скорчений

См. также в других словарях:

• скорчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скорчити. || у знач. прикм …   Український тлумачний словник

• скорчений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• скорчений — на, не, Св. Дієпр. пас. мин. ч. до скорчити …   Словник лемківскої говірки

• скарлючений — а, е. 1) розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2) у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• сучкуватий — а, е. 1) Який має багато сучків, з сучками; вузлуватий. 2) перен. Скоцюрблений, скорчений, з виступаючими суглобами (про тіло людини, її пальці і т. ін.) …   Український тлумачний словник