-
1 deadly sin
-
2 mortal sin
-
3 mortal sin
-
4 mortal sin
-
5 capital sentence
смертний вирок, вирок смертної кари, смертна кара -
6 sentence of death
смертний вирок, покарання смертною карою -
7 deadly
1. adj1) смертельний, смертоноснийdeadly nightshade — бот. беладона
2) смертний3) невблаганний, нещадний4) жахливий, надзвичайний; нестерпний2. advсмертельно; надзвичайно; страшенно; до смерті* * *I a1) смертельний; смертоносний2) убивчий, страшний3) смертний4) невблаганний, нещадний5) жахливий, надзвичайний; смертельнийII adv1) смертельно2) надзвичайно; страшно, до смерті -
8 mortal
1. nсмертний; людина2. adj1) смертний2) смертельний3) нещадний, жорстокий; невблаганний4) розм. надзвичайний; страшний, страшенний5) розм. тривалий, нудний3. advжахливо, дуже, страшенно* * *I [`mxːtl] nсмертний; людинаII [`mxːtl] a1) смертний2) смертельний3) нещадний, невблаганний4) надзвичайний, страшний, жахливий, нуднийIII [`mxːtl] adv; діал.,прост. жахливо, страшенно, дуже -
9 mortal
1) людина, смертний (ім.)2) смертельний; смертний; жорстокий, безжальний•- mortal affront
- mortal blow
- mortal bodily harm
- mortal danger
- mortal enemy
- mortal peril
- mortal shot
- mortal sin
- mortal stroke
- mortal wound -
10 brittle
adj1) крихкий, ламкий2) смертний* * *I n II a1) крихкий, ламкий2) роздратований, нервовий3) стриманий, прохолодний, недружелюбний4) нестійкий, нестабільний5) заст. смертний -
11 death-warrant
n1) смертний вирок (тж перен.)2) наказ про виконання смертного вироку* * *nрозпорядження про виконання смертного вироку; смертний вирок ( часто) -
12 deathful
adj1) смертельно небезпечний2) смертельний, мертвий3) смертний* * *[`deaful]a1) який загрожує смертю, смертельно небезпечний2) смертельний, мертвий3) смертний -
13 deathling
-
14 earthy
adj1) земляний; землистий2) земний, життєвий3) грубий, простацький; низький4) бібл. плотський5) перен. смертний, людський* * *a1) земляний; землистий2) життєвий, земний; простацький, грубуватий (про стиль, жарт)3) грубий, низький, ниций4) peл. смертний, земний, плотський, тлінний5) eл. заземлений -
15 human
1. n1) людина; смертний; людська істота2) (the human) людство, рід людський2. adj1) людськийH. Rights — права людини
2) що складається з людей, з людьмиhuman bomb — військ. літак з льотчиком-смертником
3) властивий людині4) соціальний, суспільний5) мирський, світський* * *I nлюдина, смертний; людська істота; ( the human) людство, рід людський; pl люди ( на противагу тваринам або машинам)II a1) людськийhuman tolerance — cпeц. припустима для людини доза ( опромінення); людський, який складається з людей; з людиною, з людьми
3) соціальний, суспільний, громадський; мирський, світський -
16 pronounce
v1) оголошувати, проголошувати; заявляти (офіційно)2) ухвалювати (рішення)4) вимовляти; артикулюватиto pronounce well (badly) — мати гарну (погану) вимову
* * *vto pronounce a judgement — виносити судове рішення; оголошувати вирок суду
2) висловлювати ( думку), повідомляти; висловлюватися3) вимовляти, артикулювати4) давати вимову або фонетичну транскрипцію ( про словники) -
17 sin
1. n1) гріх2) порок, вада, дефект3) провина, проступок4) помилка, похибкаin sin — у незаконному шлюбі, у гріху
like sin — шалено, безтямно
2. adv1) тоді, потім, згодом, пізніше2) починаючи з того часу3) раніше3. v1) грішити; согрішити3) учинити, скоїти (щось шгане)4. prepза, слідом за (чимсь)5. conj1) з того часу (як)* * *I [sin] n1) гріхdeadly /mortal/ sin — смертний гріх
original sin — первородний гріх; гріх, помилка; співжиття поза шлюбом
2) порок, вада, недолік3) провина; помилкаII [sin] v1) грішити; згрішити2) ( against) порушувати; суперечити3) здійснювати, чинити ( що-небудь гріховне); ( гріхами) приректи -
18 deadly
I a1) смертельний; смертоносний2) убивчий, страшний3) смертний4) невблаганний, нещадний5) жахливий, надзвичайний; смертельнийII adv1) смертельно2) надзвичайно; страшно, до смерті -
19 mortal
I [`mxːtl] nсмертний; людинаII [`mxːtl] a1) смертний2) смертельний3) нещадний, невблаганний4) надзвичайний, страшний, жахливий, нуднийIII [`mxːtl] adv; діал.,прост. жахливо, страшенно, дуже -
20 commit a mortal sin
См. также в других словарях:
смертний — а, е. 1) Який не живе вічно; прот. безсмертний. || у знач. ім. сме/ртні, них, мн. (одн. сме/ртний, ного, ч.; сме/ртна, ної, ж.). Люди; прот. безсмертні. Простий смертний. 2) Признач. для вмираючого або для мертвого. На смертнім одрі. •• Сме/ртна… … Український тлумачний словник
смертний — I (який не може жити вічно), тлінний, у[в]мирущий, смертельний II ▶ див. передсмертний, смертельний I … Словник синонімів української мови
смертний — прикметник … Орфографічний словник української мови
смертельний — а, е. 1) Який призводить до смерті, має своїм наслідком смерть (про рану, хворобу і т. ін.). || Вживання або вдихання якого викликає смерть (про отруйні речовини). || Який загрожує смертю, може привести до загибелі, смерті. Смертельний риск. ••… … Український тлумачний словник
смертельний — I (який призводить до смерті), смертний, летальний; у[в]бивчий, смертоносний (здатний позбавляти життя, убивати) II ▶ див. важкий 7), передсмертний, сильний 5), смертний I … Словник синонімів української мови
вирок — I вир ок рка/, ч. Зменш. до вир. II в ирок у, ч. 1) юр.Рішення суду про винність або невинність підсудного. || перен. Чиє небудь рішення про покарання когось. Смертний вирок. •• Випра/вдувальний (виправдни/й) ви/рок рішення суду, яке ухвалюється… … Український тлумачний словник
погубляти — я/ю, я/єш, недок., рідко, погуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. погу/блять; док., перех. 1) тільки док. Загубити, згубити, втратити все чи багато чого небудь. || Ненароком випустити що небудь; упустити. || Перестати бачити, спостерігати кого , що небудь … Український тлумачний словник
смертність — ності, ж. 1) Властивість за знач. смертний 1). 2) Кількість випадків смерті за який небудь період серед певної групи людей (жителів країни, населеного пункту і т. ін.) … Український тлумачний словник
смертно — Присл. до смертний 3) … Український тлумачний словник
смерть — і, ж. 1) Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Фізіологічна смерть. •• Рапто/ва смерть смерть, що наступає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після… … Український тлумачний словник
умирущий — (вмиру/щий), а, е. 1) Який не може жити вічно; смертний. 2) Який умирає. || у знач. ім. умиру/щий, щого, ч.; умиру/ща, щої, ж. Той (та), хто вмирає. || рідко. Те саме, що мрець … Український тлумачний словник
