-
81 пресыщение
(состояние) пересит (-ту), пересичення, (действ.) пересичування. [Пересит не дає багатому заснути в смак (Св. Пис.). Нудьги в переситі дознає (Куліш)]. До -ния - до переситу, до невпоїду; до несхочу. [Нареготалися до несхочу (Грінч.)].* * *переси́чення, пере́сит, -унае́сться до пресыще́ния — наї́стися до пере́ситу, наї́стися доне́схочу (доневпо́їду)
-
82 привкус
присмак (-ку).* * *при́смак, -у -
83 приправа
приправа, заправа, присмака (чаще во мн. присмаки, р. -смак), (жир, пережаренный с мукой) засмажка, присмажка. [Яка приправа, така й потрава (Номис). Да все коли-б смачненьке, да коли-б сальця більше, присмажку добру зробили (Г. Барв.)]. -ва к корму скота (из муки, отрубей) - примастка, відмастка. Без -вы - без приправи (заправи и т. д.), нізчимний. [Нізчимний борщ, неначе пійло (Номис)].* * *кул., перен.припра́ва, присма́ка; диал. ома́ста -
84 притуплять
притупить притуплювати, -пляти, притупити, (о мн.) попритуплювати, потупити, срв. Затуплять. [До обіда покосили, гострі коси притупили (Метл.). Нерви відмаленьку притупили страшні, огидні сцени (Франко)]. -плять ум, память, чувства - притирати (притерти) розум, пам'ять, чуття. -пить зрение - придивити очі. -пить умственные способности кому - (перен.) задурити кого, забити памороки кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила (Гр.)]. Притуплённый - притуплений; припертий. С -ными нервами - з притупленими нервами. -ться - притуплюватися, притупитися, ступитися, бути притупленим, притиратися, притертися, (о мн.) попритуплюватися, потупитися, попритиратися. [Як сокира притупиться… (Еккл.)]. -питься (о глазах) - придивитися. -пился слух, обоняние, вкус - притерся (ослаб) слух, нюх, смак.* * *несов.; сов. - притуп`итьпритупля́ти и приту́плювати, притупи́ти, сту́плювати, ступи́ти -
85 прихотливый
1) (капризный, своенравный) вигадливий, вибагливий, примхливий, примхуватий, вередливий, вимисливий, перехочливий, норовливий, норовистий, химерний, витребенькуватий; (переборчивый) перебірливий. [А жінка вередлива та вигадлива (Рудч.). Але й вередлива-ж ти, - нема де правди діти (Н.-Лев.). Се батькова дочка, вимислива й пишна, - одцурайсь її (М. Вовч.). Багатство - перехочлива річ (П'ятигір.). Чорнявая дівчинонька норовистая (Пісня)]. -вый человек - см. Прихотник. -вый вкус - вибагливий смак;2) (затейливый, причудливый) вигадливий, химерний. -вый узор - вигадливе (химерне) мереживо.* * *примхли́вий; ( притязательный) виба́гливий; ( причудливый) химе́рний, вига́дливий; ( капризный) капри́зний, вередли́вий, вимисли́вий, химе́ристий, заба́гливий -
86 причудливый
1) примхливий, вигадливий, вередливий (срв. Прихотливый 1); (со странностями) химерний, чудний. -вый человек - (прихотливый) примхлива, вигадлива, вередлива людина; (со странностями) химерна, чудна людина; см. ещё Причудник;2) (затейливый) химерний, вигадливий, чудернацький. [Книги тоді прикрашали вигадливими червоними літерами (Єфр.)]. -вый вкус мавританского зодчества - вигадливий смак мавританського будівництва. -вые очертания - вигадливі, химерні, чудернацькі обриси.* * *1) химе́рний; ( прихотливый) примхли́вий, вига́дливий; ( замысловатый) чудерна́цький2) ( капризный) капризний, вередли́вий, химе́ристий -
87 приятный
приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.* * *приє́мний; ( привлекательный) прива́бливий; ( милый) ми́лий -
88 противный
1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].* * *I1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний2) ( противоречащий) супере́чний, проти́внийIIоги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний -
89 разборчивый
1) (строгий, требовательный при выборе) розбі́рливий; ( притязательный) виба́гливий; ( прихотливый) примхли́вий; ( привередливый) перебі́рливий\разборчивыйый вкус — розбі́рливий (вимо́гливий) смак
\разборчивыйая неве́ста — перебі́рлива (виба́глива) відда́ниця
2) (легко понимаемый, различаемый) розбі́рливий, розбі́рний; ( чёткий) чітки́й\разборчивыйая по́дпись — розбі́рливий пі́дпис
\разборчивыйый по́черк — розбі́рливий (розбі́рний, чі́ткий) по́черк
-
90 соль
-
91 терять
