скупо

дотянуть

1) см. Дотаскивать, дотащить. [Як віл в ярмі, оттак я день за днем свій плуг тяжкий до краю дотягаю (Франко)];

2) дотягати, дотягти, докаланити, докоротати. [Хоч як береглися з сіном, а тільки до половини зими дотягли (Грінч.). Докаланив він дня і зразу, як тільки стемніло, побіг до дівчини. Так-сяк, то тим, то сим докаланили вечір. Де мені віка свого докоротати]. Дотянуть до известного времени, скупо пользуясь чем - (вульг. провинц.) докандибити. [Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?];

3) (в музыке, пении) доносити, витягати, витягти. [Кузино, ви не доносите в тонах на пів-аршина, - саркастично сказала Христина (Неч.-Лев.). Починайте нижче, бо так я не витягну].

* * *

несов.; сов. - дотян`уть

закуповування, закупання.

* * *

закупить

1) что - закуповувати и закупати, закупити що, (скупать) скуповувати, скупляти, скупити що, (о мн.) поза[пос]куповувати. [Ніби з паном повінчалась, закупила села (Шевч.). Борошно (муку) скуповує на винницю (Квітка). Ціле своє життя скупляв землю (Звин.). Позакуповували усі ярмаркові будови (Основа)];

2) кого (подкупать) - закупати, закупити; см. Подкупать. [Закупила батька, щоб горілки не пив (Номис)]. Он -пил судью - він закупив (підкупив) суддю. Закупленный - закуплений, скуплений.

* * *

закупиться

I. за[с]куповуватися закуплятися, закупатися, закупитися.

II. Закупаться -

1) почати купатися;

2) (увлечься купаясь) закупатися;

3) докопатися до чого [Докупавсь до того, що мало не втопивсь].

* * *

1) закуп (-пу), закупівля, закупня, закуплення чого; срвн. Закупание;

2) (закупленное) покуп (-пу), покупка, закупка, (гал.) купно, закупно (-на). Делать -ки - робити по[за]купки. Произвести (сделать) -ки - поробити по[за]купки, (гал.) (за)купна.

* * *

(сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].

* * *

1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре

2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми

-ся

I. скупати, -ся, викупати, -ся (о мног. покупати, -ся), перестати (скінчити) купати, -ся, скінчити купання.

II. Откупать, откупить -

1) відкупляти, відкупити що в кого, від чого, (о мног.) повідкупляти;

2) (закупить всё) за[с]куповувати, за[с]купити, (о мног.) позакуповувати, покупити, покупляти;

3) см. Арендовать. -пать луга - о[а]рендувати (брати в посесію) луки (луги);

4) (выкупить) викупляти, -пати, викупити, окупати, окупити кого з чого (звідки), від чого. См. Выкупать. Откупленный - відкуплений; закуплений, (о мног.) покуплений; зао[а]рендований, викуплений, окуплений.

* * *

несов.; сов. - откуп`ить

1) відкупо́вувати и відкупля́ти и відкупа́ти, відкупи́ти; ( закупать) закупо́вувати и закупля́ти и закупа́ти, закупи́ти; ( скупать) скупо́вувати и скупля́ти и скупа́ти, скупи́ти

2) ( выкупать) викупо́вувати и викупля́ти и викупа́ти, ви́купити, відкупо́вувати и відкупля́ти и відкупа́ти, відкупи́ти

откупиться от чего відкуплятися, відкупатися, відкуповуватися, відкупитися, (о мног.) повідкуплятися від кого, від чого или чого чим, викуплятися викупатися, викупитися з чого, від чого, окупатися, окупитися з чого, скупитися чого, (подкупом) відкуплятися, відкупатися, відкупитися від чого чим. [А я смерти не боюся, я від смерти відкуплюся. Викупивсь од панщини. Відкупалась тітка горіхами - не хоче і горіхів (Марко В.)].

* * *

несов.; сов. - откуп`иться

отпустить

1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;

2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;

3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;

4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;

5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;

6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;

7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отпуст`ить

1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти

2) ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити и повипуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти и попуска́ти

3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти

4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати

5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти

6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти

7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати

8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти

прескупий, скупезний, дуже скупий, прескнарий, скнарючий, дуже скнарий. -по - прескупо, дуже скупо, дуже скнаро; см. Скупой.

* * *

несов.; сов. - скуп`ить

1) поку́туватися, споку́туватися

2) страд. несов. поку́туватися; надолу́жуватися, -жується

малоосвітлений, скупо освітлений.

нрч. мало, не гурт, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що.

несовер. - отмеривать; совер. - отмерить

1) прил. géizig; knáuserig (разг.)

2) прил. (недостаточный - о растительности и т.п.) spärlich, kärglich; dürftig

3) в знач. сущ. м Géizige sub m; Géizhals m (умл.) ( скряга) (разг.)

meanly (подло, бедно, низко, слабо, скупо, скудно)

vilely (подло)

dishonorably (подло)

dishonourably (подло)

blackguardly (мерзко, подло)