смутний

a; іст., поет.

1) сумний, смутний, засмучений, сумовитий; жалюгідний; плачевний

2) тьмяний, темний, похмурий ( про колір)

3) низькосортний; низькопробний

4) дiaл. важкий, в'язкий; глевкий

1) сумний, смутний, скорботний

2) сумний, плачевний

1) тонкий (плівка, павутиння)

2) бідний, убогий; незначний; неважний, несуттєвий; смутний, неясний, примарний

3) слабкий (образн.); розріджений (про повітря, газ, плазму); розведений ( про рідину)

4) слабкий, непереконливий ( про твердження)

1) безформний; смутний ( про уявлення); неоформленний ( про думку)

2) неотесаний ( про колоду)

1) "в'язанка", вовняний светр

2) pl вовняна трикотажна білизна

3) cл., aвcтpaл.; дiaл. вівця

1) вкритий шерстю, шерстний

2) шерстистий; мохнатий; пушистий

3) густе, кучеряве ( про волосся)

4) неясний, розпливчатий, смутний, нечіткий

5) cл. грубий, неотесаний; icт. що відноситься до дикого Заходу

журливий

журний

зажурений

зажурний

печальний

скорбний

скорботний

смутний

сумний

журливий

журний

зажурений

зажурний

печальний

смутний

сумний

сумовитий

бунтівливий

бунтівний

журливий

журний

зажурений

зажурний

заколотний

неясний

печальний

смутний

сумний

сумовитий

сумувати

жалюгідний

зажурений

занудливий

нудний

плачевний

смутний

тужливий

сумний, сумовитий, засмучений, смутний, зажурений, журний, журливий, тужливий, жалісливий. [Жалісливі пісні]. Срв. Печальный. Сделаться грустным - осмутніти, засмутитися. Грустно - сумно, сумовито, смутно, журно, журливо, тужно, тужливо, жалібно, тоскно. [Дивилася жалібно]. Становится грустно - сум (журба) бере, обнімає, сумно стає.

* * *

1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;

2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].

* * *

каламутний, мутний, (о жидкости ещё) баламутний, (тусклый) тьмяний, (пасмурный) похмурий, смутний. [Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? (Пісня). Хомині очі каламутні, як вода з милом (Коцюб.). Ой чого-ж ти, милая, такая, як водиченька мутная? (Пісня). Мої очі тьмяні стали (Кониськ.)]. В -ной воде хорошо рыбу ловить - в каламутній воді добре рибку ловити (рибка ловиться). -но небо, ночь -на - смутне небо, ніч смутна (Стар.). -ный цвет, воздух - мутний (тьмяний) колір, мутне (тьмяне) повітря. -ное небо, стекло - мутне (тьмяне, непрозоре) небо, скло. [Мутні шибки (оконн. стёкла) (Васильч.)]. - ная краска - мутна (темна, нечиста) фарба (краска).

* * *

невеселий, (нерадостный) нерадісний, невтішний, (грустный, печальный) смутний, сумний. [Чого-ж смутна, невесела? (Шевч.). Невеселі гості (М. Вовч.). Думки нерадісні (Мирний)].

* * *

плачливий, плачний, жалібний, журкий, смутний, тужливий. [Плачливий голос. Плачлива доля. Смутні обставини].

* * *

1) ( жалобный) жа́лібний и жалібни́й; (содержащий плач, напоминающий плач) пла́чний, плачли́вий

2) (вызывающий сожаление, жалость) жа́лісний, пла́чний, плаче́вний; ( печальный) сумни́й; ( жалкий) жалюгі́дний

3) (не оправдывающий ожиданий, ничтожный) жалюгі́дний, мізе́рний

журний, смутний, сумний, засмучений, печальний, тужний

журний, смутний, сумний, засмучений, печальний, тужний

журний, смутний, сумний, засмучений, печальний, тужний

журливий

журний

зажурений

зажурний

печальний

скорбний

скорботний

смутний

сумний

журливий

журний

зажурений

зажурний

печальний

смутний

сумний

сумовитий