Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

скота

  • 1 Отгонщик

    скота) відгонич (-ча), відгонець (-нця).

    Русско-украинский словарь > Отгонщик

  • 2 Прогонщик

    (скота: гуртовщик) гуртоправ, гуртовик, згінник; (леса) сплавник.

    Русско-украинский словарь > Прогонщик

  • 3 пастух

    пастух. Помощник -ха - підпасач, підпасич, підпасок (-ска). Старший над -хами, чаще старший -тух овец - ватаг, отаман, личман, отагас, (гал.) бац. -тух овец - вівчар, чабан, гайдар (-ря), гайдай, (-дая), ватажник, югас; (младший -тух при чабане и личмане) тре(й)тяк. -тух баранов - баранник. -тух ягнят - ягнятник, янчар, (у гуцулов) ягничник. -тух коз - коза[я]р. -тух телят - телятник. -тух крупного рогатого скота - скотар (-ря), чередник, чередар (-ря), чердаш, (у черноморцев) товарчий, (коров, телят и пр.) коров'яр, корівник, (волов) волопас, воловик, (угор.) воловар, (гал.) волар, воляр. -тух лошадей - стадник, стадар, табунник, табунщик, коняр (-ра), конар. -тух свиней - свинопас, свинар (- ря). -тух гусей - гусятник, гусяр, гусій, дробинник. -тух ночной - ночліжанин, ночліжник, поночліжник. Без -ха (быть или обходиться) - самопас, самопаски, самопасом, самопасно, пустопаш, на-безбаш (безбач, безбеш). [Череда ходить самопас].
    * * *
    пасту́х, -а; ( овец) чаба́н, -а, вівча́р, -я, гайда́р, -я; ( крупного рогатого скота) чередни́к, -а, скота́р, -я; ( мелкого скота) вата́жник; (коз диал.) коза́р, -я; ( гусей) гусі́й, -сія́, гуся́тник

    Русско-украинский словарь > пастух

  • 4 скотник

    с.-х.
    1) скота́р, -я
    2) ( помещение) скота́рник, скота́рня

    Русско-украинский словарь > скотник

  • 5 трещание

    1) тріща́ння, тріскоті́ння, тріскота́ння; ( трескотня) тріскотня́, тріскотня́ва; лу́скання; ти́ркання; трі́скання; хру́скання, хряскоті́ння
    2) тріща́ння, тріскоті́ння, тріскота́ння; ( трескотня) тріскотня́, тріскотня́ва; торохті́ння; цві́ркання, цвірча́ння, цвіркота́ння, цвіркоті́ння; сюрча́ння, сю́ркання; цокота́ння, цокоті́ння
    3) торохті́ння, цокота́ння, цокоті́ння, ляща́ння, тріскоті́ння, тріскота́ння, ( трескотня) тріскотня́, тріскотня́ва, цвіркота́ння, цвіркоті́ння, теркота́ння, сокорі́ння, сокота́ння, сокоті́ння; дріботі́ння, дрібота́ння

    Русско-украинский словарь > трещание

  • 6 трещать

    1) тріща́ти, усилит. тріскоті́ти, тріскота́ти; ( издавать треск) лускати, усилит. лускоті́ти, диал. луща́ти; (о моторе, автомате) тиркоті́ти, ти́ркати; (о треске при выстрелах, при разрывах) трі́скати; ( хрустеть) хру́скати, хряскоті́ти

    голова́ трещи́т — голова́ тріщи́ть (розва́люється, як не розва́литься)

    карма́н трещи́т [от де́нег] у кого́ у — кише́ні по́вно в ко́го; ку́ри гро́шей не клюю́ть у ко́го

    моро́з трещи́т — ( в сильном морозе) моро́з [аж] тріщи́ть

    2) (о птицах, насекомых) тріща́ти, усилит. тріскоті́ти, тріскота́ти; торохті́ти; (стрекотать - о кузнечике, сверчке) цві́ркати, цвірча́ти и усилит. цвіркота́ти и цвіркоті́ти, ти́ркати; ( свистеть) сюрча́ти, сю́ркати; ( цокотать) цокота́ти, цокоті́ти; (о насекомых: жужжать) дзиґоті́ти, дзикоті́ти; ( о коростелях) дерча́ти, де́ркати, деркоті́ти
    3) (перен.: говорить без умолку) торохті́ти, цокота́ти, цокоті́ти, ляскоті́ти, ляща́ти, тріща́ти и усилит. тріскоті́ти и тріскота́ти, цвіркота́ти, цвіркоті́ти, теркота́ти, теркоті́ти, сокори́ти, сокота́ти, сокоті́ти; ( скороговоркой) дріботі́ти, дрібота́ти

