-
21 користувацький
-
22 короткий
short; brief, lapidary; ( стислий) curt; ( скорочений) conciseкороткий вал тех. — stub
короткий вибій — shortwall face, short wall
короткий інструктаж комп. — briefing
короткий огляд — brief review/overview
короткий рейс мор. — short haul
короткий словник — abridged dictionary, desk dictionary
-
23 лексикон
-
24 орфографічний
orthographic(al), spellingорфографічний коректор спец. — proofreader
орфографічний словник — orthographic dictionary, spelling dictionary
-
25 орфоепічний
-
26 постатейний
by paragraphs; paragraph after paragraph, paragraph-by-paragraph; clause after clause, clause-by-clause -
27 потрібний
прикм.necessary, needful; required; needed, wanted; ( необхідний) requisiteконче потрібний — indispensable, requisite, needed, imperative
-
28 правописний
-
29 різномовний
-
30 тематичний
subject; лінгв. thematicтематичний план — ( long-term) plan of subjects/subject-matter
-
31 тримовний
-
32 укладати
= укластиукладати в бочку — to barrel, to cask
2) ( волосся) to arrange; ( в перукарні) to style3) (договір, угоду, пакт) to concludeукладати договір суборенди — to sublease, under-lease
укладати угоду (з ким-небудь) — to conclude a bargain; to arrange a deal, to close a deal ( with), to do a deal ( with), to make a deal ( with); to covenant
укладати союз (з ким-небудь) — to enter into an alliance ( with), to contract an alliance ( with)
4) ( бути автором) to compose, to compileукладати словник — to compose ( to compile) a dictionary
-
33 фразеологічний
фразеологічний словник — phrasebook, phraseological dictionary
-
34 частотний
частотний спектр комп. — frequency content
-
35 юридичний
juridical; legal, juristic(al); of lawюридичний факультет — faculty ( department) of law
-
36 підручний
-
37 укласти
-
38 орфографічний
imlâ; орфографічна помилка – imlâ hatası, орфографічний словник – imlâ luğatı -
39 Аверинцев, Сергій Сергійович
Аверинцев, Сергій Сергійович (1937, Москва) - рос. філолог, історик давньої літератури, християнської культури, перекладач філософських, релігійних, художніх текстів, християнський мислитель. Закінчив філологічний ф-т МДУ (1961). Докт. філологічних наук (1980), чл.-кор. РАН (1987), член Європейської академії (1991), Всесвітньої академії культури (1992). Проф. Gonoris Causa НУ "КМА" (1998), іноземний член НАНУ (2000). Різноманітні галузі досліджень А. поєднує прагнення до глибинного філологічно-філософського осмислення текстів культури у перспективі християнської антропології. А. належать численні дослідження духовного життя й світогляду пізньої Античності, Візантії, Близького Сходу, компаративістські студії на базі історичної герменевтики ("Грецька література і близькосхідна словесність. Протистояння і зустріч двох творчих принципів" та ін.), історико-генетичні розвідки основних ліній спадкоємності європейської і, зокрема, східнослов'янської культури, серед них - численні публікації, присвячені темі Софії. Філософсько-просвітницьке значення творчості А. для пострадянського простору пов'язане з актуалізацією класичних традицій і засад гуманітарного мислення й залученням читача до широкого кола духовних надбань, витіснених за роки панування комуністичного режиму (див., напр. "Софія - Логос. Словник", 1999).[br]Осн. тв.: "Плутарх та антична біографія" (1973); "Поетика ранньовізантійської літератури" (1977); "Поети" (1996); "Риторика і витоки європейської літературної традиції" (1996).Філософський енциклопедичний словник > Аверинцев, Сергій Сергійович
-
40 антропологія історична
АНТРОПОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА - методологія вивчення історичної реальності, започаткована групою "нових істориків" у Франції, об'єднавчим центром яких став ж. "Аннали", створений Блоком та Февром (у 1929 - 1938 рр. - "Аннали економічної й соціальної історії"; у 1939 - 1941 рр. - "Аннали соціальної історії", "Збірники із соціальної історії"; од 1945 р. - "Аннали. Економіка, суспільства, цивілізації"). Задум Блока націлено на глобальне вивчення соціальної й ментальної історії під кутом зору А. і. Заперечуючи штучне розтинання людини на homo religiosus, homo oeconomicus або homo politicus, Блок вважає, що історія покликана вивчати людину в єдності усіх її соціальних виявів (суспільні відносини і трудова діяльність, форми свідомості й колективні почуття, правотворчість та фольклор тощо). Заперечуючи апріоризм в історичному пізнанні, Блок стверджує, що