-
41 pulpit
1. n1) кафедра (проповідника)2) (the pulpit) збірн. проповідники3) діяльність проповідника4) тех. пульт, пост управління5) ав. закрита кабіна пілота2. vпроповідувати; читати проповідь з кафедри* * *I [`pulpit] n1) кафедра ( проповідника)2) ( the pulpit) проповідники; духівництво; діяльність проповідника; проповіді3) тex. пост керування, пульт4) aв.; cпeц. закрита кабіна пілотаII [`pulpit] v1) надати кафедру ( проповідникові)2) проповідувати, читати проповідь з кафедри -
42 scout
1. n1) розвідник2) шпигун3) пошуковий корабель4) розвідувальний літак5) літак пошуково-рятувальної служби6) геол. розвідувач, розвідник7) бойскаут (тж boy scout)8) розм. слуга (в Оксфордському університеті)9) амер., розм. хлопець, парубок10) розвідка11) загін розвідників12) фіскал, ябеда13) плоскодонний човен14) легке вітрильне судно15) орн. чистун, кайра2. v1) розвідувати, проводити розвідку (спостереження)2) шпигувати3) книжн. відкидати із зневагою, зневажати (щось), заперечувати4) глузувати; висміювати* * *I [skaut] n1) вiйcьк. розвідник; розвідувальний літак; пошуковий корабель; літак пошуково-рятувальної служби2) гeoл. розвідникcub scout — "вовченя", "маля" (бойскаут молодшої дружини; 8-10 років)
venture scout — бойскаут старшої дружини ( 16-20 років); cл. дівчинка-скаут ( girl scout)
5) cл. хлопець, товариш6) розвідка; пошуки7) = talent scout8) icт. загін розвідників9) icт. фіскал; шпигунII [skaut] v1) розвідувати, вести розвідку, спостереження2) розшукувати3) icт. шпигуватиIII [skaut] v1) відкидати презирливо; нехтувати2) icт. насміхатися, висміювати -
43 search
1. n1) пошуки, шукання; розшукthe search for (after) truth — пошуки істини
in search of smth. — у пошуках чогось
2) військ. пошук; пошук екіпажу (літака), що зробив вимушену посадку3) обшук4) амер. розслідування; огляд, дослідження5) пронизливий вітер (холод)6) межі пошуків (дослідження)2. v1) шукати, розшукуватиto search after happiness — прагнути (до) щастя
2) обшукувати, обшарювати3) трусити, проводити обшук4) уважно розглядати (вивчати, спостерігати)to search the air — військ. стежити за повітрям (за небом)
5) досліджувати, вивчати6) зондувати Ірану)7) проникати, просякати8) оглядати речі на митниці9) військ. розвідувати, вести пошук10) випробовувати, піддавати випробуванню* * *I n1) пошук(и); вiйcьк. пошук; вiйcьк. пошук цілі2) обшук4) cл. розслідування; дослідження; огляд6) інформ. (інформаційний) пошукII v1) шукати; відшукувати, розшукувати; знайти, відшукати ( search out)2) обмацувати; обшукувати, робити обшук; оглядати, здійснювати огляд ( митний)3) уважно розглядати; спостерігати4) досліджувати, вивчати, зондувати; розслідувати5) пронизувати, проникати6) вiйcьк. розвідувати; вести пошук7) вiйcьк. вести вогонь з розсіюванням у глибину -
44 seek
1. nзвуки мисливського рога (ріжка); сигнал початку полювання2. v (past і p.p. sought)1) (тж seek after, seek for) шукати, розшукувати; намагатися знайти; нишпоритиto seek shelter from rain — шукати схованку (захисток) від дощу
2) намагатися, домагатися; прагнутиto seek to make peace — прагнути укладення миру; намагатися помиритися
4) відвідуватиseek out — розшукати, знайти
to seek smb.'s life — робити замах на чиєсь життя
to be much sought after — мати великий попит; бути нарозхват; користуватися популярністю
seek dead! — мисл. шукай!