    Русско-украинский словарь > трещать

  • 7 баз

    (для скота) загорода, загород, обора.
    * * *
    диал.
    ( огороженная площадка для скота) загоро́да, обо́ра; баз, -у; ( для овец) коша́ра; ( двор) подві́р'я, двір, род. п. двора́ и дво́ру

    Русско-украинский словарь > баз

  • 8 жир

    сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].
    * * *
    жир, -у, товща; диал. сить, -ті, товщ, -у; (преим. топлёное сало овец и рогатого скота; свечное сало) лій, род. п. ло́ю; (преим. свиное и птичье топлёное сало) сма́лець, -льцю

    Русско-украинский словарь > жир

  • 9 загон

    1) (действие) загін (-гону), заганяння, загоніння, загнання;
    2) (полоса пашни) загін (- гону), ум. загінець (-нця). [Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Приказка)];
    3) (для скота) загін, загорода, обора;
    4) охот. - нагінка, облав (-ву), облава;
    5) жить в -не - в зневазі жити, поневірятися.
    * * *
    1) ( действие) заганя́ння
    2) ( огороженное место для скота) загі́н, за́города, обо́ра; ( для овец) коша́ра; ( для волов) бичня́
    3) (полоса, участок поля) загі́н, загі́нка

    быть в \загон не — (о пренебрежении, заброшенности) бу́ти зане́дбаним (зане́дбуваним)

    Русско-украинский словарь > загон

  • 10 накалывать

    наколоть
    1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;
    2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];
    3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];
    4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];
    5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;
    6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -
    1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;
    2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;
    3) пришпилений, попришпилюваний;
    4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;
    5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;
    6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - накол`оть
    (раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов.; сов. - накол`оть
    1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти
    2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

    Русско-украинский словарь > накалывать

  • 11 нора

    1) нора; специальнее: (берлога, логово и змеиная -ра) скота, скотище; (подводная в береге) нора, печера; (кротовина) кротовина. [Пташина гніздо своє має, лисиця теж нору (Самійл.). Ходім шукати заячих нір (Звин.). Гадюки збираються у свої скоти (Грінч. I). Вовче скотище (Мордовець). Раки живуть по печерах (Сл. Гр.)]. Лисья -ра - лисича нора, лисича скота (Грінч. II); срв. Лисий. Изрывать, изрыть -рами что - норити, (і)знорити, понорити що; срв.
    II. Изрывать;
    2) (перен.) нора, (медвежий угол) закуток (-тка), закутина, глухий кут, глухий світ, застум (-му), (закоулок) закамарок (-рка), закапелок (-лка); срв. Захолустье.
    * * *

    Русско-украинский словарь > нора

  • 12 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

  • 13 помёт

    1) (действ.) покидання, пометання;
    2) (приплод, деторождение) понос (-су). [Свиня три поноси дає на рік (Липовеч.). В мене самої аж три поноси були (Звин.)];
    3) (кал) кал (- лу), кало (-ла), послід (-ду), (домашн. жив. ещё) лайно, лайняк, лайлак, кізяк, (навоз) гній (р. гною); (детальнее: коровий) корі[о]в'як, корівняк, (конский) коняк, кінський кізяк, балабушка, (куриный) кур'як, курячка, (мышиный) мишак, мишаки (-ків), мишатина; (птичий) послід (-ду);
    4) (всё брошенное) покидь (-ди), покидька (-ки).
    * * *
    1) кал, -у; ка́ло; ( птичий) послі́д, -у; ( скота) кізя́к, -а, ( рогатого скота) лайно́; диал. кіз, -у
    2) ( приплод) поно́с, -у; ( у свиньи) опоро́с, -у

    Русско-украинский словарь > помёт

  • 14 скотницын

    с.-х.
    скота́рський, скота́рки (род. п.)

    Русско-украинский словарь > скотницын

  • 15 скотный

    скоти́нячий, скотя́чий

    \скотныйый двор — ско́тний двір, скота́рник, скота́рня, обо́ра

    Русско-украинский словарь > скотный

  • 16 скотоводство

    с.-х.
    скота́рство

    занима́ться \скотоводство вом — скотарюва́ти, скота́рити

    Русско-украинский словарь > скотоводство

  • 17 cattle-ranch

    ['kætlrɑːnʧ]
    n
    скота́рська фе́рма, скота́рське господа́рство

    English-Ukrainian transcription dictionary > cattle-ranch

  • 18 stock-raising

    ['stɒkˌreɪzɪŋ] 1. n
    твари́нництво, скота́рство
    2. adj
    твари́нницький, скота́рський

