смуги

техн. отполосо́ванный, полосо́ванный

техн. отполосова́ть

техн. полосо́ванный

техн. располосо́вывать

техн. располосо́ванный

техн. располосо́вывать

техн. располосо́ванный

техн. располосо́вывать

техн. располосо́вывать

•

- светлые полосы

1) кого (избить) - посмугувати, списати, об[ви]шмагати кого чим. [І нагаєм аж до п'ят списав (Руданськ.). Усю спину обшмагали (Комар)];

2) (изрезать на полосы) пошматувати що, порізати, покраяти на смуги (на пасмуги) що. Исполосованный - посмугований, списаний, об[ви]шмаганий; пошматований, порізаний, покраяний на смуги.

* * *

1) ( исчертить полосами) посмугува́ти, -гу́ю, -гу́єш, посму́жити; ( изрезать на полосы) порі́зати (-рі́жу, -рі́жеш) на сму́ги, покра́яти на сму́ги; ( изодрать) поде́рти (-ру, -ре́ш) на сму́ги, подра́ти (-деру́, -дере́ш) на сму́ги; ( ткань) пошматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти

2) ( избить бичом) посмугува́ти, посму́жити; сполосува́ти, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати, пописа́ти, ви́шмагати, пошмага́ти, обшмага́ти, пошматува́ти, відбато́жити, ви́батожити

пополосовать (о ткани, бумаге, коже и т. п.) краяти, покраяти, дерти, подерти на стяжки, на смуги; (о металле) штабувати, поштабувати. Полосованный, пополосованный - покраяний, подертий на стяжки, на смуги; (о металле) поштабований.

* * *

1) ( резать на полосы) рі́зати на сму́ги, розрі́зувати на сму́ги, розріза́ти (кра́яти) на сму́ги; ( драть) де́рти на сму́ги; ( металл) рі́зати (розрі́зувати, розріза́ти) на шта́би

2) ( избивать бичом) смугува́ти; диал. потяга́ти

наклониться

1) (стр. з.) нахилятися, бути нахиляним, нахиленим, понахиляним и т. п.; срв. Наклонять;

2) нахилятися, хилитися и (диал.) хилятися, нахилитися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, перехилятися, перехилитися, нагинатися, нагнутися, (о мног.) понахилятися, посхилятися, поперехилятися, понагинатися до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому, к чему ещё) прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися, (редко) приклонятися, приклонитися, (о мног.) поприхилятися, попригинатися до кого и кому, до чого; (на один бок) нахилятися, нахилитися на один бік, (пров.) перехняблюватися, перехнябитися (набік, на один бік), звертатися, звернутися, (о мног.) поперехняблюватися; (в разные стороны) розхилятися, розхилитися (о мног.) порозхилятися. [Віти зелені нахиляються над хлопчиком (Грінч.). Володимир нахиливсь до його подушки (Крим.). Хилітеся, густі лози, куди вітер віє (Глібів). Дві смуги лісу, що хилився назад від шалених подмухів хуртовини (Олмейрова Примха). Хиляється явір до явора (Яворськ.). Червона калина похиляється (Грінченко III). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Магнолія до кипариса стрункого схиляється (Л. Укр.). Схилився до чамадана (над чемоданом) (Крим.). Високі вози посхилялися на воли (Н.-Лев.). Перехилилася через тин (М. Вовч.). Юзя нагнулася над книжкою (Л. Укр.). Ой, дуб до калини прихиляється (Пісня). Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою; Грицько прихилився (Мирний). До білих ніжок приклоняється (Чуб. V). Стара хата вже перехнябилася набік (Н.-Лев.). Хата звернулася (Радом.). Очерет розхилявся: то хтось простував до річки (Загірня)]. Наклонясь, Наклонившись - нахилившись и т. п.; (нрч.) хильцем, хильці, схилком, згинці, внахилку, насхил(ь). [Хильцем, хильцем попід верби (побіг) (Пісня). Побіг хильці бур'янами та й утік (Кам'янеч.). Схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався (Пісня). Зирк! аж лежить заяць; тоді Петро - згинці, та тихесенько: «Цитьте!» (Звин.). Усю ніч насхил просиділа (Міюс.). Насхиль стіл стоїть (Червоногр.)]. Наклонившийся - що нахилився и т. п., нахилений, похилений, схилений и т. п., похилий. [Нахилена постать (Черкас.). Похилені хати (Грінч.). Верби сумні і похилі (Грінч.). Похилий баркан (Коцюб.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`иться

1) нахиля́тися, нахилитися, -хилю́ся, -хи́лишся и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися; схили́тися, схили́тися и мног. посхиля́тися; нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися; прихиля́тися, прихили́тися; перехиля́тися, перехили́тися и мног. поперехиля́тися, сов. перехня́битися, -блюся, -бишся

2) (проявлять наклонность, склонность) схиля́тися, схили́тися

нрч. нещільно, нестисло, на-ослаб. [Через нещільно причинені віконниці просмикувались смуги світла (Н.-Лев.)].

* * *

1) нещі́льно

2) ( несытно) неси́тно

и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.

* * *

1) (вообще) пояс (-са); (кожаный узкий) пас, пасок (-ска), паска, попруга; (кожаный с карманами) черес (-са) (ум. чересок (-ска), ре[а]мінник, ремінь (-меня); (ремённый) ретяг, ретязь (-зя), (ум.) ретязок (-зка); (всякое опоясание) підперіз, підперізок (-зка); (чаще тонкий) перез, перезок (-зка), підперізка; (из кромки, нитяный) окравка, окрайка, крайка; (в юбке) обшивка; см. Опояска, Кушак. [Стан підперезаний поясом червоним (М. Вовч.). Від Спаса та й рукавиці за паса]. Предохранительный, спасательный -яс - убезпечальний пояс. Заткнуть за -яс кого - заткнути за пояс кого; (превзойти) заломити, закасувати кого чим. [Усіх за пояс заткне (П. Мирн.). Всіх дівчат заломила своїм станом і красою (Г. Барв.)]. Прихватывать, прихватить -сом - приперізувати, приперезати що. Кланяться в -яс - кланятися, вклонятися до пояса;

2) см. Поясница;

3) геогр. - (климатич.) смуга. [Гаряча, холодна смуга]. Горный -яс - гірське пасмо, гірська пасмуга, пасмо (пасмуга) гір;

4) архит. - пояс, опасання;

5) (полосы на животных, на материи) смуги; см. Полоса.

* * *

1) по́яс; ( мужской) па́сок, -ска, пас; диал. пояси́на, опа́ска, підпері́зок, -зка, опері́з; ( кожаный с карманами) че́рес; ( полоска из ткани) окра́йка, окра́вка, кра́йка

2) ( талия) по́яс, та́лія

3) спец. по́яс, -у

поділений на смуги, на стяги, на загони.