* * *[siːk]v( sought)1) (часто for, after) шукати, розшукувати2) домагатися; намагатися3) просити, звертатися4) icт. відвідувати5) icт. вдаватися; шукати порятунку -
45 sit
In1) розм. місце, служба, робота2) сидіння3) тех. осіданняto be at the sit — розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті
IIv (past і p.p. sat)1) сидіти2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)3):4) засідати, проводити засідання5) розглядати, розслідувати (справу)7) залишатися, перебувати, бутиto sit at home — а) сидіти, склавши руки; нічого не робити; б) сидіти вдома
8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місцьthe hall sits four hundred people — цей зал уміщує чотириста чоловік; цей зал розрахований на чотириста місць
9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)12) сховатися, причаїтися (в засідці)13) бути розташованим14) заст. проживати, мешкати15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу17) позувати (художнику)19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)20) представляти (у парламенті когось — for)21) сидіти (про одяг)22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)27) стояти (про судно)sit back — а) відкидатися (на спинку стільця тощо); б) байдикувати
sit down — а) сідати, займати місце; б) ав., розм. приземлятися, робити посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи); д) миритися (з чимсь — with); є) терпіти, зносити (щось — under); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — before)
sit in — а) доглядати дитину під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)
sit on — а) бути членом (комісії); б) розглядати (справу); в) розм. вилаяти; обірвати
sit out — а) висидіти (до кінця); б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь); в) пересидіти (когось)
sit through — висидіти, витримати до кінця
sit under — відвідувати (слухати) чиїсь проповіді
sit up — а) підвестися, сісти (в ліжку); б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робити стійку, служити (про собаку); г) випрямлятися, випростуватися
to sit in judgement — а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вирок, засуджувати
to sit at smb.'s feet — бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учитися у когось
to sit on one's hands — а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утримуватися від схвалення (чогось)
to sit on the fence (on the rail) — вичікувати, займати нейтральну позицію
to sit still — поводитися мирно; бути тихим
* * *I [`sit] n1) припасування, підгонка ( під фігуру)2) місце, служба, робота3) сидіння4) тex. осадка; осіданняII ['sit] v( sat)1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатисяto sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит
4) залишатися, знаходитисяto sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти
5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць6) (on, upon) обтяжувати, тиснути7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися10) знаходитися, бути розташованим11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)
16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра) -
46 slum
1. n1) звич. pl нетрі2) глухий, брудний закуток3) заст. кімната4) розм. дурниця, нісенітниця; безглуздя5) розм. шахрайство, шахрайська витівка; трюк6) військ., розм. юшка7) повільний гребок (плавання)slum clearance — знесення старих будинків, розчистка нетрів
2. v3) розм. теревенити, варнякати4) розм., заст. ошукувати, дурити* * *I [slem] n; plнетрі; глухий, брудний завулокII [slem] vвідвідувати нетрі (з благодійною метою або з цікавості; to go slumming); през. ходити в гості до осіб, що стоять нижче за суспільним станом; відвідувати дешеві шинки ( з цікавості); жити на обмежені кошти, ледве перебиватисяIII [slem] n -
47 tread
In1) хода2) парування (про птахів)3) слід4) буд. східець5) ширина ходу, колія6) тех. поверхня катання7) авт. протектор (покришки)8) ланка (гусеничного ходу)IIv (past trod; p.p. trod, trodden)1) ступати, іти; крокуватиto tread lightly (in order not to wake smb.) — ступати тихо (щоб не розбудити когось)
3) топтати, давити4) перен. іти, прямувати5) перен. топтати, пригноблювати6) протоптувати (стежку)7) паруватися (про птахів)8) ставити протектори на шини коліс автомобіля9) танцюватиtread down — а) давити, топтати, затоптувати; б) пригнічувати
tread into — а) утоптувати; б) пригноблювати
tread out — а) давити,, видавлювати (виноград); б) витоптувати, затоптувати; в) придушувати; знищувати
to tread a measure — поет. гарно (ритмічно) танцювати
to tread on air — радіти; ніг під собою не чути
to tread on smb.'s corns (toes) — наступити комусь на любиму мозолю; дійняти до живого, уразити
to tread on the neck of smb. — пригнічувати (придушувати) когось
to tread this earth (shoe-leather) — жити, бути живим
* * *I [tred] n1) ходаfirm [heavy, sprightly, airy] tread — тверда [важка, пружиниста, легка]хода
she had the tread of an empress — у неї була царствена хода; кроки
to walk with a measured tread — йти розміреним кроком; ходіння
that incessant tread of feet wearing the rough stones smooth — безупинне ходіння; від якого нерівні камені стають гладкими; звук кроків
to hear the tread of feet — почути звук кроків; підошва ( черевик)
2) слідto leave a deep tread in the snow — залишати на снігу широкий слід /колію/
3) спаровування ( птахі)5) сходи; ширина сходинок6) уступ тераси; уступ на схилі місцевості7) мop. довжина кіля8) cпeц. ширина ходу, колії9) cпeц. поверхня катання11) aвт. протектор ( покришки)II [tred] v(trod; trodden, trod)1) ступати, крокуватиto tread lightly (in order not to wake smb) — ступати тихо (щоб не розбудити кого-н.) [див.; тж. є]; to tread through the meadow йти /крокувати/ через поляну
where no foot may tread — де не ступала нога людини; йти, ходити (по чому-н.)