людина за своєю природою є "великою змінною величиною" ("Апологія історії", 1949). Повернути історичному знанню втрачений ним гуманістичний зміст закликає однодумець Блока Февр (1878 - 1956), один зі збірників праць котрого має характерну назву "За історію в усій її повноті" (1962) К. апітальною для історичного пізнання він вважав проблему співвідношення особистої ініціативи індивіда та соціальної необхідності, те, які ідеї й учинки певної людини набувають значущості історичного діяння ("Доля: Мартин Лютер", 1928; "Проблема невір'я в XVI столітті: релігія Рабле", 1942 та ін.). Видатна людина - дитина свого часу і найдосконаліший виразник його культури й способів пізнавання світу, але вона не розчиняється у колективній свідомості: Рабле і Лютер - не "герої епохи", а її "герольди" (провісники). Февр наполягає на необхідності вкорінити людські й суспільні феномени, які вивчає історик, у природне оточення ("Земля та людська еволюція: Географічний вступ до історії", 1922). Водночас історик повинен прагнути віднайти ті інтелектуальні процедури й способи світосприймання, що властиві людям певної епохи, але не усвідомлюються ними уповні. Історик має "підслухати" мимовільні людські "обмовки", тобто уважно вивчати "словник" епохи, як і притаманні її сучасникам символічні дії, поведінку ("все причетне до людини, залежне од людини, похідне від неї, те, що засвідчує її присутність, діяльність, смаки й способи існування людини"); вивчати літературні й мистецькі свідчення, конфігурації полів і характер пейзажів, дані археології й історії техніки ("змусити промовляти німі речі"). Тим самим уможливлюється осягнення неповторних особливостей кожної цивілізації, притаманної їй системи світоспоглядання (світорозуміння та світовідчування), "потаємної" внутрішньої гомогенності культури. Не випадково антропологічно орієнтовану історію часто поіменовують "історією ментальностей" (нерефлектованих своїми носіями світоглядних настанов).В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія історична
См. также в других словарях:
Словник — Словник перечень слов, расположенных в алфавитном или систематизированном порядке, составляемый в процессе работы над словарём или энциклопедией. При подготовке словника энциклопедии он представляет собой оглавление издания, отражающее его… … Википедия
словник — кадастр, каталог; глоссарий, список, реестр, словарь, перечень Словарь русских синонимов. словник сущ., кол во синонимов: 8 • глоссарий (9) • … Словарь синонимов
СЛОВНИК — 1) в энциклопедических изданиях полный перечень названий статей (терминов), как правило, с краткой аннотацией и указанием размеров статей (в печатных знаках).2) В лингвистических словарях алфавитный или систематический перечень словарных единиц,… … Большой Энциклопедический словарь
СЛОВНИК — СЛОВНИК, словника, муж. (спец.). Список слов для словаря. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СЛОВНИК — СЛОВНИК, а, муж. (спец.). Алфавитный список, реестр слов в словаре. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
словник — Перечень каких либо языковых единиц (слов, словосочетаний, фраз, терминов и пр.), расположенных в алфавитном или систематическом порядке, который подготавливается для работы над словарем или энциклопедией. [ГОСТ Р 7.0.3 2006] Тематики издания,… … Справочник технического переводчика
Словник — перечень заглавных слов для словаря или энциклопедии … Издательский словарь-справочник
Словник — перечень слов, расположенных в алфавитном или систематизированном порядке, составляемый в процессе работы над словарем, энциклопедией и пр … Реклама и полиграфия
словник — а/, ч. 1) Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову і т. ін.). Орфографічний словник. Тлумачний словник. 2) тільки одн. Сукупність слів, які використовуються в чиїй небудь… … Український тлумачний словник
словник — а; м. Состав толкуемых или переводимых слов (в словарях и энциклопедиях); список, перечень слов для словаря. Пополнить с. Расширить с. С. энциклопедии. * * * словник 1) в энциклопедических изданиях полный перечень названий статей (терминов), как … Энциклопедический словарь
Словник — перечень каких либо языковых единиц (слов, словосочетаний, фраз, терминов и пр.), расположенных в алфавитном или систематизированном порядке. Словник подготавливается для работы над словарем или энциклопедией; Полный перечень названий статей,… … Краткий толковый словарь по полиграфии