1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти\терять ве́щи — губи́ти ре́чі
2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)\терять авторите́т — втрача́ти авторите́т
\терять в ве́се — втрача́ти на вазі́
\терять вкус к чему́ — втрача́ти смак до чо́го, знеохо́чуватися в чо́му
\терять го́лову — розгу́блюватися, заморо́чуватися, не дава́ти собі́ ра́ди; заходи́ти в го́лову
\терять дру́га — втрача́ти (позбува́тися) дру́га
\терять жела́ние — втрача́ти бажа́ння, знеохо́чуватися
\терять слух — втрача́ти слух; ( глохнуть) глу́хнути
\терять нить расска́за — губи́ти (втрача́ти) ни́тку ро́зповіді
\терять по́чву под нога́ми — втрача́ти ґрунт під нога́ми
\терять равнове́сие — втрача́ти рівнова́гу; (прям.: о стоящем) зато́чуватися
\терять си́лу — втрача́ти си́лу
\терять созна́ние — неприто́мніти, втрача́ти свідо́мість, млі́ти, умліва́ти, зомліва́ти
\терять ум — втрача́ти (стра́чувати) ро́зум; захо́дити в го́лову
3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти -
92 тонкий
тонки́й; ( утончённый) ви́тончений; ( деликатный) деліка́тнийто́нкая кишка́ — анат. тонка́ ки́шка
\тонкий вкус — тонки́й (ви́тончений) смак
\тонкий сон — чутки́й (тонки́й, сторожки́й) сон
\тонкий яд — тонка́ отру́та
-
93 Объядение
1) см. Обжорство;2) самий смак, розкіш. Пирог (борщ и т. п.) просто об'ядение - пиріг (борщ і т. и.) такий смачний, що язика з ним проковтнути можна; таке смачне: їси й не наїсися. -
94 Пряности
(пряные вещества) - коріння (-ня), прянощі (-щів), (гострі) присмаки (-смак). -
95 войти
убіцца; увайсці; увайсьці* * *совер.войти в привычку (обычай, традицию)
— увайсці ў прывычку (звычай, традыцыю)— зразумець чыё-небудзь становішча, аднесціся да каго-небудзь з увагай -
96 извращённый
* * * -
97 предвкусить
-
98 пряный
-
99 Берут завидки на чужие пожитки
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Берут завидки на чужие пожитки
-
100 Умелые руки не знают скуки
Хто працуе, той не сумуеКаму праца служыць, той ні пра што не тужыцьХто працуе, той святкуеМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Умелые руки не знают скуки
См. также в других словарях:
смак — смак, а и у … Русское словесное ударение
смак — смак, а и у … Русский орфографический словарь
смак — смак/ … Морфемно-орфографический словарь
СМАК — муж., южн., зап., пермяц., вологод., нем. вкус, скус. Смак хорош, это яблоки смачные, с кваском, а в этих вот никакого смаку, смачности нет. Нет смаку у больного, все горько. Без скусу, без смаку. Хоть и не тем смаком, а сыты будем. | Смак, там… … Толковый словарь Даля
Смак — Смак: Смак приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. Смак смысл, интерес, острота чего либо. Смак телевизионная программа о кулинарии на Первом канале. Ведущий Иван Ургант Шмака (или смак) морское парусное судно для … Википедия
СМАК — (гол. smak, и англ. smack). Одномачтовое торговое судно у голландцев. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СМАК (польск.). Вкус. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н.,… … Словарь иностранных слов русского языка
СМАК — СМАК, смака (смаку), мн. нет, муж. (польск. smak из нем. Geschmack) (разг. фам.). Приятное вкусовое ощущение. Есть что нибудь со смаком. В этих яблоках особый смак. || перен. Удовольствие, приятное ощущение, испытываемое во время чего нибудь.… … Толковый словарь Ушакова
смак — См … Словарь синонимов
СМАК — СМАК, а ( у), муж. (разг.). 1. Приятное вкусовое ощущение. Есть со смаком. Рассказывать со смаком (перен.: испытывая удовольствие от собственного рассказа). 2. перен. Смысл, интерес, острота чего н. В этом эпизоде весь с. рассказа. Толковый… … Толковый словарь Ожегова
Смак — м. разг. 1. Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. отт. перен. Удовольствие, испытываемое во время чего либо. 2. перен. Особый интерес, смысл, особая острота чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
СМАК — (Smack) общее название для всякого рода рыболовных судов; однако рыбаки делают различие между С. и ботом. С. значительно больше бота и применяется исключительно для траления. Кроме того, С. является палубным судном и часто снабжается машиной для… … Морской словарь