to tread the ground — ходити по землі ([див.; тж. 1] йти, слідувати)
to tread new ground — вступати на новий грунт, зайнятися новою справою [ср. тж. 1]
2) наступати (на що-н.); to tread on asharp stone наступити на гострий каміньhe was trodden to death by the elephants — він був на смерть затоптаний слонами; натискати ( на педаль велосипед)
he resolutely trod on the accelerator — він рішуче вижав педаль акселератора; утоптувати, утрамбовувати
3) топтати, тиснутиto tread (upon) grapes — тиснути виноград ( при виготовленні вин)
to tread smth into /in/ the ground — втоптати що-н. у землю; зневажати, гнобити ( to tread under foot)
to tread smb to pieces — розтоптати кого-н.
4) протоптувати5) паруватися ( про птахів); покривати, топтати ( курку)7) icт. танцювати••to tread this earth /shoe-leather/ — жити, бути живим
to tread the boards /the stage/ — бути актором
to tread in smb 's (foot)steps — йти по чиїмсь стопам, слідувати чийомусь прикладу
to tread on the heels of smb — слідувати по п'ятах за ким-н.
to tread on air — = ніг під собою не відчувати радіти, тріумфувати
to tread on smb 's corns /on smb 's toes/ — наступити кому-н. на улюблений муляй; боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь почуття
to tread on the neck of smb — гнобити, пригноблювати кого-н.
to tread lightly /carefully, warily/ — діяти обережно /тактовно/ [ср. тж. 1]; to tread water плисти стоячи
just try to keep treading water until help comes — прагніть триматися на воді, поки не прийде допомога
to tread a measure — icт.,; пoeт. красиво /ритмічно/ танцювати
-
48 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
49 come
[kem]v(came; come)1) приходити; іти; приїжджати, прибуватиto come back — повернутися, прийти назад
2) іти; їхати3) ( часто to) підходити, наближатися4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягтиto come to an understanding — дійти згоди, домовитися
5) наставати, приходити; очікуватися6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)7) перебувати, знаходитися8) траплятися; відбуватися; виникати9) виходити, призводитиto come to harm — постраждати; потрапити в неприємність
10) виникати, мати походження11) діставатися12) проростати, сходити, рости13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити14) зазнати оргазму15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!16) iм. ( the to come) майбутнє17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)a fortnight come Sunday — через два тижні ( починаючи) з наступної неділі
19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)22) увійти (у вжиток, побут)to come into effect /force/ — набувати чинності
to come into operation — почати діяти або застосовуватися; набувати чинності
23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь29) to come between smb; smth втручатися30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудьto come off (the) curve — cпopт. вийти на пряму ( з повороту)
33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь43) to come to do smth починати робити що-небудь44) to come to a condition приходити в який-небудь стан45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватисяto come undone — розстебнутися, розв'язатися; розкритися
to come true — збуватися, здійснюватися
48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм. -
50 haunt
I [hxːnt] n1) часто відвідуване, улюблене місце; притулокa haunt of fashion — улюблене місце відпочинку, фешенебельний курорт, модний ресторан; icт. часте відвідування ( якого-небудь місця)
2) місце годівлі або лігвище тварин, птахів3) кубло4) дiaл. місце, яке відвідується привидами; привид5) дiaл. звичка, звичайII [hxːnt] v1) часто відвідувати ( яке-небудь місце), часто бувати (де-небудь, у кого-небудь)2) з'являтися, являтися (про привид, примару)3) ходити по п'ятах ( за ким-небудь), не відходити ні на крок ( від кого-небудь), переслідувати; переслідувати, тривожити; терзати, не давати спокою ( про думки) -
51 tail
I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
52 tread
I [tred] n1) ходаfirm [heavy, sprightly, airy] tread — тверда [важка, пружиниста, легка]хода
she had the tread of an empress — у неї була царствена хода; кроки
to walk with a measured tread — йти розміреним кроком; ходіння
that incessant tread of feet wearing the rough stones smooth — безупинне ходіння; від якого нерівні камені стають гладкими; звук кроків
to hear the tread of feet — почути звук кроків; підошва ( черевик)
2) слідto leave a deep tread in the snow — залишати на снігу широкий слід /колію/
3) спаровування ( птахі)5) сходи; ширина сходинок6) уступ тераси; уступ на схилі місцевості7) мop. довжина кіля8) cпeц. ширина ходу, колії9) cпeц. поверхня катання11) aвт. протектор ( покришки)II [tred] v(trod; trodden, trod)1) ступати, крокуватиto tread lightly (in order not to wake smb) — ступати тихо (щоб не розбудити кого-н.) [див.; тж. є]; to tread through the meadow йти /крокувати/ через поляну
where no foot may tread — де не ступала нога людини; йти, ходити (по чому-н.)
