диявола», що чатує коло людської думки та спокушає душу… (Крим.). Тими клейнотами спокусив-би й черницю (Куліш). Всему змія виною, змія підкусила (Рудан.). Почали (чорти) скушать його (Сл. Гр.). Нужда кусить і весталку чисту (Куліш). Чорт не спить, а людей зводить (Номис)]. -шать на злые дела - підбивати, спокушати на лихе. -шать чьё сердце (обольщать) - перелещувати, перелестити кого. -сить на соблазн, ко греху - підійти кого, звести кого, підкусити кого на що, до чого (на гріх, до гріха). Искушённый -1) випробуваний, спитаний, звірений. -ный (умудрённый) опытом - досвідчений, мудрований. [Треба буть мудрованим котом, щоб висидіть неначе неживому (Глібов)]. -ный в превратностях судьбы - (за)гартований у химерній долі;2) спокушений, підкушений, зведений, (диал.) з'юджений. -ный в искусстве спора, делать что - добре досвідчений (напрактикований) в умінні сперечатися (споритися), випробуваний у чому. -ный в боях - випробуваняй у боях. -ный опытом - навчений досвідом. Искушаемый - випробуваний, спитуваний; спокушуваний.* * *несов.; сов. - искус`итьспокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; підку́шувати, підкуси́ти; ( испытывать) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш и ви́пробувати, випро́бувати\искушать ша́ть судьбу́ — спокуша́ти (випро́бувати, випробо́вувати) до́лю
-
7 искушение
1) (испытание) випробовування, сов. випробування, спитування, вивіряння, вивірення, виставляння, виставлення на спробу, піддавання, піддання спробі кого, чого; время, предмет -ния - см. Искус 1;2) (прельщение) спокушання, зводжування, (обольщение) перелещування кого; (соблазн) спокуса, покуса, скус (-су), скуса (ум. скуска), помана. [Не боячись уже спокус світових, вертаються до людей, щоб послужити людям (Крим.). Покус таких до нас підходять тисячі що-дня (Франко). І приказка є: менчий скус, менчий струс (Звиног.). Сохрани мене від всякої напасти і скуси диявольської (Рудан.). Дівка - то скуска (Приказка). На принади нової землі замовчи ти, помано (Франко)]. Беги от -ния - тікай (від) спокуси. Не введи нас во -ние - не введи нас у спокусу (Єв.). Вводить в -ние - на покусу підводити, нараж(ув)ати на (с)покусу. [Ти мене на покусу підводиш (Стор.). Не потрібно наражувати їх (грішми) на покусу, а себе на неприємність (Франко)]. Дух -ния - дух-спокусник, дух спокуси. Впадать в -ние - спокушатися, спокуситися, входити, увійти в спокусу. Ох, -ние! - ох, спокусо моя!; чистий гріх! Подвергать -нию - ставити спокуси кому; піддавати кого спокусі. Устоять перед -нием - проти спокуси встояти; опертися спокусі.* * *споку́са, неоконч. спокуша́ння; підку́са; диал. поку́са, ва́ба; випро́бування, (неоконч. д.) випробо́вування, випро́буванняввести́ в \искушение ние — спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш
-
8 лесть
1) лестощі (-щів), лестки (-ток), (ум. лестівочки) (-чок)) (устар. и возвыш.) лесть (-ти и ільсти); (подольщенье) підлещування, лестіння, (грубо) підлабузнювання. [Кадити фиміями лестощів (Н.-Лев.). Мене лестощами не купиш (Корол.). Чого не допнуть добрим способом, то завсіди доб'ються лестками (Бердичівщ.). Навіть найкраща людина любить підлещування та хвалу безмірну (Л. Укр.)]. В нём -ти нет - він не під[об,у]лесливий, він не любить підлещуватися, (устар.) в нім ільсти немає. Он падок на лесть - він жадібний (жадний) на лестощі (на лестки). Добиваться -тью - добиватися лестощами (лестками); закидати лестками. [Лестками закида (М. Вовч.)]. Достигать, достичь -тью чего - лестощами (лестками) доходити чого. -тью обходить, обойти кого - лестощами, лестками, лестінням підходити, підійти до [під] кого, злещувати, злестити, улещувати, улестити кого. [Ти хочеш мене злестити, а потому одурити (Основа). Прости йому! він сторожем їй був і, хитрая, вона його влестила (Грінч.)];2) (соблазн) принада, зваба, спокуса. Лесть богатства - принада (зваба, спокуса) багатства.* * *ле́стощі, -щів; диал. ле́стка -
9 наваждение