    English-Ukrainian transcription dictionary > stock-raising

  • 19 upgrade

    v
    1) переводити на більш високооплачувану роботу
    2) продавати продукти нижчого ґатунку по ціні вищого ґатунку
    3) підвищувати якість (продукції)
    4) поліпшувати породу (худоби)
    * * *
    I ['epgreid] n

    prices are on the upgrade — ціни весь час ростуть; виправлятися, покращуватися

    he's been the hardest child we've had to handle but I believe he's on the upgrade — він найскладніша дитина, з якою нам колись доводилося мати справу, але я думаю, що він стає кращим /виправляється/

    II adv; сл.
    догори, вгору
    III v
    1) переводити на більш високооплачувану роботу; просувати по службі
    5) вiйcьк. модернізувати; реконструювати

    English-Ukrainian dictionary > upgrade

  • 20 Welsh

    1. n
    1) (the Welsh) збірн. валлійці, уельсці
    2) валлійська (уельська) мова
    3) розм. кардифське вугілля (тж Welsh coal)
    2. adj
    валлійський, уельський

    Welsh onion — бот. цибуля батун

    * * *
    I n
    1) ( the Welsh) валлійці, уельсці
    2) валлійська, уельська мова;
    II a
    валлійський, уельский

    Welsh cattle — уельска /валлійска/ порода скота

    Welsh rabbit /rarebit/ — грінки з сиром

    Welsh mile — = миля з гаком

    Welsh uncle — див. uncle *

    English-Ukrainian dictionary > Welsh

Страницы

См. также в других словарях:

  • Скота — (слева) и Гойдель Глас плывут из Египта, на манускрипте 15 века Scotichronicon Вальтера Боэра; В его версии Скота и Гойдель (латинизирован как Gaythelos)  муж и жена. Скота (Scota)  в …   Википедия

  • скота — В мифологии ирландских кельтов женщина, от которой ведут свой род гэлы (см. глава 10). (Источник: «Кельтская мифология. Энциклопедия.» Пер. с англ. С. Головой и А. Голова, Эксмо, 2002.) …   Энциклопедия мифологии

  • Скота не держать, и ускотья не видать. — Скота не держать, и ускотья (падежа) не видать. См. ПРИЧИНА СЛЕДСТВИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • скота — В мифологии ирландских кельтов женщина, от которой ведут свой род гэлы (см. глава 10) …   Кельтская мифология. Энциклопедия

  • скота — и, ж., діал. Нора, лігво …   Український тлумачний словник

  • ГОСТ 18157-88: Продукты убоя скота. Термины и определения — Терминология ГОСТ 18157 88: Продукты убоя скота. Термины и определения оригинал документа: 116. Адсорбционная рафинация жира Осветление жира с использованием адсорбентов Определения термина из разных документов: Адсорбционная рафинация жира… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • КОНТАГИОЗНАЯ ПЛЕВРОПНЕВМОНИЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА — Рис. 1. Возбудители контагиозной плевропневмонии крупного рогатого скота в мазке. Рис. 1. Возбудители контагиозной плевропневмонии крупного рогатого скота в мазке. контагиозная плевропневмония крупного рогатого скота (Pleuropneumonia contagiosa… …   Ветеринарный энциклопедический словарь

  • ЧУМА РОГАТОГО СКОТА — штамм «ЛТ»). /> Рис. 1. Вирус чумы крупного рогатого скота (штамм «ЛТ»). Рис. 1. Вирус чумы крупного рогатого скота (штамм «ЛТ»): 1 — крупная частица; 2 — филаментозная (нитчатая) форма; 3 — мелкая частица (×120 000); 4 —… …   Ветеринарный энциклопедический словарь

  • ПОЛЬФАМИКСЫ ДЛЯ ОТКОРМА СКОТА, ТЕЛЯТ, А ТАКЖЕ ДЛЯ ОТКОРМА СКОТА В ЛЕТНИЙ И ЗИМНИЙ ПЕРИОДЫ — Компонент Состав 1 кг препарата BWR для откорма скота 1 С для телят (заменитель молока) для телят R2 для откорма скота в летний период RI для откорма скота в зимний период Витамин A, ME 2500000 2000000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • породы крупного рогатого скота — Таблица 48. Породы крупного рогатого скота: 1 — холмогорская; 2 — красная степная; 3 — бурая латвийская; 4 — тагильская; 5 — чёрно пёстрая; 6 — айрширская; 7 — костромская; 8 — ярославская. породы крупного… …   Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь

  • Диагностика важнейших инфекционных болезней крупного рогатого скота, овец и коз — Название болезни Возбудитель Источник возбудителя инфекции Пути передачи возбудителя инфекции Основные поражаемые группы животных Длительность инкубационного периода Носительство возбудителя Важнейшие клинические признаки Патологоанатомические… …   Ветеринарный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»