to tread the ground — ходити по землі ([див.; тж. 1] йти, слідувати)
to tread new ground — вступати на новий грунт, зайнятися новою справою [ср. тж. 1]
2) наступати (на що-н.); to tread on asharp stone наступити на гострий каміньhe was trodden to death by the elephants — він був на смерть затоптаний слонами; натискати ( на педаль велосипед)
he resolutely trod on the accelerator — він рішуче вижав педаль акселератора; утоптувати, утрамбовувати
3) топтати, тиснутиto tread (upon) grapes — тиснути виноград ( при виготовленні вин)
to tread smth into /in/ the ground — втоптати що-н. у землю; зневажати, гнобити ( to tread under foot)
to tread smb to pieces — розтоптати кого-н.
4) протоптувати5) паруватися ( про птахів); покривати, топтати ( курку)7) icт. танцювати••to tread this earth /shoe-leather/ — жити, бути живим
to tread the boards /the stage/ — бути актором
to tread in smb 's (foot)steps — йти по чиїмсь стопам, слідувати чийомусь прикладу
to tread on the heels of smb — слідувати по п'ятах за ким-н.
to tread on air — = ніг під собою не відчувати радіти, тріумфувати
to tread on smb 's corns /on smb 's toes/ — наступити кому-н. на улюблений муляй; боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь почуття
to tread on the neck of smb — гнобити, пригноблювати кого-н.
to tread lightly /carefully, warily/ — діяти обережно /тактовно/ [ср. тж. 1]; to tread water плисти стоячи
just try to keep treading water until help comes — прагніть триматися на воді, поки не прийде допомога
to tread a measure — icт.,; пoeт. красиво /ритмічно/ танцювати
-
53 выведывать
выведать вивідувати, вивідати, випитувати, випитати, допитуватися, допитатися, допевнятися, допевнитися. Выведанный - вивіданий, випитаний.* * *несов.; сов. - в`ыведатьвиві́дувати, ви́відати, прові́дувати, прові́дати, ( выспрашивать) випи́тувати, ви́питати и мног. повипи́тувати -
54 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
55 загадывать
загадать1) (загадку) загадувати, загадати, (о мног.) позагадувати;2) о чём - задумувати, задумати наперед про що. Загаданный - загаданий.* * *несов.; сов. - загад`атьзага́дувати, -дую, -дуєш, загада́тине бу́дем \загадывать вать наперёд — не бу́демо зага́дувати (уга́дувати, каза́ти, говори́ти) напере́д
-
56 колотиться
1) (биться о что) битися, колотитися об що, в що, (трястись) тіпатися, тріпатися, кидатися, трястися, (ударяться) битися, стукатися. -ться головой в стену - бити(ся) головою в стінку, до стінки. Зубы -тятся - зуби цокотять. -ться лбом (низко кланяться) - поклони бити кому. Сердце -тится - серце стукоче, скаче, калатає. Сливки не - тятся - вершки не збиваються;2) (стараться) товктися, битися, побиватися, поратися, упадати коло чого, над чим, з чим. [Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає (Стор.). Мовчки собі побивалось, мовчки у бога долі просило (Г. Барв.)]. -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься - за злиднями добра не доробишся (Комар). Около хозяйства -чусь и сыт, слава богу (Салтыков) - коло хазяйства пораюся та й маю, хвалити бога, хліб і до хліба. Сколько ни -тились, ничего не вышло - скільки не порались (не вовтузились), нічого не помоглося;3) (сокрушаться) побиватися, убиватися, мордуватися, тужити за ким, за чим. [Боже, як вона за ним побивалася! (Сл. Ум.)];4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідувати, бідити, бідкуватися, злиднювати, лихувати, біду тягти, біду бідувати, біду приймати, злидні приймати (годувати, мати). -ться деньгами - нуждатися грішми, бідувати на гроші. -чусь всю жизнь - усе життя б'юся, бідую;5) (драться) битися з ким;6) (стучаться у дверей) битися, стукатися, добуватися до чого, у що;7) (слоняться) товктися, волочитися. [Товчеться як Марко по пеклу (Приказка)].* * *1) (биться, ударяться) би́тися; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, токота́ти, токоті́ти, колоти́тися; ( о зубах) цокота́ти, цокоті́ти2) (биться, хлопотать, стараясь достигнуть чего-л.) би́тися, товкти́ся; ( жить в нужде) бідува́ти, злидарюва́ти3) страд. вибива́тися; би́тися, трощи́тися, товкти́ся -