1) (соблазн, искушение) знадження (-ння), знада, спокуса;2) наклеп (-пу); срв. Клевета;3) (обман чувств) наслання (-ння), насилка, мана, омана, оман (-ну), навожде[і ]ння (-ння), морока. [Де-ж ті сірники? куди вони поділися? - наслання якесь, та й годі! (Брацлавщ.). Проти насилки нічого не зробиш (Квітка). А може все було одна мана? (Л. Укр.). Напущу на їх оман (Крим.). Тінь зникла, як нічне навождіння (Васильч.)]. Дьявольское (сатанинское) -ние - диявольське (сатанинське) наслання (навождення), наслання (навождення) злого духа, чортяча мана, диявольська морока. [Диявольське наслання (Самійл.). Цур тобі, пек тобі, сатанинське навождення! (Гоголь). То навождення злого духа (Самійл.)].* * *мана́, мара́ (призрак, обманчивое видение); ( непонятное явление) насла́ння и наслання́, навожде́ння -
10 обольщение
1) улещання, облещування, зваблювання, знаджування. -ние девушки - зводіння (оконч. зведення) дівчини;2) зваба, принада, омана. [Принада багатства. Не треба ілюзій, не треба омани (Коцюб.)].* * *1) ( действие) спокуша́ння, зва́блювання, ва́блення, зва́блення, зна́джування, зна́дження; зве́дення2) ( соблазн) споку́са, зва́ба; диал. ва́ба; (обман, иллюзия) ома́на -
11 соблазнять
несов.; сов. - соблазн`итьспокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( обольщать) зва́блювати, -люю, -люєш, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, -джую, -джуєш, зна́дити, -джу, -диш; (женщину, девушку) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш) и мног. позво́дити, підма́нювати, -нюю, -нюєш, підмани́ти, -маню́, -ма́ниш и підману́ти, -ману́, -ма́неш -
12 соблазняться
несов.; сов. - соблазн`иться1) спокуша́тися, спокуси́тися, -кушу́ся, -ку́сишся2) страд. несов. спокуша́тися; зва́блюватися, -люється, зна́джуватися, -джується; зво́дитися, -диться
См. также в других словарях:
соблазн — Искушение, обольщение, приманка, прелесть; бесовское наваждение; камень преткновения. (о соблазне). .. См … Словарь синонимов
СОБЛАЗН — СОБЛАЗН, соблазна, муж. 1. Искушение, приманка, нечто влекущее и обольщающее. Соблазны столичной жизни. Ввести кого нибудь в соблазн. Подальше от соблазна. «Царь был строг и не охотник таким соблазнам потакать.» Крылов. 2. Греховное искушение,… … Толковый словарь Ушакова
СОБЛАЗН — СОБЛАЗН, а, муж. Нечто прельщающее, влекущее, искушение. Подальше от соблазна. Ввести кого н. в с. Не устоять против соблазна. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
СОБЛАЗН — «СОБЛАЗН», СССР, Ленфильм, 1987, цв., 106 мин. Социально психологическая драма. По мотивам сценария Юрия Клепикова «Незнакомка». Старшекласснице Жене Родимцевой трудно устоять перед соблазном оказаться в элите класса. Но ей приходится дорого… … Энциклопедия кино
соблазн — СОБЛАЗН1, искушение, обольщение, приманка, разг. магнит СОБЛАЗНИТЕЛЬ, искуситель, совратитель, высок. обольститель, устар. прелестник СОБЛАЗНИТЕЛЬНИЦА, совратительница, книжн. сирена, книжн. цирцея, высок. искусительница, высок.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Соблазн — В Викисловаре есть статья «соблазн» Соблазн: Пикап в узком смысле знакомство с целью соблазнения Соблаз … Википедия
соблазн — • большой соблазн • великий соблазн … Словарь русской идиоматики
соблазн — возникает соблазн • действие, субъект, начало избежать соблазна • действие, объект, Neg, зависимость, контроль соблазн приходит • действие, субъект, начало … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Соблазн — (синоним обольщение), то, что искушает, прельщает, влечёт к себе. Соблазнить может фигура, внешность, одежда, причёска, походка, косметика, духи и т. д. Механизмы обольщения у женщин и у мужчин различны. Недаром говорят, что женщина любит … Сексологическая энциклопедия
соблазн — СОБЛАЗН, а, м То же, что искушение. Соблазн был очень велик, удержаться от него было трудно … Толковый словарь русских существительных
соблазнённый — соблазн/ённ/ый … Морфемно-орфографический словарь