57 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
58 обрадовать
зрадувати, урадувати, у[по]тішити, по[з]веселити кого чим. Обрадованный - зрадуваний, утішений чим.* * *обра́дувати, пора́дувати, поті́шити, уті́шити; сті́шити; ( развеселить) звесели́ти, повесели́ти; диал. ура́дувати -
59 отгадывать
отгадать відгадувати, відгадати, повідгадувати угадувати, угадати, повгадувати. -ать загадку - відгадати загадку. Отгаданный - відгаданий, угаданий.* * *несов.; сов. - отгад`атьвідга́дувати, відгада́ти; ( разгадывать) розга́дувати, розгада́ти; ( угадывать) уга́дувати, угада́ти -
60 придумывать
придумать придумувати, придумати (о мног. попридумувати), надумувати, надумати, пригадувати, пригадати, здумувати, здумати, вигадувати, вигадати, вимудровувати, вимудрувати, намислювати, намислити, змислювати, змислити, вимислювати, вимислити, вимірковувати, виміркувати, прирозуміти. [Придумав на всім хлібі колос стеребити (Рудан.). Що доброго надумали? (Грінч.). Вигадали такий струмент, що виміря кожну високість (Кон.). Треба було виміркувати що инше (Основа, 1862)]. -вать, -мать способ, средство - добирати, добрати способу. Придуманный - придуманий, надуманий, пригаданий, вигаданий, вимудруваний, виміркуваний, намислений, змислений.* * *несов.; сов. - прид`уматьприду́мувати, приду́мати и поприду́мувати; прига́дувати, пригада́ти, несов. примудрува́ти, ви́міркувати; ( измышлять) вига́дувати, ви́гадати и повига́дувати, виду́мувати, ви́думати и повиду́мувати, несов. ви́метикувати, зми́слити
См. также в других словарях:
навідувати — ую, уєш, недок., наві/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Відвідувати, провідувати кого , що небудь. 2) заст. Відшукувати, знаходити що небудь … Український тлумачний словник
перевідувати — ую, уєш, недок., переві/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Відвідувати всіх чи багатьох, по черзі. 2) діал. Провідувати. 3) діал. Довідуватися … Український тлумачний словник
пробесідувати — ую, уєш, док. Бесідувати (у 1 знач.) якийсь час. Пробесідувати до ранку … Український тлумачний словник
провідувати — ую, уєш, недок., прові/дати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1) Відвідувати, навідувати кого , що небудь. 2) перев. док. Узнати, дізнатися про що небудь (перев. таємне, приховуване). || Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити … Український тлумачний словник
слідувати — I сл ідувати ую, уєш, недок. 1) за ким – чим. Рухатися слідом за ким , чим небудь. || Відбуватися, з являтися, бути безпосередньо після чого небудь. || перен. Керуватися у чому небудь чиїмсь прикладом, брати щось за зразок. 2) рідко. Рухатися… … Український тлумачний словник
відвідувати — 1) = відвідати (кого бувати де н., у когось, заходити до когось, куди н., зробити візит), провідувати, провідати, навідувати, навідати, приходити, прийти (до кого), бувати (в кого, де), ходити, навіщати, навістити, візитувати; їздити (до кого),… … Словник синонімів української мови
наслідувати — 1) (кого що перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї н. дії, рухи, звуки тощо / ознаки, особливості чого н.); копіювати (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); імітувати (кого майстерно наслідувати, зазв.… … Словник синонімів української мови
довідувати — ую, уєш, недок., дові/дати, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що провідувати … Український тлумачний словник
побесідувати — ую, уєш, док. 1) Бесідувати якийсь час. 2) заст. Бути на бесіді (у 3 знач.), бенкетувати якийсь час … Український тлумачний словник
побідувати — у/ю, у/єш, док. Бідувати якийсь час … Український тлумачний словник
пробідувати — у/ю, у/єш, док. Бідувати якийсь час … Український тлумачний словник